Постанова № 37182154, 10.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2014 р. Справа № П/805/108/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 година 43 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання протиправними та скасування вимоги №Ф 476-ф від 22.05.2013 року про сплату недоїмки в розмірі 1 194,03 гривень та вимоги №Ф 476-ф від 09.08.2013 року про сплату недоїмки в розмірі 7 634,68 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області (далі - відповідач, УПФУ в м. Красноармійську) про визнання протиправними та скасування вимоги №Ф 476-ф від 22.05.2013 року про сплату недоїмки в розмірі 1 194,03 гривень та вимоги №Ф 476-ф від 09.08.2013 року про сплату недоїмки в розмірі 7 634,68 гривень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на думку позивача, УПФУ в м. Красноармійську неправомірно нарахована недоїмка по сплаті єдиного внеску в розмірі 8 828,71 гривень та виставлені вимоги №Ф 476-ф від 22.05.2013 року про сплату недоїмки в розмірі 1 194,03 гривень та №Ф 476-ф від 09.08.2013 року про сплату недоїмки в розмірі 7 634,68 гривень, оскільки позивач є пенсіонером за віком то, на його думку, він не повинен сплачувати єдиний внесок.

28.01.2014 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі, в якому зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

23.01.2014 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом. Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку одержує застрахована особа у разі досягнення нею передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку.

Умови призначення пенсії визначені статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме - особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявного і страхового стажу не менше 15 років.

Позивач на час виникнення спірних правовідносин не належав до вказаної категорії осіб, а тому повинен нараховувати і спланувати єдиний соціальний внесок в розмірі не менше мінімального єдиного внеску за кожен місяць незалежно від наявності (відсутності) доходу (прибутку).

Додатково зазначив, що позивачем пропущений строк звернення з адміністративним позовом до суду.

Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 10.02.2014 року визнано поважними причини пропуску позивачем - ОСОБА_1, строку звернення до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання протиправними та скасування вимоги №Ф 476-ф від 22.05.2013 року про сплату недоїмки в розмірі 1 194,03 гривень та вимоги №Ф 476-ф від 09.08.2013 року про сплату недоїмки в розмірі 7 634,68 гривень.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_2 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, копія якого наявна в матеріалах справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області 23.03.2006 року за №2 271 000 0000 002883.

З 13.06.2006 року ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, що підтверджується протоколом №748 від 07.09.2006 року про призначення пенсії та довідкою УПФУ в м. Красноармійську №27888/10/23 від 17.12.2013 року.

Договір на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування позивач з органом Пенсійного фонду не укладав, що сторонами не заперечується.

Позивач єдиний внесок з серпня 2011 року не сплачував, вважаючи, що звільнений від його сплати, оскільки є пенсіонером за віком.

Відповідачем було нараховано позивачу, станом червень 2013 року, недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 8 658,71 гривень та суму штрафних санкцій за неподання звіту за 2012 рік в сумі 170 грн. на підставі рішення №809-Ф. Вказана недоїмка виникла на підставі вимог №Ф 476-ф від 22.05.2013 року про сплату недоїмки в розмірі 1 194,03 гривень (за 1 квартал 2013 року) та №Ф 476-ф від 09.08.2013 року про сплату недоїмки в розмірі 7 464,68 гривень (за 2011 рік, 2012 рік, 2 квартал 2013 року).

На суму недоїмки в розмірі 8 658,71 гривень та суму штрафних санкцій в розмірі 170 гривень, за вказані періоди на підставі статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідачем сформовані та надіслані на адресу позивача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вимоги №Ф 476-ф від 22.05.2013 року та №Ф 476-ф від 09.08.2013 року.

Не погодившись з вказаними вимогами відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до УПФУ в м. Красноармійську про визнання протиправними та скасування вимоги №Ф 476-ф від 22.05.2013 року про сплату недоїмки в розмірі 1 194,03 гривень та вимоги №Ф 476-ф від 09.08.2013 року про сплату недоїмки в розмірі 7 634,68 гривень.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступних мотивів та положень чинного законодавства України.

За Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі - УПФУ в м. Красноармійську - є суб'єктом владних повноважень, органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України № 384/2011 від 06.04.2011 року.

Правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими для реалізації норм вказаних Законів.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування", положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначене поняття "пенсія" як щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в 2006 році була призначена пенсія за віком, що підтверджується протоколом №748 від 07.09.2006 року про призначення пенсії.

Проаналізувавши зазначене вище, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 є "пенсіонером за віком".

Суд критично оцінює посилання відповідача на визначення поняття "пенсійний вік" виключно за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки законодавством (зокрема, Законом України "Про пенсійне забезпечення") встановлено чітке посилання на зменшення встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку певної категорії громадян.

Оскільки за висновком суду ОСОБА_1 станом на час виникнення спірних відносин є пенсіонером за віком та фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування та сплачує єдиний податок, суд приходить до висновку про те, що він не зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, передбачений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування", тому вимоги УПФУ в м. Красноармійську №Ф 476-ф від 22.05.2013 року про сплату недоїмки в розмірі 1 194,03 гривень та №Ф 476-ф від 09.08.2013 року про сплату недоїмки в розмірі 7 464,68 гривень є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо скасування вимоги №Ф 476-ф від 09.08.2013 року в частині штрафних санкцій в розмірі 170 гривень, суд зазначає про наступне.

Згідно наданої відповідачем службової записки, річній звіт за 2012 рік ОСОБА_1 не надав, тому за неподання звітності УПФУ в м. Красноармійську 25.04.2013 року застосована фінансова санкція в розмірі 170 гривень відповідно до рішення №809-Ф.

Відповідно до частин 3 та 15 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Суд зазначає, що суму штрафних санкцій нараховано на підставі рішення №809-Ф за неподання звіту за 2012 рік, яке не є предметом розгляду даної справи, є чинним, не скасоване в адміністративному чи судовому порядку.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для скасування вимоги №Ф 476-ф від 09.08.2013 року на суму 170 гривень штрафних санкцій за неподання річного звіту за 2012 рік, застосованих на підставі рішення №809-Ф, до того ж вказана сума не є недоїмкою в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та не пов'язана з виникненням та сплатою недоїмки.

Викладене не позбавляє позивача права звернення до суду з позовом про скасування рішення №809-Ф у загальному порядку.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання протиправними та скасування вимоги №Ф 476-ф від 22.05.2013 року про сплату недоїмки в розмірі 1 194,03 гривень та вимоги №Ф 476-ф від 09.08.2013 року про сплату недоїмки в розмірі 7 634,68 гривень, підлягають частковому задоволенню.

Згідно квитанції №125 від 25.12.2013 року позивачем понесені судові витрати у вигляді судового збору, в сумі 182,70 гривень.

За приписами статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 182,70 гривень.

Керуючись статтями 1, 58 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", абз. 6 п.7 Прикінцевих та перехідних положень, п. 7 ч. 1 ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", статтями 2, 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання протиправними та скасування вимоги №Ф 476-ф від 22.05.2013 року про сплату недоїмки в розмірі 1 194,03 гривень та вимоги №Ф 476-ф від 09.08.2013 року про сплату недоїмки в розмірі 7 634,68 гривень, задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в місті Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області №Ф 476-ф від 22.05.2013 року про сплату недоїмки з єдиного внеску в розмірі 1 194 (одна тисяча сто дев'яносто чотири) гривні 03 (три) копійки.

Визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф 476-ф від 09.08.2013 року про сплату недоїмки з єдиного внеску, частково, на суму 7 464 (сім тисяч чотириста шістдесят чотири) гривні 68 (шістдесят вісім) копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 (сімдесят) копійок.

Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті 10 лютого 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.