Вирок № 37183561, 17.02.2014, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/3905/13-к

Провадження №1-кп/149/18/14

Номер рядка звіту 34

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

17.02.2014 року м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олійника І.В.

при секретарі Янюк А.Й.

сторін кримінального провадження:

прокурора Зарічанського Б.Г.,

потерпілого ОСОБА_1

представник потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику кримінальне провадження №12013010330000490 по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Рибченці, Хмільницького району, Вінницької області, громадянина України, українця, не одружений, інвалід ІІ групи, студент МАУП, раніше не судимий, не працює, проживає АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

9 серпня 2013 року близько 17.30 години ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «ВАЗ 211040», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись проїжджою частиною із сторони с. Сальниця, Хмільницького району в напрямку центра с. Уланів, Хмільницького району та виконуючи маневр обгону автомобіля «ВАЗ 21063». державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, в порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху (надалі - ПДР) ОСОБА_3 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого, в порушення п. 12.3 ПДР не зміг вжити негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив зіткнення з деревом тополі. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля "ВАЗ 211040" ОСОБА_1, 10.12.1992 року заподіяні тілесні ушкодження, у вигляді сполучної травми тіла, закритої хребтової спино-мозкової травми, компресійного перелому С6 хребця зі зміщенням відламку до переду, стиснення спинного мозку закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, закритої травми органів грудної клітки, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 11 від 31.10.2013 року та Наказу №6 пункту 2.1.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Своїми діями ОСОБА_3, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Порушення вимог п.п. 12.1, 12.3 ПДР водієм ОСОБА_3 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердивши обставини зазначені в обвинувальному акті та показав, що дійсно 09.08.2013 року близько 17.30 год. він керував автомобілем «ВАЗ 211040», д.н.з. НОМЕР_1, який належить його матері. На передньому пасажирському сидінні в автомобілі знаходився його товариш ОСОБА_1 Рухаючись зі швидкістю близько 80 км/г ОСОБА_3 розпочав маневр обгону автомобіля що рухався попереду, після завершення обгону відчув вібрацію в задній частині автомобіля і автомобіль викинуло на узбіччя де відбулось зіткнення з деревом тополі. При цьому вказав, що автомобіль був у справному стані, лише заднє праве колесо було трохи деформоване. Кошти потерпілому не відшкодував.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 09.08.2013 року разом з ОСОБА_3 їхав в автомобілі «ВАЗ 211040». За кермом знаходився ОСОБА_3 Рухаючись зі швидкістю 80км/г ОСОБА_3 розпочав обгін автомобіля що рухався попереду, після цього автомобіль ОСОБА_3 викинуло на узбіччя та відбулось зіткнення. Внаслідок ДТП потерпілий зазнав тілесних ушкоджень. Також потерпілий підтримав заявлений ним цивільний позов та просив стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду в розмірі 34800,87 грн. та моральну шкоду в розмірі 100000 грн. та витрати на правову допомогу 700 грн.. Окрім цього, потерпілий просив не суворо карати обвинуваченого.

Окрім показів обвинуваченого та потерпілого, вина обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується іншими дослідженими судом доказами.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що 09.08.2013 року близько 16 год. 00 хв. він керував автомобілем «ВАЗ-21063», д.н.з. НОМЕР_7. Поблизу с. Уланів його автомобіль обігнав автомобіль ВАЗ 211040, що рухався зі швидкістю близько 100 км/г. Після обгону ВАЗ 211040 кинуло різко вліво, потім вправо та викинуло з дороги на узбіччя, де відбулось зіткнення з деревом. Хто керував автомобілем було важко встановити, оскільки після зіткнення автомобіль ВАЗ 211040 було сильно пошкоджено.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що самого ДТП він не бачив, бачив лише наслідки зіткнення. Так автомобіль нижньою частиною обгорнув стовбур дерева. Потерпілого витягли з автомобіля, а ОСОБА_3 був зажатий в атвомобілі та висів головою до низу.

В протоколі огляду місця події від 09.08.2013 року та фототаблиці до нього відображено обставини дорожньо-транспортної пригоди, описано місце ДТП та пошкодження транспортного засобу ВАЗ 211040 .

Висновком судово-медичної експертизи № 11 від 31.10.2013 року підтверджено, що у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла, закритої хребтової спино-мозкової травми, компресійного перелому С6 хребця зі зміщенням відламку до переду, стиснення спинного мозку закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, закритої травми органів грудної клітки. Дані тілесні ушкодження у ОСОБА_1 виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), чи від ударів об такі, (можливо за умов викладених у постанові від 09.10.2013 року) відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпека для життя, згідно наказу № 6 п. 2.1.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Оцінюючи докази зібрані в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведено. Дії обвинуваченого ОСОБА_3, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, належить кваліфікувати за ч.2 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, а також особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, є інвалідом ІІ групи, має постійне місце проживання, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, раніше не судимий, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, а також його вік, стан здоров'я та ставлення до вчиненого.

У відповідності до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого - його щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

У відповідності до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого - судом не встановлено.

За таких обставин, з урахуванням особи обвинуваченого, думки прокурора, потерпілого та його представника, які просили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 ст. 75 КК України, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 статті 286 КК України та застосувати ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, оскільки зазначене покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненя нових злочинів, яке можливо без ізоляції обвинуваченого від суспільства, а також покласти обов'язки, передбачені п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Враховуючи те, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, пов'язане з управлінням автомобілем, незастосування до нього покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами не забезпечить досягнення мети покарання, передбаченої ч.2ст. 65 КК України, а саме, запобігання вчиненню особою нових злочинів.

Заявлений прокурором цивільний позов в інтересах КУ «Хмільницька центральна районна лікарня» про стягнення заподіяних злочином збитків підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованим, повністю визнається ОСОБА_3 Вартість лікування ОСОБА_1 складає 3403 грн. 37 коп. за весь час перебування на лікуванні, в реанімаційному відділенні в період з 09.08.2013 року по 13.08.2013 року - 4 л/д (вартість 1 л/д - 806,75 грн.), в травматологічному відділенні 1 л/д (вартість 1 л/д - 176,37 грн.), що підтвержується довідкою КУ "Хмільницька ЦРЛ" № 01-05-11/1548 від 07.11.2013 року.

Заявлений потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню. Так розмір матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням підтверджується відповідними квитанціями. Так квитанцією № 0519218889 від 16.08.2013 року підтверджено придбання спіральних імплантатів Atlantic Vertex на суму 22600 грн., також документально підтверджено придбання ліків та проведення лікування на загальну суму 30147грн.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги з викладених в позові підстав та просили позов задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_3, ОСОБА_8 заперечили проти задоволення позову потерпілого.

Суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом при вирішенні позовної заяви до уваги беруться положення ст. 10 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

У відповідності з ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити частково: вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню в сумі 30147 грн., оскільки ця сума документально підтверджена наданими квитанціями. Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди суд вважає за можливе задовольнити частково, оскільки дійсно потерпілому внаслідок ДТП була спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що він переніс фізичний біль, тривалий час лікувався, був порушений звичайний уклад його життя. Крім того, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень він продовжує лікуватись, для реабілітації йому потрібен час.

В судовому засіданні встановлена неправомірність дій ОСОБА_3 внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху України та завдання потерпілому - цивільному позивачу по справі моральної шкоди, однак моральна шкода, в зазначеному позивачем розмірі, в судовому засіданні не доведена, оскільки потерпілим та його представником не надано доказів на заподіяння моральної шкоди саме в розмірі заявленого позову.

Тому, залежно від характеру правопорушення, фактичних обставин вчинення дорожньо - транспортної події, ступеня вини обвинуваченого, глибини моральних та душевних страждань потерпілого у зв'язку із втратою здоров'я, а також з врахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 ч на користь потерпілого ОСОБА_1 - 30000 гривень, а всього 60147 грн.

Також з обвинуваченого підлягає стягненню 700 грн. витрат на правову допомогу, яку відповідно до квитанції № 321 від 10.09.2013 року поніс потерпілий. Відшкодування даних витрат передбачено ч. 2 ст. 120, 1 ст. 124 КПК України.

Інші процесуальні витрати у справі відсутні.

Речові докази відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався, а тому питання стосовно запобіжного заходу судом не вирішується.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 369-371, 374, 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільний позов прокурора задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії НОМЕР_8, , ІПН НОМЕР_5, проживає АДРЕСА_2) на користь комунальної установи «Хмільницька центральна районна лікарня» (р/р 35412001002180, МФО 802015, код 01982695) вартість лікування ОСОБА_1 в сумі 3403 (три тисячі чотириста три) грн. 37 коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії НОМЕР_8, , ІПН НОМЕР_5, проживає АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_6, проживає АДРЕСА_3) кошти на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 30147 (тридцять тисяч сто сорок сім) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії НОМЕР_8, , ІПН НОМЕР_5, проживає АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_6, проживає АДРЕСА_3) кошти на відшкодування моральної шкоди в сумі 30000 (тридцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії НОМЕР_8, , ІПН НОМЕР_5, проживає АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_6, проживає АДРЕСА_3) документально підтверджений розмір судових витрат на правову допомогу в сумі 700 (сімсот) грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя Олійник І. В.