Постанова № 37182128, 17.02.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/645/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до суб'єкту підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1414,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області звернулося до суду з адміністративним позовом, до суб'єкту підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області як платник страхових внесків з 12.05.2010.

Згідно ст.ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 вказаного Закону зобов'язана нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.

В порушення вищевказаних норм Закону відповідач не в повному обсязі сплачує внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 має заборгованість у сумі 1414,80 грн.

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу з повідомленням про вручення № Ф-38 від 04.11.2013 на суму 1414,80 грн., однак, конверт із зазначеною вимогою повернувся на адресу територіального органу Пенсійного фонду України із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач у добровільному порядку суму заборгованості не перерахував. У зв'язку з чим позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, у позові просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином за адресою, вказаною у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. До суду повернулися конверти з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження не надавав. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до такого.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ід.номер НОМЕР_1, зареєстрована Виконавчим комітетом Алчевської міської ради 12.05.2010 за № 23840000000006478, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області як платник страхових внесків з 12.05.2010 (а.с.5,6).

29.03.2011 відповідачем до Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області подано звіт про нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності за 2010 рік, відповідно до якого самостійно визначено розмір страхових внесків до сплати у сумі 1918,80 грн. та вказано фактично сплачену суму - 504,00 грн., тобто, сума несплачених страхових внесків становить 1414,80 грн. (а.с.8).

Згідно з даними картки особового рахунку громадянина-підприємця ОСОБА_1 загальна сума заборгованості за 2010 рік станом на 08.01.2014 становить 1414,80 грн. (а.с.7)

Позивачем, у відповідності до вимог ч.3 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058), на адресу: АДРЕСА_1, направлена вимога про сплату боргу № Ф-38 від 04.11.2013 на суму 1414,80 грн., однак, конверт із зазначеною вимогою повернувся на адресу територіального органу Пенсійного фонду України із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання». У встановленому Законом порядку вимогу УПФУ у м. Алчевську Луганської області відповідачем не оскаржено (а.с.9,10).

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.2010, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Однак, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

За змістом ст.14 Закону № 1058 відповідач є страхувальником та відповідно до ст.15 вказаного Закону платником страхових внесків.

Згідно з п. 6 ст.20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Відповідно до ч.1 ст.106 Закону № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу)

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру в той самий день вимога передається працівнику, на якого покладено обов'язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів, для вручення платнику. Цей працівник в день отримання вимоги надсилає (вручає) її платнику, при цьому корінець вимоги залишається у Пенсійному фонді. Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України. Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

Таким чином, повернення поштою конверту з вимогою № Ф-38 від 04.11.2013 на суму 1414,80 грн. на адресу УПФУ у м. Алчевську Луганської області із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання» є підтвердженням вручення зазначеної вимоги боржнику.

Таким чином суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкту підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області (р/р 25605301727 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792347) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 у сумі 1414,80 грн. (одна тисяча чотириста чотирнадцять грн. 80 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Суддя Т.В. Смішлива