Рішення № 37181217, 11.02.2014, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/1331/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Скрицького Л.П

з участю секретаря Москаленко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Погребищенського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8, заінтересовані особи : Головне управління юстиції у Вінницькій області, Головне управління юстиції м. Києва, ОСОБА_10 про визнання свідоцтва про право на спадщину та заповіту недійсними, припинення права на спадкове майно та визнання права власності на 1/3 частку майна,-

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернулася із позовною заявою до ОСОБА_8, заінтересовані особи Головне управління юстиції у Вінницькій області, Головне управління юстиції м. Києва, ОСОБА_10 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповіту недійсними, припинення права на спадкове майно та визнання права власності на 1/3 частку майна.

Свої вимоги позивачка ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла її бабуся - ОСОБА_4, яка 19.01.1998 року склала заповіт, відповідно до якого все майно вона заповіла своїй дочці - ОСОБА_5. Заповіт посвідчено Безсмертною А.Ю. секретарем виконавчого комітету Бабинецької сільської Ради народних депутатів Погребищенського району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за № 4. Вважає, заповіт від 19.01.1998 року, складений ОСОБА_4 на ім'я ітері - ОСОБА_5, а також свідоцтво про прийняття спадщини за заповітом від 303 року, є недійсними, з наступних підстав. Оскільки заповіт від 19.01.1998 року був посвідчені під час дії Цивільного кодексу Української РСР, то відповідно необхідно керуватись цим кодексом та нормативно-правовими , що діяли на той час. Згідно Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими и виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року № 22/5, всі нотаріальні дії, які вчиняються посадовими особами виконавчих комітетів, реєструються в в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій (абз. 1 п. 19). Відповідно до п. 38 Наказу Міністерства юстиції України N 22/5 від 25.08.94 ровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 1994 року N 256/466 «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України», заповіти, посвідчені посадовими особами виконавчих комітетів, записуються до алфавітної книги бліку заповітів. Заповіт ОСОБА_4 від 19.01.1998 року не зареєстрований у книзі реєстрації нотаріальних дій. Крім того, підпис зроблений у заповіті від 19.01.1998 року від імені ОСОБА_4 сфальсифікований. Відповідно до копії свідоцтва про спадщину за заповітом від 14.04.2003 року, її мати - ОСОБА_5 прийняла спадщину після померлої ОСОБА_4 Свідоцтво посвідчене державним нотаріусом Швець Олександром Васильовичем

Погребищенської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 494. Вважає, що її мати - ОСОБА_5, не мала наміру отримувати спадщину померлої ОСОБА_4 До Погребищенської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини померлої ОСОБА_4 звернувся відповідач - ОСОБА_8, на підставі довіреності, нібито оформленої ОСОБА_5, для прийняття спадщини. Тобто вважає, що відповідач проти згоди спадкоємця, обманним шляхом, звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, з метою отримання частки спадкового майна у подальшому. Відповідно до п. 110 Наказу Міністерства юстиції України № 18/5 від 14.06.1994 року «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї та про видачу свідоцтва про право на спадщину повинні бути зроблені в письмовій формі. Справжність підпису на таких заявах повинна бути нотаріально засвідченою. Засвідчувати справжність підпису на заяві не потрібно у випадку, коли така заява подається спадкоємцем до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. У цьому випадку державний нотаріус встановлює особу спадкоємця і перевіряє справжність його підпису, про що робить відмітку на заяві, де зазначає найменування документа, що посвідчує особу заявника, номер та дату його видачі, найменування установи, підприємства, організації, яка його видала, рік народження спадкоємця. Оскільки її мати - ОСОБА_5 особисто не зверталась до Погребищенської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, то відповідно дії державного нотаріуса Швеця Олександра Васильовича Погребищенської державної нотаріальної контори, а саме, прийняття заяви про отримання спадщини за заповітом від відповідача, не особисто від спадкоємця, та видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом, є незаконними. Жодних лій, які б свідчили про намір її матері - ОСОБА_5 особисто прийняти спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_4 мати не вчинила, що відповідно до ч. 2 ст. 553 ЦК УРСР. є відмовою від спадщини за заповітом, а тому відповідно у разі відмови від спадщини вона та її сестра - ОСОБА_10 є спадкоємцями п'ятої черги за законом після померлої бабусі - ОСОБА_4 Її сестра, яка є 3-ю особою по справі відмовляється від частини спадщини ОСОБА_4 на її користь. ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Сквирського районного управління юстиції Київської області. До смерті, її мати проживала в АДРЕСА_1. Відповідно до копії свідоцтв про право на спадщину за законом від 21.10.2008 року, посвідчених державним нотаріусом Вірник І.Є. 16-ї Київської державної нотаріальної контори, зареєстровані в реєстрі за № 3-1528, № 3-1530, та № 3-1532, вона, її сестра - ОСОБА_10 та відповідач прийняли спадщину після ОСОБА_5 Вважає, що дії відповідача та державного нотаріуса Швець Олександра Васильовича Погребищенської державної нотаріальної контори, щодо оформлення спадщини на ОСОБА_5 за заповітом від 19.01.1998 року після померлої ОСОБА_4, є незаконними, такими, що були здійсненні з порушенням встановлених норм законодавства та не відповідали волевиявленню матері, що в свою чергу є підставою для визнання свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом від 14.04.2003 року - недійсним.

Просить позов задовольнити та визнати заповіт від 19.01.1998 року складений ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_5, посвідчений секретарем виконавчого комітету Бабинецької сільської Ради народних депутатів Погребищенського району Вінницької області, реєстровий № 4 -недійсним. Визнати свідоцтво про спадщину за заповітом від 14.04.2003 року, видане на ім'я ОСОБА_5 після померлої ОСОБА_4 посвідчене державним нотаріусом Швець Олександром Васильовичем Погребищенської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 494 - недійсним. Припинити право власності ОСОБА_8 на 1/3 частину спадкового майна зазначеного у свідоцтві про право на спадщину за законом від 21.10.2008 року, посвідченого державним нотаріусом Вірник І.Є. 16-ї Київської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в

реєстрі за № 3-1528, у свідоцтві про право на спадщину за законом від 21.10.2008 року, посвідченого державним нотаріусом Вірник І.Є. 16-ї Київської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 3-1530, у свідоцтві про право на спадщину за законом від 21.10.2008 року, посвідченого державним нотаріусом Вірник І.Є. 16-ї Київської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 3-1532.

Відповідач по справі ОСОБА_8 проти позову заперечує і в судовому засіданні пояснив, що позивачкою пропущений трьохрічний строк позовної давності, визначений ст. ст. 256, 267 ЦК України, а питання про поновлення зазначеного строку в позовній заяві не ставиться. Окрім того, позовні вимоги є не обгрутованими. Заповіт складений ОСОБА_4 відповідає чинному законодавству. Його дружина ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті матері шляхом догляду, поховання, отримання ощадних книжок, майнових паїв, земельних паїв, догляду за будинком та господарськими спорудами ( ст. 549 ЦК УРСР). Прийняття спадщини його дружиною після смерті її матері підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 14 квітня 2003 року, яке видано нотаріусом Погребищенської державної нотаріальної контори. З моменту прийняття спадщини дружина стала власником ( ст. 548 ч. 2 ЦК України 1963 р.)

Просить в позові відмовити.

Третьою особою - Головним управлінням юстиції в м. Києві направлено до суду лист-пояснення, я якому заперечується проти позовних вимог ОСОБА_1 з причин їх неправомірності та необґрунтованості.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, та дослідивши спадкову справу № 147/2003 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити з огляду на таке.

Згідно ст. 3 ч. 1 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно зі ст. 15 ч. 1 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В судовому засіданні встановлено, що 19 січня 1998 року ОСОБА_4 заповіла своїй дочці ОСОБА_5 все своє майно, що підтверджується заповітом, посвідченим 19 січня 1998 року секретарем виконавчого комітету Бабинецької сільської ради народних депутатів Погребищенського району Вінницької області та зареєстрованого в реєстрі за № 4. Своїм дорученням, яке посвідчено 4 грудня 2002 року приватним нотаріусом Сквирського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрованого в реєстрі за № 2470, ОСОБА_5 уповноважила свого чоловіка ОСОБА_8 вести її справу по оформленню спадкових прав на майно, що залишилося після смерті її матері ОСОБА_4. 14 квітня 2003 року державним нотаріусом Погребищенської державної нотаріальної контори, на підставі заповіту посвідченого 19 січня 1998 року секретарем виконавчого комітету Бабинецької сільської ради народних депутатів Погребищенського району Вінницької області та зареєстрованого в реєстрі за № 4, видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4.

18 листопада 2013 року за заявою позивачки ухвалою Погребищенського районного суду призначено по справі судово-почеркознавчу експертизу на предмет з'ясування чи виконаний підпис ОСОБА_4 у її заповіті від 19 січня 1998 року.

24 січня 2014 року на адресу суду надійшло повідомлення експертів про неможливість надання висновку через недостатність вільних зразків підпису померлої ОСОБА_4.

Відповідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Ст. 267 ч. 4 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивачкою ОСОБА_1 без поважних причин пропущено строк загальної позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Згідно ст. 10 ч. 3, ст. 60 ч. 1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні не навела ніяких обґрунтувань на підтвердження своїх позовних вимог та не довела тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 213, 215 ЦПК України, ст. 257, ст. 267 ч. 4 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_8, заінтересовані особи : Головне управління юстиції у Вінницькій області, Головне управління юстиції м. Києва, ОСОБА_10 про визнання свідоцтва про право на спадщину та заповіту недійсними, припинення права на спадкове майно та визнання права власності на 1/3 частку майна, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області, через Погребищенський районний суд.

Головуючий суддя

(підпис)

Оригіналу відповідає. Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі Погребищенського районного суду № 143/1331/13-ц.

Голова Погребищенського

районного суду О.Г. Бойчук