Рішення № 37180384, 14.02.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2014 року

Справа № 910/24617/13

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 910/24617/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІОРО", м. Славутич, Київська область

до відповідача: Приватного підприємства "Техноплюс-Кіровоград", м. Кіровоград

про стягнення 85 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІОРО" звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Техноплюс-Кіровоград" суми передплати за договором поставки за № 7 від 30.08.2013 року в сумі 85 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.12.2013 року вказану позовну заяву з доданими до неї матеріалами, на підставі ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, передано за підсудністю до господарського суду Кіровоградської області.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 03.01.2014 року порушено провадження у справі № 910/24617/13 за даним позовом,

В обґрунтування підстав позову позивач послався на невиконання відповідачем умов договору з поставки товару та неповернення суми попередньої оплати, сплаченої за поставку такого товару.

В судовому засіданні, що відбулося у справі 21.01.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав.

В судове засідання 14.02.2014 року представник позивача не з'явився, причини неявки суду не повідомлено, жодних клопотань з приводу необхідності відкладення розгляду справи до суду від позивача не надходило.

Враховуючи, що представник позивача приймав участь в судовому засіданні 21.01.2014 року, де наводив свої пояснення з приводу підстав позову, та з огляду на відсутність будь-яких клопотань про необхідність відкладення розгляду справи, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач в судовому засіданні присутній не був, відзив на позов не подав, позовних вимог не заперечив.

На час проведення судового засідання на адресу господарського суду органом поштового зв'язку повернуто ухвали суду про порушення провадження у справі від 03.01.2014 року та про відкладення розгляду справі від 21.01.2014 року з відміткою пошти "За закінченням терміну зберігання". Вказані ухвали направлялись відповідачу за адресою, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а саме: 25491, Кіровоградська область, вул. Мурманська, 13-Д. Крім того, вказані ухвали направлялись на іншу наявну у справі адресу відповідача та додатково на адресу керівника приватного підприємства "Техноплюс-Кіровоград".

Враховуючи викладене, а також положення абзац 3 п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Господарським судом було вжити всіх заходів щодо повідомлення відповідач належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Станом на час проведення судового засідання заяви та клопотання від приватного підприємства "Техноплюс-Кіровоград" до господарського суду не надходили.

Приписи ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Правом на змагальність, передбаченим ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не скористався з власної ініціативи.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи слідує, що 30 липня 2013 року відповідач виставив позивачу для оплати рахунок-фактуру №ТК-0000022 на товар - насос СЭ1250-140-11б/дв. в кількості 1 шт. на загальну суму 140 000,00 грн. (а.с. 105).

Згідно вказаного рахунку-фактури, позивач за платіжними дорученнями №226 від 30.07.2013 року на суму 50 000,00 грн., № 271 від 14.08.2013 року на суму 20 000,00 грн., №323 від 11.09.2013 року на суму 10 000,00 грн. та № 346 від 20.09.2013 року на суму 5000,00 грн. сплатив відповідачу грошові кошти за насос СЭ1250-140-11б/дв в загальному розмірі 85 000,00 грн. (а.с. 46-49).

Перерахування коштів підтверджується випискою по особовому рахунку, виданої АТ "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві (а.с.104).

30.08.2013 року сторони уклали між собою договір поставки № 7, за умовами якого обумовили поставку відповідачем (постачальник) у власність позивачеві (покупець) насос СЭ1250-140-11б/дв. на умовах, передбачених цим договором, загальною вартістю 140 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 23 333,33 грн. (а.с.43-44).

Розділом 5 договору передбачено 50% передплату шляхом зарахування покупцем коштів на поточний рахунок постачальника.

Строк поставки - протягом 20 робочих днів з дати перерахування покупцем передплати (п. 3.1. договору).

Як повідомляє позивач та що відповідає умовах договору поставки № 7 від 30.08.2013 року, одержавши попередню оплату в сумі 85 000,00 грн., відповідач згідно з досягнутою у договорі домовленістю, мав обов'язок здійснити поставку товару протягом 20 робочих днів після одержання грошових коштів. Проте, зобов'язання по поставці товару залишилось не виконаним.

У зв'язку із порушенням продавцем договірних зобов'язань в частині своєчасної поставки товару, позивачем неодноразово направлялись відповідачу претензії, а саме, за вих. № 130 від 25.09.2013 року, № 137 від 07.10.2013 року та № 150 від 07.11.2013 року з вимогою повернення перерахованої суми попередньої оплати, які відповідачем залишені без відповіді та реагування (а.с. 53-57).

Зважаючи на порушення продавцем умов договору щодо поставки товару, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Стаття 265 Господарського кодексу України передбачає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно визначення, наведеного в ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач (покупець за зобов'язанням) виконав повністю свої зобов'язання на виконання домовленості щодо попередньої оплати за товар.

Відповідач (постачальник за зобов'язанням) отримав попередню оплату в сумі 85 000,00 грн., проте не виконав свій обов'язок передати позивачу товар у встановлений ним строк, також на його вимогу не повернув суму попередньої оплати.

З огляду на вимоги ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд при прийнятті судового рішення керується (та, відповідно, зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.12.2012 року № 6 "Про судове рішення").

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - шляхом подачі відповідного позову.

Наданими у справі належними доказами, у розумінні приписів статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доведено перерахування позивачем відповідачу 85 000,00 грн. попередньої оплати за товар. Натомість, відповідач доказів поставки товару або повернення отриманої суми передплати до суду не подав.

На підставі викладеного, враховуючи підтвердження матеріалами справи обставин невиконання відповідачем умов договору з поставки оплаченого товару та право позивача вимагати повернення суми попередньої оплати, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Техноплюс-Кіровоград" (25491, м. Кіровоград, вул. Мурманська, 13-Д, ідентифікаційний код 33316484) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДІОРО" (07101, Київська область, м. Славутич, Будбаза, вул. Центральна, 5, абонентська скринька 73, ідентифікаційний код 22960999) 85 000,00 грн. попередньої оплати, а також 1 720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Примірник рішення направити товариству з обмеженою відповідальністю "ДІОРО" за адресою: 07101, Київська область, м. Славутич, Будбаза, вул. Центральна, 5, а/с 73 та приватному підприємству "Техноплюс-Кіровоград" за адресою: 25015, м. Кіровоград, вул. Мурманська, 13Д та за адресою: 25015, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, офіс 607а.

Суддя В.В.Тимошевська