Постанова № 37182575, 12.02.2014, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2014 року Справа №801/1141/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Суворової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим

до Відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції АРК,

про визнання протиправною та скасування постанови, спонукання до виконання певних дій,

Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 03.02.2014 року надійшов адміністративний позов Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим до Відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції АРК, про визнання протиправною та скасування постанови, спонукання до виконання певних дій.

В адміністративному позові позивачем заявлено вимоги про:

- визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 21.01.2014 року про відмову в прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа - Постанови по справі про адміністративне правопорушення № 119/8705/13-п № 3/119/2319/13 від 06.11.2013 року , в частині стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору у сумі 34,41 грн;

- зобов'язання Відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції АРК прийняти виконавчий документ та відкрити виконавче провадження за виконавчим документом - Постановою по справі про адміністративне правопорушення № 119/8705/13-п № 3/119/2319/13 від 06.11.2013 року , в частині стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору у сумі 34,41 грн.

Представники сторін у судове засідання 12.02.2014 року не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представником позивача було надано до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника, позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі.

Позов мотивований безпідставністю прийняття відповідачем постанови державного виконавця від 21.01.2014 року про відмову в прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа - Постанови по справі про адміністративне правопорушення № 119/8705/13-п № 3/119/2319/13 від 06.11.2013 року , в частині стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору у сумі 34,41 грн. у зв'язку з пред'явленням виконавчого документа неналежно особою.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначив, що позивач не є стороною виконавчого провадження.

З урахуванням неявки сторін, відповідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, враховуючи те, що відповідно до ч.4 ст.128 КАС України неприбуття відповідача суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Феодосійського міського суду АР Крим у справі №119/8705/13-п (3/119/2319/13) від 06.11.2013 року за позовом ВДАІ м. Феодосії при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 40 годин громадських робіт (не більше 4 годин на день); стягнено з ОСОБА_1 в дохід держави на поточний рахунок №31216206700024 в ГУ ДКС України в АР Крим, отримувач - Державний бюджет м. Феодосія, код ЄДРПОУ отримувача 37986011, МФО банку 824026 судовий збір у розмірі 34 грн. 41 коп. (а.с.8).

У зв'язку з набранням вищевказаною постановою законної сили 18.11.2013 року, Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в АР Крим у відповідності до п.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» звернулась до Відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції АРК із заявою від 06.12.2013 року про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа - Постанови №119/8705/13-п (3/119/2319/13) про стягнення державного мита (судового збору) у розмірі 34,41 грн.

Постановою старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Сотніковою К.В. ВП №4155 від 21.01.2014 року, на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (в ред. від 16.01.2014 року) відмовлено у прийняті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови Феодосійського міського суду АР Крим №119/8705/13-п (3/119/2319/13), виданої 18.11.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держбюджету судових витрат у сумі 34,41 грн. (а.с.6).

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся із позовом до суду.

Встановивши фактичні обставини справи та відповідні правовідносини, надавши оцінку доказам, суд вважає позов необґрунтованим, виходячи з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органі (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 року (далі - Закон №606-XIV).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції на час виникнення спірних правовідносин виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 статті 2 вказаного Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (ч. 2 ст. 2 Закону № 606-XIV).

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону № 606-XIV).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Підпунктом 6 частини 2 статті 17 Закону № 606-XIV передбачено, що примусовому виконанню державною виконавчою службою підлягають постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частинами 2, 3 ,ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. За виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення. За іншими виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступають органи доходів і зборів.

Як вбачається зі змісту постанови, державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження, керуючись приписами пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», за якими державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження за наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Такою обставиною відповідач, посилаючись на ч. 4 ст. 299 КУпАП, зазначив звернення особи, яка не є стороною виконавчого провадження з виконання рішення суду.

Частиною 4 статті 299 КУпАП передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Статтею 304 КУпАП встановлено, що питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ст. 305 КУпАП контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

Згідно положень ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що позов про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 поданий ВДАІ м. Феодосії при УДАІ ГУМВС України в АР Крим, який є стороною у виконавчому проваджені.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем заявлена вимога до Відділу ДВС Феодосійського міського управління юстиції АР Крим щодо відкриття виконавчого провадження з приводу стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору у сумі 34,41 грн.

Згідно до положень ст.1 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису (ст.9 ЗУ «Про судовий збір».

У ст.20 Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також в інших сферах, у тому числі, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, в якій не передбачено право податкового органу звертатися з вимогами про стягнення в дохід держави судового збору, за рішеннями судів, де є стягувач.

Перевіряючи рішення суб'єкта владних повноважень, адміністративний суд у справі щодо їх оскарження на підставі ч.3 ст.2 КАС України перевіряє чи прийнято (вчинено) воно:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі статтею 86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства України, матеріали адміністративного позову,суд вважає постанову відповідача про відмову позивачу у прийняті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови Феодосійського міського суду АР Крим №119/8705/13-п (3/119/2319/13), виданої 18.11.2013 року правомірною, у зв'язку з чим вимоги Феодосійської ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим, у т.ч. з зобов'язання відповідача вчинити певні дії не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Суворова С.В.