Ухвала суду № 37182934, 17.02.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/21548/13-к

Провадження №11-кп/772/70/2014 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Чезганова А. М.

Доповідач : Зайцев В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е НЕ М У К Р А Ї Н И

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого - судді Зайцева В.А.,

суддів: Слободяна К.Б., Нагорняка Є.П.,

при секретарі Діденко В.В.,

за участю прокурора Миколайчука Д.Г.,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченої ОСОБА_3,

розглянув 07 лютого 2014 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції Кравчука П.В., адвоката ОСОБА_5 та обвинуваченої ОСОБА_3 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 22 листопада 2013 року яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка

та жителька АДРЕСА_2 громадянка України, раніше не судима,

визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, з призначенням їй покарання у виді 5-ти років шести місяців позбавлення волі.

Вирішено долю речових доказів та питання про судові витрати.

Згідно вироку 15 квітня 2013 року, приблизно о 03 год. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в кімнаті квартири АДРЕСА_2 маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень, в ході суперечки, яка виникла на побутовому ґрунті, нанесла удар кухонним ножем в груди свого чоловіка ОСОБА_2, внаслідок чого останній, відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 07 червня 2013 року, отримав тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани передньої черевної стінки у лівому підребер'ї з проникненням у черевну порожнину, пошкодженням передньої стінки шлунка та печінки, внутрішньо-черевною кровотечею. Вказане тілесне ушкодження, як небезпечне для життя в момент спричинення, належить до тяжких тілесних ушкоджень.

В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції Кравчук П.В., не оспорюючи фактичних обставин, доведеності вини засудженої та юридичної кваліфікації її дій, вважає вирок незаконним у зв»язку з невідповідністю призначеного засудженої покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та її особі внаслідок м»якості, неправильним застосуванням кримінального закону та просить його скасувати і постановити новий вирок яким призначити засудженої більш суворе покарання у виді 7 років двох місяців позбавлення волі, а також виключити з мотивувальної частини вироку невірно враховану судом пом»якшуючу обставину - вчинення злочину інвалідом 3-й групи.

Адвокат ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі посилається на недоведеність її вини у інкримінованому злочині, невірну оцінку здобутих доказів, у зв»язку з чим просить вирок скасувати, а ОСОБА_3 - виправдати.

Обвинувачена ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі посилається на незаконність вироку, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, однобічність і неповноту досудового і судового слідства, порушення кримінально-процесуального закону, недоведеність її вини у вчиненому, у зв»язку з чим просить вирок скасувати, встановити істину та покарати винних.

Заслухавши доповідь судді, виступ в дебатах обвинуваченої ОСОБА_3, яка підтримала свою апеляційну скаргу та скаргу адвоката ОСОБА_5, при цьому уточнила вимоги своєї апеляційної скарги і просила вирок скасувати, а матеріали провадження направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд для з»ясування всіх обставин, думку прокурора Миколайчука Д.Г., який заперечував проти скарг обвинуваченої та її захисника, при цьому повністю підтримав апеляційну скаргу прокурора Кравчука П.В. і просив призначити ОСОБА_3 більш суворе покарання, виключивши з мотивувальної частини вироку пом»якшуючу обставину - вчинення злочину інвалідом 3-й групи, перевіривши матеріали провадження та обсудивши доводи поданих апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що подані скарги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.404 КПК України рішення суду першої інстанції переглядаються судом апеляційної інстанції в межах апеляційної скарги.

Юридична кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, є вірною і ніким не оскаржується.

Незважаючи на невизнання засудженої ОСОБА_3 своєї вини у скоєному, її вина при вірно встановлених судом обставинах, повністю доведена сукупністю зібраних і перевірених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою та іншими матеріалами провадження і обґрунтовано покладені в основу вироку, зокрема, чіткими і послідовними показаннями потерпілого ОСОБА_2 про заподіяння йому тілесних ушкоджень його дружиною ОСОБА_3, показаннями свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, іншими доказами - протоколом огляду місця події від 15.04.2013 року, випискою з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2, який поступив в лікарню з колото-проникаючою раною лівої підреберної ділянки, висновками судово-медичних та криміналістичної експертиз, протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2

Судом першої інстанції дана належна оцінка зібраним доказам в їх сукупності, а висновки суду повно і всебічно проаналізовані та переконливо вмотивовані у вироку з яким погоджується і колегія суддів.

Призначене ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України та роз»ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому, суд врахував обставини події, характер і ступень суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченої, яка свою вину не усвідомила, в силу ст.88 КК України не судима, обставини що пом»якшують та обтяжують покарання, думку потерпілого ОСОБА_2 про суворе покарання винної.

Призначене ОСОБА_3 покарання, на думку колегії суддів, є для неї необхідним і достатнім, а визнання судом в якості обставини, що пом»якшує її покарання - вчинення злочину інвалідом 3-й групи не суперечить положенням ч.2 ст.66 КК України; тому доводи апеляційної скарги прокурора слід визнати необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги адвоката про недоведеність вини ОСОБА_3 у інкримінованому їй злочині, невірну оцінку здобутих доказів є хибними, оскільки спростовуються вищевикладеним та матеріалами кримінального провадження.

Невизнання ОСОБА_3 своєї провини, її непослідовні показання, твердження про нібито причетність до скоєного іншої вигаданої нею особи на ім»я ОСОБА_10 колегія суддів вважає способом захисту останньої з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне і призначеного їй законного і справедливого покарання. Такий висновок ґрунтується на чітких і послідовних показаннях потерпілого ОСОБА_2 та свідків, допитаних безпосередньо в суді першої інстанції, зміст показів яких свідчить про те, що ніяких сторонніх осіб на момент вчинення злочину в квартирі ОСОБА_2 не було.

Будь-яких істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б унеможливлювали постановлення у даному провадженні обвинувального вироку або тягнули його скасування, в ході апеляційного розгляду не встановлено.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги прокурора Кравчука П.В., адвоката ОСОБА_5 та обвинуваченої ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 22 листопада 2013 року стосовно ОСОБА_3 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді:

З оригіналом вірно: