Постанова № 37182244, 13.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2014 року 11:10 № 826/20819/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Самаренко Х.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.12.2013 р. № 0000771530 та № 0000781530,

за участю представників сторін:

від позивача: Волошин О.І. (довіреність від 03.01.2013 р. № 5/01);

від відповідача: Коваленко А.О. (довіреність від 04.07.2013 р. № 391/9).

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.12.2013 р. № 0000771530 та № 0000781530.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 13.12.2013 р. № 2815/15-01/30579869 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2013 р. № 0000771530, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 333 192,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 24.12.2013 р. № 0000781530, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 367 008,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що висновки податкового органу є помилковими, оскільки документи, надані позивачем до перевірки, повністю відображають суть господарських операцій, рух товарів від контрагентів до позивача, здійснення відповідними державними органами та уповноваженими державними підприємствами контролю за переміщенням та зберіганням товарів, а отже і реальність їх здійснення.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог. Згідно наданих письмових заперечень зазначив, що перевіркою встановлено відсутність реального характеру здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Аскоп-Україна» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, по яким сформовано податковий кредит за період з 01.04.2013 р. по 31.06.2013 р.

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, р. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, встановлено завищення підприємством податкового кредиту на суму 333 192,00 грн. за квітень 2013 р., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2013 р. на 333 192,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, встановлено завищення підприємством податкового кредиту на суму 367 008,16 грн. за червень 2013 р.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 13.12.2013 р. № 2815/15-01/30579869 та винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 24.12.2013 р. № 0000771530, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 333 192,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 166 596,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 24.12.2013 р. № 0000781530, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 367 008,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Матеріалами справи встановлено, що 22 лютого 2013 року між ТОВ «Аскоп-Україна» та ТОВ «Ферко» був укладений договір №22/02/13 купівлі-продажу сої.

В період з 27 березня 2013 року по 25 квітня 2013 року між ТОВ «Аскоп-Україна» та ТОВ «СФГ ім. Гречко» також були укладені договори купівлі-продажу сої: № 27/03/13 від 27.03.2013 р., 02/04/13 від 02.04.2013 р., №03/04/13 від 03.04.2013 р., №11/04/13 від 11.04.2013 р., №12/04/13 від 12.04.2013 р.. та №25/04/13 від 25.04.2013 р.

Крім того, між ТОВ «Аскоп-Україна» та ТОВ «Глобал-Ресурс» був також укладений договір купівлі-продажу сої, а саме: № 25/04/13 від 23 квітня 2013 року.

Відповідно до умов п. 3.1. зазначених Договорів, приймання-передача сої здійснюється на умовах СРТ Одеський зерновий термінал (INCOTERMS 2000). Поставка сої здійснюється автомобільним транспортом за адресою: м. Одеса, вул. Хлібна гавань, 4, Філіал ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Одеський зерновий термінал», власник товару ТОВ Аскоп-Україна», одержувач товару - експедитор ПП «Блок Баг Сістемс».

При цьому, 28 січня 2013 року між ТОВ «Аскоп-Україна» та ПП «Блок Баг Сістемс» був укладений Договір № ББС 575/01/13 на надання послуг з приймання, зберігання та відвантаження зернових, зернобобових та олійних культур, відповідно до умов якого, ПП «Блок Баг Сістемс», діючи в якості експедитора, взяло на себе зобов'язання по обслуговуванню зернових, зернобобових та олійних культур ТОВ «Аскоп-Україна», які завозяться на Філіал ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Одеський зерновий термінал» для подальшого відвантаження на морські судна в режимі «Експорт».

На виконання умов договорів купівлі-продажу сої № 27/03/13 від 27.03.2013р., №02/04/13 від 02.04.2013р., №03/04/13 від 03.04.2013р., №11/04/13 від 11.04.2013р., №12/04/13 від 12.04.2013 р. та №25/04/13 від 25.04.2013р., укладених між ТОВ «Аскоп-Україна» та ТОВ «СФГ ім. Гречко», ТОВ «СФГ ім. Гречко» в квітні 2013 року поставлено ТОВ «Аскоп-Україна» сою в загальній кількості 546,8 тон на загальну суму 2 437 457,80 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 406 242,95 грн., в тому числі 448,82 тон сої на суму 1 999 154,00 грн. з урахуванням ПДВ в розмірі 333 192,32 грн..

Факт поставки ТОВ «СФГ ім. Гречко» сої в загальній кількості 546,8 тон та її оплати позивачем підтверджується наступними видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, зокрема:

- накладна № 2 від 01.04.2013р., податкова накладна № 2 від 01.04.2013р., рахунок-фактура № СФГ-2 від 01.04.2013р., платіжне доручення № 263 від 02.04.2013 р., товарно-транспортна накладна (ТТН) серії 12ААВ № 708556 від 31.03.2013 р.;

- накладна № 3 від 02.04.2013р., податкова накладна № 3 від 02.04.2013 р., рахунок-фактура № СФГ-3 від 02.04.2013 р., платіжне доручення № 275 від 05.04.2013р., ТТН серії 12ААВ № 708558 від 01.04.2013 р.;

- накладна № 6 від 03.04.2013р., податкова накладна № 6 від 03.04.2013р., рахунок-фактура № СФГ-6 від 03.04.2013р., платіжні доручення №№ 214, 270, 465 від 04.04.2013р., ТТН серії 12ААВ № 708554 від 03.04.2013 р., 12ААВ № 708555 від 03.04.2013 р.

- накладна № 7 від 05.04.2013 р., податкова накладна № 7 від 05.04.2013 р., рахунок-фактура № СФГ-7 від 05.04.2013 р., платіжне доручення № 289 від 09.04.2013 р., ТТН серії 12ААВ № 708564 від 03.04.2013 р.;

- накладна № 8 від 10.04.2013 р., податкова накладна № 8 від 10.04.2013 р., рахунок-фактура № СФГ-8 від 10.04.2013 р., платіжне доручення № 301 від 12.04.2013 р., ТТН серії 12ААВ № 708570 від 10.04.2013 р.

- накладна № 9 від 11.04.2013р., податкова накладна № 9 від 11.04.2013р., рахунок-фактура № СФГ-11 від 11.04.2013р., платіжне доручення № 301 від 12.04.13р., ТТН серії 12ААВ № 708569 від 11.04.2013р.

- накладна № 10 від 17.04.2013р., податкова накладна № 10 від 17.04.2013р., рахунок-фактура № СФГ-10 від 17.04.2013р., платіжні доручення № 520 від 18.04.13р., № 241 від 19.04.13р., ТТН серії 12ААВ № 708565 від 15.04.2013р. та 12ААВ № 708567 від 15.04.2013р.;

- накладна № 11 від 23.04.2013р., податкова накладна № 11 від 23.04.2013р., рахунок-фактура № СФГ-11 від 23.04.2013р., платіжне доручення № 250 від 24.04.2013р., ТТН серії 12ААВ № 708582 від 23.04.2013р.

- накладна № 14 від 27.04.2013 р., податкова накладна № 14 від 27.04.2013 р., рахунок-фактура № СФГ-14 від 27.04.2013 р., платіжне доручення № 350 від 29.04.13р., ТТН серії 12ААВ № 708583 від 26.04.2013 р., 12ААВ № 708587 від 26.04.2013 р. та 12ААВ№708588 від 26.04.2013 р.

- накладна № 15 від 27.04.2013 р., податкова накладна № 15 від 27.04.2013р., рахунок-фактура № СФГ-15 від 27.04.2013 р., платіжне доручення № 577 від 30.04.13 р., ТТН серії 12ААВ № 708586 від 27.04.2013 р.;

- накладна № 16 від 28.04.2013 р., податкова накладна № 16 від 28.04.2013р., рахунок-фактура № СФГ-16 від 28.04.2013 р., платіжне доручення № 578 від 30.04.2013р., ТТН серії 12ААВ № 708581 від 28.04.2013 р.;

- накладна № 17 від 28.04.2013 р., податкова накладна № 17 від 28.04.2013р., рахунок-фактура № СФГ-17 від 28.04.2013 р., платіжне доручення № 351 від 29.04.2013р., ТТН серії 12ААВ № 708581 від 28.04.2013 р.;

- накладна № 18 від 29.04.2013 р., податкова накладна № 18 від 29.04.2013 р., рахунок-фактура № СФГ-18 від 29.04.2013 р., платіжне доручення № 265 від 07.05.2013 р., ТТН серії 12ААВ № 708579 від 28.04.2013 р.

З кожного транспортного засобу, в яких ТОВ «СФГ їм. Гречко» була доставлена позивачу соя, Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області були відібрані проби сої, проведені лабораторні дослідження та виписані сертифікати якості: Серії ЄА № 115815 від 01.04.2013р., Серії АА 544277 від 02.04.2013 р., Серії АА 545814 від 03.04.2013 р., Серії АА 545816 від 05.04.2013 р., Серії ЄА 305894 від 10.04.2013 р., Серії ЄА 305891 від 11.04.2013 р., Серії ЄА 305915 від 15.04.2013 р., Серії ЄА 305902 від 23.04.2013 р., серії ЄА 305908 від 27.04.2013 р., Серії ЄА 305910 від 28.04.2013 р., Серії ЄА 305911 від 29.04.2013 р. на кожен об'єм сої відносно кожного транспортного засобу, в яких такі об'єми були доставлені.

На виконання умов Договору купівлі-продажу сої №22/02/13 від 22.02.2013р. ТОВ «Ферко» відповідно до видаткових накладних: № 3633 від 03.06.2013 р., № 3734 від 03.06.2013р., № 3735 від 03.06.2013р., № 3736 від 03.06.2013р., податкових накладних: № 1 від 03.06.2013р., № 25 від 03.06.2013р., № 26 від 03.06.2013р., № 27 від 03.06.2013р., товарно-транспортної накладної серії 12ААВ № 716729 від 30.05.2013р. поставлено позивачу сою в кількості 39,18 тон на суму 182 187,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 30 364,50 грн.

З транспортного засобу, в якому ТОВ «Ферко» доставлена позивачу дана соя, Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області були відібрані проби сої, проведені лабораторні дослідження та виписаний сертифікат якості серії ЄА № 307287 від 31.05.2013р.

Вартість вказаного товару була оплачена позивачем на користь ТОВ «Ферко» в повній сумі, що підтверджується платіжним дорученням № 471 від 03.06.2013 р.

Так само, на виконання умов договору купівлі-продажу сої № 25/04/13 від 23 квітня 2013 р., укладеного між ТОВ «Аскоп-Україна» та ТОВ «Глобал-Ресурс», ТОВ «Глобал-Ресурс» в червні 2013 року було поставлено ТОВ «Аскоп-Україна» сою в загальній кількості 422,82 тон на загальну суму 2 019 862,00 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 336 643,66 грн., факт поставки та оплати якої підтверджується наступними видатковими накладними, податковими накладними, товарно - транспортними накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, зокрема:

- видаткова накладна № 030601 від 03.06.2013р., податкова накладна № 18 від 03.06.2013 р., рахунок на оплату № 030601 від 03.06.2013р., платіжні доручення №№ 482 та 326 від 05.06.2013 р., ТТН серії 12ААВ № 748914 від 02.06.2013 р.;

- видаткова накладна № 060601 від 06.06.2013 р., податкова накладна № 54 від 06.06.2013р., рахунок на оплату № 060601 від 06.06.2013р., платіжне доручення № 497 від 10.06.2013 р., ТТН серії 12ААВ № 748972 від 06.06.2013 р., 12ААВ № 748973 від 06.06.2013 р.;

- видаткова накладна № РН-090601 від 09.06.2013 р., податкова накладна № 92 від 09.06.2013 р. рахунок на оплату № СФ-090601 від 09.06.2013 р., платіжне доручення № 512 від 13.06.2013 р., ТТН серії 12ААВ № 752702 від 08.06.2013 р.;

- видаткова накладна № 100601 від 10.06.2013 р., податкова накладна № 104 від 10.06.2013 р., рахунок на оплату № 100601 від 10.06.2013 р., платіжне доручення № 342 та № 516 від 13.06.2013р., ТТН серії 12ААВ № 752703 від 09.06.2013р.;

- видаткова накладна № 120601 від 12.06.2013 р., податкова накладна № 128 від 12.06.2013 р., рахунок на оплату № 120601 від 12.06.2013 р., платіжне доручення № 516 від 13.06.13 р., № 763 від 14.06.13р., № 525 від 17.06.13 р., ТТН серії 12ААВ № 752707 від 11.06.2013, 12ААВ №752710 від 11.06.2013 р.;

- видаткова накладна № 130601 від 13.06.2013 р., податкова накладна № 145 від 13.06.2013 р., рахунок на оплату № 130601 від 13.06.2013 р., платіжне доручення № 525 від 17.06.2013 р., ТТН серії 12ААВ № 748975 від 13.06.2013 р.;

- видаткова накладна № 140601 від 14.06.2013 р., податкова накладна № 152 від 14.06.2013 р.;

- рахунок на оплату № 140601 від 14.06.2013 р., платіжне доручення 537 від 18.06.13 р., ТТН серії 12ААВ № 748767 від 14.06.2013 р.;

- видаткова накладна № 180601 від 18.06.2013 р., податкова накладна № 178 від 18.06.2013 р., рахунок на оплату № 180602 від 18.06.2013 р., платіжне доручення № 539 від 19.06.2013 р., ТТН серії 12ААВ № 748866 від 17.06.2013 р.;

- видаткова накладна № 180602 від 18.06.2013 р., податкова накладна № 179 від 18.06.2013 р., рахунок на оплату № 180603 від 18.06.2013 р., платіжне доручення № 541 від 20.06.2013 р., ТТН серії 12ААВ № 748968 від 17.06.2013, 12ААВ № 749000 від 17.06.2013 р.;

- видаткова накладна № 190601 від 19.06.2013 р., податкова накладна № 191 від 19.06.2013 р., рахунок на оплату № 190601 від 19.06.2013 р., платіжне доручення № 363 від 25.06.2013 р. ТТН серії 12ААВ № 750109 від 18.06.2013 р.;

- видаткова накладна № 280601 від 28.06.2013 р., податкова накладна № 301 від 28.06.2013 р., рахунок на оплату № 280601 від 28.06.2013 р., платіжне доручення № 831 від 02.07.2013 р., ТТН серії 12ААВ № 748869 від 27.06.2013 р.

В свою чергу, Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області були відібрані проби сої, проведені лабораторні дослідження та виписані сертифікати якості Серії ЄА № 308955 від 03.06.2013р., Серії ЄА № 308961 від 06.06.2013р., Серії 307296 від 09.06.2013р., Серії ЄА № 307300 від 10.06.2013р., Серії ЄА № 307302 від 62013р., Серії ЄА № 307306 від 13.062013р., Серії ЄА № 307308 від 14.06.2013р., Серії ЄА № -З від 17.06.2013р., Серії ЄА № 118165 від 18.06.2013р., Серії ЄА № 118167 від 18.06.2013р., ЄА № 307307 від 19.06.2013р., Серії ЄА № 308966 від 28.06.2013р. на кожен об'єм сої відносно кожного транспортного засобу, в яких такі об'єми були доставлені.

Отже, Державна інспекція сільського господарства в Одеській області, здійснюючи дослідження та виписуючи на підставі проведених нею досліджень сертифікати якості, повністю ідентифікувала кожну партію поставленої сої шляхом зазначення у виданих нею сертифікатах якості інформацію про назву підприємства-постачальника, підприємства-покупця (позивача), номери транспортних засобів, в яких була доставлена соя, кількість доставленої сої, що співпадають з даними, зазначеними у видаткових, податкових, товарно-транспортних накладених, тим самим підтвердивши фактичну поставку позивачу сої від його контрагентів.

Всі партії товару, поставлені позивачу ТОВ «СФГ ім. Гречко», ТОВ «Ферко» та ТОВ «Глобал-Ресурс» були прийнятті на зберігання ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» відповідно до умов Договору № ББС 575/01/13 від 28 січня 2013 року на надання послуг з приймання, зберігання та відвантаження зернових, зернобобових та олійних культур, укладеного ТОВ «Аскоп-Україна» та ПП «Блок Баг Сістемс», що підтверджується складськими квитанціями на зерно, зокрема:

№.41757 від 02.04.2013 р. (серія АФ №363821), №1762 від 03.04.2013 р. (серія АФ №363826), №1764 від 04.04.2013 р. (серія АФ №363828), №1770 від 08.04.2013 р. (серія АФ №363834), №1778 від 11.04.2013 р. (серія АФ №363842), №1779 від 12.04.2013 р. (серія АФ №363843), №1782 від 18.04.2013 р. (серія АФ №363846), №1799 від 24.04.2013 р. (серія АФ №363863), №1820 від 13.05.2013 р. (серія АФ №363884), №1826 від 14.05.2013 р. (серія АФ №363890), №1829 від 14.05.2013 р. (серія АФ №363893), №1948 від 03.06.2013 р. (серія АУ №700952), №1953 від 04.06.2013 р. (серія АУ №700957), №1968 від 07.06.2013 р. (серія АУ №700972), №1981 від 10.06.2013 р. (серія АУ №700985), №1984 від 11.06.2013 р. (серія АУ №700988), №1988 від 13.06.2013 р. (серія АУ №700992), №1996 від 14.06.2013 р. (серія АФ №701000), №2001 від 17.06.2013 р. (серія АФ №364005), №2007 від 18.06.2013 р. (серія АФ №364011), №2010 від 19.06.2013 р. (серія АФ №364014), №2012 від 20.06.2013 р. (серія АФ №364016), №2032 від 01.07.2013 р. (серія АФ №364035).

Факт передачі сої на зберігання підтверджуються також Витягами з Реєстру складських документів на зерно, виданими Державним підприємством «Держреєстри України», а саме: №7272 від 01.10.2013 р., №7273 від 01.10.13 р., №7407 від 04.10.2013 р., №7406 від 04.10.2013 р., №7276 від 01.10.2013 р., №7277 від 01.10.2013 р., №7279 від 01.10.2013 р., №7282 від 01.10.2013р., №7399 від 04.10.2013 р., №7398 від 04.10.2013 р., №7285 від 01.10.2013 р., №7302 від 01.10.2013р., №7306 від 01.10.2013 р., №7309 від 01.10.2013 р., №7312 від 01.10.2013 р., №7313 від 01.10.2013р., №7314 від 01.10.2013 р., №7316 від 01.10.2013 р., №7317 від 01.10.2013 р., №7386 від 14.10.2013 р., №7319 від 01.10.2013 р., №7385 від 04.10.2013 р., №7383 від 04.10.2013 р.

Надані позивачу податкові накладні, відповідно до вимог чинного законодавства України, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, на момент складання останніх, вищевказані підприємства-постачальники були зареєстровані платниками податку на додану вартість та відповідно до чинного законодавства мали право на складання податкової накладної, що підтверджується листами Міндоходів України від 27.09.2013 р. за № 12087/6/99-99-18-06-05-15; від 29.07.2013 р. за № 7836/6/99-99-18-06-05-15 та від 28.08.2013р. за № 9917/6/99-99-18-06-05-15.

Натомість висновки податкового органу зроблені з огляду на той факт, що позивачем здійсненні господарські правовідносини з ТОВ «СФГ ім. Гречко» в квітні 2013 року, з ТОВ «Ферко» та з ТОВ «Глобал-Ресурс» в червні 2013 року, не носили реальний характер, і, як наслідок, позивачем завищено податковий кредит на суму 333 192 грн. за квітень 2013р. (по взаємовідносинам з ТОВ «СФГ ім. Гречко») та податковий кредит на суму 367 008,16 грн. за червень 2013 року (по взаємовідносинам з ТОВ «Ферко» на суму 30 364,50 грн. та по взаємовідносинам з ТОВ «Глобал-Ресурс» на суму 336 643,66 грн.).

Однак, суд проаналізувавши надані позивачем первинні документи та інші документи, відносно здійснення його господарської діяльності, не може погодитися з висновками податкового органу, оскільки вони ґрунтуються лише на податковій інформації, використаної з актів перевірок контрагентів позивача, отриманих від регіональних ДПС, а саме: Акту ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 26.09.2013 р. № 530/26-54-22-01-10/37195786 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «СФГ ім. Гречко» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками за період вересень 2012р., березень 2013р.; Акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.11.2013 р. №1854/26-59-22-01/31681342 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ферко» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року; Акту ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18.09.2013 р. №1458/26-57-22-02-09/38204885 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Глобал-Ресурс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2013 по 30.06.2013 р.

Так, під час перевірки ТОВ «СФГ ім. Гречко» стало відомо, що позивачем у перевіряємому періоді згідно договорів купівлі-продажу №02/04/13 від 02.04.2013р., №11/04/13 від 11.04.2013 р., №03/04/13 від 03.04.2013р., №12/04/13 від 12.04.2013р., №26/04/13 від 26.04.2013р., укладених між Покупцем «Аскоп-Україна» та Продавцем ТОВ «СФГ ім. Гречко» придбано товар (соя українського походження).

В свою чергу, відповідно до Акту №530/26-54-22-01-10/37195786 встановлено, що товар, згідно документів, отриманих ТОВ «СФГ ім. Гречко» від ТОВ «Ферко» був реалізований на ТОВ «Аскоп-Україна».

Під час здійснення заходів щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Ферко» (акт від 13.11.2013 р. №1854/26-59-22-01/31681342), встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що згідно інформаційного ресурсу Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок», який використовується в ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, станом на момент проведення зустрічної звірки, стан підприємства: 9-«направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». На дату складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки місцезнаходження «Ферко» не встановлено, внаслідок чого не можливо про взаємовідносини підприємства з платниками податків.

Під час проведення перевірки ТОВ «Ферко», Актом №1854/26-59-22-01/31681342 встановлено, що ТОВ «Ферко» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за 01.01.2012 року по 30.09.2013 року їх вид, обсяг, якість та розрахунки, у зв'язку з чим задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період підлягають зменшенню до « 0».

Разом з тим, відносно ТОВ «Глобал-Ресурс» здійснено виїзд на фактичну адресу підприємства (м.Київ-03148, вул. Кільцева дорога буд.4-б, кв.307) та встановлено, що підприємство та його посадові особи за даною адресою відсутні, про що складено акт невстановлення за місцезнаходження посадових осіб ТОВ «Глобал-Ресурс» від 05.09.2013 №60/26-57-22-02-09/38204885. Отже, встановлено у ТОВ «Глобал-Ресурс» відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів та їх продажу. Однак доказів, зокрема актів на підтвердження зазначеної інформації відповідачем не надано.

З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що акти про неможливість проведення зустрічної звірки носять лише інформаційний характер, а тому не можуть бути належною доказовою базою у прийнятті рішення про відсутність товарності операцій, у зв'язку з чим, висновки податкового органу, що господарські операції, вчинені між позивачем та його контрагентами - є безтоварними, не відповідають дійсності та є необґрунтованими, оскільки реальність господарських операцій підтверджується вищевказаними видатковими та податковими накладними про продаж товару, товарно-транспортними накладними, рахунками на оплату, платіжними дорученнями про оплату вартості товару, договорами на надання послуг з приймання, зберігання та відвантаження зерна, зберігання, складськими квитанціями, Витягами з Реєстру складських документів на зерно, виданими Державним підприємством «Держреєстри України», Сертифікатами якості сої, виданими Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області на підставі проведених досліджень сої.

Суд зазначає, що зазначені документи повністю відображають суть господарських операцій, рух товарів від контрагентів до позивача, здійснення відповідними державними органами та повноваженими державними підприємствами контролю за переміщенням та зберіганням таких товарів, а, отже, і реальність господарських операцій.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що висновки відповідача не підкріплені належними доказами.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Ферко», ТОВ «Глобал-Ресурс», ТОВ «СФГ ім. Гречко» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Суд також враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

На момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Ферко», ТОВ «Глобал-Ресурс», ТОВ «СФГ ім. Гречко» були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На момент здійснення господарських операцій усі контрагенти були належним чином зареєстровані платниками ПДВ.

Разом з тим, в акті перевірки не зазначено, а в судовому засіданні відповідачем не доведено, яким чином податковий кредит позивача, сформований за операціями з контрагентами в розрізі кожного з них, співвідноситься з податковим кредитом контрагентів.

Враховуючи наведене, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни є підставою для застосування правових наслідків саме щодо цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції. Зазначена позиція узгоджується з Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2007 р. N К-24186/06.

Також суд зазначає, що в акті перевірки від 13.12.2013 р. № 2815/15-01/30579869 відповідачем не наведено жодного доказу того, що укладені між позивачем і ТОВ «Ферко», ТОВ «Глобал-Ресурс», ТОВ «СФГ ім. Гречко» угоди суперечать актам цивільного законодавства чи свідчать про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання цих угод або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету тощо.

Викладене свідчить, що позивач, придбані у ТОВ «Ферко», ТОВ «Глобал-Ресурс», ТОВ «СФГ ім. Гречко» товари, використав у подальших оподатковуваних операціях в межах своєї основної господарської діяльності.

Судом встановлено, що податковий кредит був сформований позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Ферко», ТОВ «Глобал-Ресурс», ТОВ «СФГ ім. Гречко», що не заперечується податковим органом.

В даній справі судом встановлено, що господарські операції здійсненні на підставі оформлених належним чином первинних документів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 13.12.2013 р. № 2815/15-01/30579869 спростовуються матеріалами справи.

Отже, враховуючи вищенаведене та перевіривши всі фактичні обставини справи, суд не знаходить порушень чинного законодавства щодо оформлення первинних документів у фінансово - господарських взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «Ферко», ТОВ «Глобал-Ресурс», ТОВ «СФГ ім. Гречко», а тому вважає, що формування ТОВ «Аскоп-Плюс» податкового кредиту з податку на додану вартість є правомірним, а дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо зменшення сум бюджетного відшкодування та від'ємного значення сум з податку на додану вартість - протиправними.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України визначено, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків сплачує штрафні санкції.

Оскільки, суд визнав неправомірним зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, то нарахування штрафних санкцій є також неправомірним.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.12.2013 р. № 0000771530 та № 0000781530 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги ТОВ «Аскоп-Україна» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.12.2013 р. № 0000771530 та № 0000781530 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.12.2013 р. № 0000771530 (форма «В1») та № 0000781530 (форма «В4») Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (бул. Верховної Ради, 24-Б, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 38730029) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (вул. Марини Раскової, 11, офіс 600, м. Київ, 02660, код ЄДРПОУ 30579869), понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 917 (дев'ятсот сімнадцять) гривень 60 копійок.

4. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути решту суми судового збору у розмірі 3 670 (три тисячі шістсот сімдесят) гривень 40 копійок на розрахунковий рахунок №31218206784007, отримувач платежу УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, МФО 820019, банк одержувача ГУ ДКСУ у місті Києві, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу «судовий збір за позовом ТОВ «Аскоп-Україна» до ДПІ у Дніпровському районі Міндоходів, Окружний адміністративний суд м. Києва» із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (бул. Верховної Ради, 24-Б, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 38730029).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук

Повний текст постанови складено 17.02.2014 р.