Рішення № 37177100, 07.02.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/18829/2012

Провадження № 2/344/229/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2014 року Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Островського Л.Є.

секретаря Федорак Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську справу за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу №16 про стягнення компенсації за невикористану відпустку за період з 2006 по 2010 рік, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення компенсації за невикористану відпустку за період з 2006 по 2010 рік. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що наказом №2 від 29.11.2010р. його звільнено з роботи за грубе порушення трудових обов'язків, однак при звільненні не було виплачено грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за період з 2006 по 2010р.р., яка становить 6000 (шість тисяч) грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що наказом №2 від 29.11.2010р. ОСОБА_1 звільнено з роботи за грубе порушення трудових обов'язків.

У листі з територіальної державної інспекції праці у Івано-Франківській області від 31.12.2010 року №01-4/1612 зазначається, що згідно із ст. 24 Закону України "Про відпустки", при звільненні грошова компенсація за невикористані ОСОБА_1 дні щорічної відпустки не нарахована та не виплачена. В порушення вимог ст. 10 Закону України "Про відпустки» на підприємстві не вівся облік відпусток, що надавався працівникам, в тому числі і ОСОБА_1

Відповідно до табелів робочого часу працівника ОСОБА_1 слідує, що у липні 2006 року, у жовтні та вересні 2008 року, у вересні 2009 року та жовтні 2010 року він перебував у відпустці. Таким чином у судовому засіданні встановлено, чого не заперечувалось і позивачем, що він у 2007 році у відпустці не перебував, а тому тривалість невикористаної річної відпустки за 2007 рік становить 24 дні.

Статтею 83 ч.1 КЗпП України передбачено, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Відповідно до частини 1 ст.75 КЗпП України і частини 1 ст.6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Згідно із штатним розкладом апарату гаражно-будівельного кооперативу №16 за жовтень 2007 року посадовий оклад голови правління складав 700 грн. Отже, підлягають стягненню з відповідача кошти в сумі 559 грн. 20 коп.

Згідно положень ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

За правилами ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд критично оцінює твердження позивача, який в ході розгляду справи зазначав, що він використовував відпустку у 2006 році, у 2008 році, у 2009 році, у 2010 році за попередні роки, оскільки вказані обставини нічим не підтверджені, жодного наказу про надання відпустки за підписом самого позивача, як керівника підприємства, суду не представлено. Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того суд враховує, що позивач у вказаний період працював на посаді голови правління Гаражно-будівельного кооперативу № 16, виконував адміністративно-розпорядчі функції та здійснював керівництво вказаним кооперативом.

На підставі с.ст. 75, 83 КЗпП України, Керуючись ст.ст. 10, 11, 61, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу №16 про стягнення компенсації за невикористану відпустку за період з 2006 по 2010 рік задовольнити частково.

Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу №16, ідентифікаційний номер - 22168622 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 компенсацію за невикористану відпустку за 2007 рік в сумі 559 грн. 20 коп.

Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу №16, ідентифікаційний номер - 22168622 на користь держави 214 грн. 60 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя: Островський Л.Є.