КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/14357/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 лютого 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Ісаєнко Ю.А., Кучми А.Ю.,
при секретарі: Погорілій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2013 року по справі за його позовом до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради про визнати протиправними дій щодо порушення порядку розгляду клопотання про надання у власність земельної ділянки без погодження, орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах м. Києва; зобов'язання винести дане клопотання на засідання найближчої сесії ради та розглянути його у порядку і в строки, встановлені чинним законодавством України з наданням мотивованої відповіді за результатами розгляду; стягнення витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн. та судового збору.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція не може погодитися з такою правовою позицією, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2013 року позивач звернувся до КМР із клопотанням (з додатками), в якому просив в порядку реалізації гарантованого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, виділити йому земельну ділянку орієнтованою площею 0,10 га в межах м. Києва, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
09.04.2013 року від ДЗР ВО КМР (КМДА) було ОСОБА_2 надано лист № 0570291-6818, в якому повідомлено про розгляд клопотання позивача щодо передачі у приватну власність земельної ділянки та зазначено, що набуття права на землю у м. Києві регулюється ЗК України та Порядком № 63/9120, а також вказано перелік потрібних документів, які мають бути додані до клопотання. Крім того, в даному листі повідомилось про необхідність зазначення в клопотання цільового призначення земельної ділянки, орієнтований розмір і місце її розташування, а також, відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» в довільній формі згода громадянина на обробку в автоматизованій системі «Програмний комплекс «Кадастр» його персональних даних
17.04.2013 року позивач повторно звернувся до відповідача з клопотанням в порядку ст. 118 ЗК України, в якому просив в порядку реалізації його гарантованого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, визначити без його погодження та виділити йому земельну ділянку орієнтовним розміром до 0,10 га в межах м. Києва з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що до клопотань не були подані документи, які визначені в ч. 3 ст.21 р.7 Порядку № 63/9120, затвердженого рішенням КМР.
В свою чергу, апеляційна інстанція не може не погодитися з доводами апелянта щодо допущення порушення відповідачем процедури розгляду клопотання про надання безоплатно у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах норм безоплатної приватизації), оскільки дане клопотання повинне бути розглянуто на сесії КМР, а не ДЗР ВО КМР (КМДА), в порядку делегування відповідачем своїх повноважень.
За ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Згідно вимог ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування», виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання:…
21) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Таким чином, питання щодо набуття права власності на земельну ділянку має бути розглянуте на сесії сільради з прийняттям рішення.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що судом першої інстанції зроблено неправильний висновок про необхідність відмови у задоволенні позову, оскільки відповідачем порушено процедуру розгляду питання про надання у власність позивачу земельної ділянки.
Не можуть бути прийняті до уваги і доводи суду першої інстанції про те, що саме Порядок № 63/9120 визначає загальні положення і встановлює особливості та процедуру надання в постійне користування, передачі в оренду та у власність земельних ділянок із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва, тощо. При цьому колегія суддів виходить з того, що така процедура прописана у ЗК України та Законі України «Про місцеве самоврядування», а тому, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, останні мають вищу юридичну силу в порівняні з зазначеним порядком, а тому саме вказаний кодекс та закон підлягають застосуванню.
Крім того, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право колегіального органу міської ради делегувати свої повноваження будь-якому структурному підрозділу ради, оскільки такі повноваження здійснюються виключно депутатами міськради, а рішення приймаються виключно шляхом голосування.
Колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, оскільки останні не обґрунтовані, а матеріали справи не містять належних доказів понесення таких витрат позивачем, а також оприбуткування зазначених витрат представником позивача зі сплатою відповідного податку.
За ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірність своїх дій щодо делегування повноважень з приводу розгляду клопотання позивача про виділення йому земельної ділянки ДЗР ВО КМР (КМДА) та з приводу належного розгляду даного клопотання у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2013 року - скасувати, постановити нову, якою позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Київської міської ради щодо порушення порядку розгляду клопотань від 20.03.2013 року та 17.04.2013 року ОСОБА_2 про надання безоплатно у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах м. Києва.
Зобов'язати Київську міську раду винести на засідання найближчої сесії ради та розглянути клопотання від 20.03.2013 року та 17.04.2013 року ОСОБА_2 про надання безоплатно у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах м. Києва, у порядку і в строки, встановлені чинним законодавством України з наданням мотивованої відповіді за результатами розгляду у формі рішення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Київської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Кучма А.Ю.
Судове рішення № 37178063, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/14357/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: