Рішення № 37178470, 14.02.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження №2/263/589/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2014 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Турченка О.В., при секретарі Лапоног Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання його таким, що втратив право користування житлом - квартирою АДРЕСА_1, в якому зазначила, що вона є власницею вищезазначеної квартири, у якій зареєстрований її син ОСОБА_2 Проте він понад рік у квартирі не мешкає, а проживає у квартирі дружини. Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 30.07.2013 року був розірваний спадковий договір, укладений між нею та відповідачем, у зв'язку з невиконанням останнім своїх обов'язків за договором. Вона є інвалідом 3-ї групи по зору, потребує стороннього нагляду та допомоги, які їй надає старший син ОСОБА_3 Через те, що відповідач зареєстрований у вказаній квартирі, нарахування за комунальні послуги проводяться у більших розмірах і вона змушена їх сплачувати, тим самим порушуються її права власника даного житлового приміщення, вона також позбавлена права розпоряджатися своїм майном.

Позивачка у судовому засідання позов підтримала повністю та пояснила, що відповідач не мешкає у її квартирі приблизно чотири роки, оскільки він проживає у квартирі своєї дружини. Комунальні послуги з моменту укладення спадкового договору оплачував син, а починаючи з 2013 року платить вона.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що дійсно не мешкає у квартирі разом з матір'ю вже майже три роки, а проживає разом з дружиною в її квартирі. Іншого власного житла не має. Був змушений виїхати з квартири через постійні сварки матері з його дружиною. Весь час, що мешкає окремо, навідувався до матері, по жовтень 2013 року сплачував за комунальні послуги, у квартирі залишилися його речі: пральна машина, холодильник, водонагрівач, частина особистих речей, якими він користується.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши надані у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правові відносини.

Позивачка є власницею 2-кімнатної квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Маріупольською міською радою 31.07.2007 року та технічним паспортом на квартиру.

Відповідно до актів №57 та №58 від 02.12.2013 року ЖБК «Монтажник» ОСОБА_2 не мешкає у квартирі АДРЕСА_1 протягом останніх трьох років.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно із ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, відповідачем не надано суду будь-яких переконливих доказів поважності свого непроживання у квартирі позивачки або навмисного створення нею суттєвих перешкод проживанню відповідача у квартирі.

Навпаки, у судовому засіданні сторонами визнаний той факт, що ОСОБА_2 вже тривалий час мешкає за іншою адресою разом зі своєю сім'єю.

Таким чином, суд вважає, що відповідач втратив право користування спірним житловим приміщенням, оскільки понад один рік не проживає за зазначеною адресою без поважних причин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 10, 11, 58-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в розмірі 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Турченко