Рішення № 37176720, 30.01.2014, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа №№ 576/905/13-ц,

2/576/5/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2014 місто Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області в особі судді Демченка О.С., при секретарі Мітіній О.О., з участю представника відповідача - юриста Воєйка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (далі ПАТ КБ «Надра») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в.

За змістом поданого до Глухівського міськрайсуду 05 квітня 2013 року позову уповноважений представник позивача просить суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 5682,05 доларів США (що еквівалентно 45416 грн. 62 коп.) в порядку погашення наявної у відповідача перед позивачем заборгованості за укладеним між ними кредитним договором № 78/2006 - МКК від 21 грудня 2006 року (далі - Договір) та додаткової (щодо вказаного Договору) угоди № 1 від 11 травня 2010 року (далі - Угода), посилаючись на те, що відповідач, порушуючи майнові інтереси позивача, не виконує взяті на себе за Договором і Угодою зобов'язання і станом на 28 березня 2013 року має перед позивачем заборгованість за тілом кредиту у сумі 3665,31 доларів США, що еквівалентно 29296 грн. 82 коп.; заборгованість по відсоткам у сумі 1415,54 доларів США, що еквівалентно 11314 грн. 41 коп.; заборгованість по пені за несвоєчасно погашені відсотки у сумі 107,45 доларів США, що еквівалентно 858 грн. 84 коп.; заборгованість по пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту у сумі 472, 20 доларів США, що еквівалентно 3774 грн. 27 коп.; і заборгованість по штрафу за порушення строків повернення тіла кредиту та відсотків по ньому у сумі 21,55 доларів США, що еквівалентно 172 грн. 24 коп.. На підтвердження позову і сум заборгованості позивач до позовної заяви додав відповідний розрахунок та копії Договору і Угоди.

Безпосередньої участі у розгляді судом справи представник позивача не прийняв, письмовими заявами просив суд розглянути справу у його відсутність.

За змістом пояснень в суді та заперечення на позов уповноваженого представника відповідача - юриста ОСОБА_2., сторона відповідача позов визнає частково, посилаючись при цьому на наступне.

Дійсно між відповідачем та позивачем 21 грудня 2006 року було укладено кредитний договір № 78/2006-МКК. 21 грудня 2006 року за яким відповідач отримав від позивача кредит у сумі 13000,00 доларів США під 15,5 відсотків річних. Станом на 30 квітня 2010 року відповідач сплатив тіло кредиту у сумі 5840,15 доларів США та мав заборгованість по тілу кредиту у сумі 7159, 85 доларів США.

11 травня 2010 року було укладено додаткову угоду до раніше укладеного кредитного договору, який (кредитний договір) був викладений у іншій редакції.

Відповідно до ч.1 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

За змістом додаткової угоди № 1 від 11 травня 2010 року ( стаття 1) банк надає відповідачу 7159,85 доларів США на період з 11 травня 2010 року по 14 серпня 2012 року під 15,5 відсотків річних, але грошові кошти у сумі 7159,85 доларів США банк відповідачу не видав, з чим представник позивача погоджується у своїх поясненнях, а також стверджує, що 7159,85 доларів США - це сума боргу, яка не погашена відповідачем з отриманих ним 21 грудня 2006 року 13000,00 доларів США.

Позивач вірно визначив відповідачу суму основного боргу по тілу кредиту в сумі 3665,31 доларів США.

Відповідно до статті 3 додаткової угоди визначені права та обов'язки сторін. Пунктом 3.2. визначені права банку. Відповідно до підпункту 3.2.17 банк має право самостійно збільшувати процентну ставку до 31% річних. Виходячи з розрахунку заборгованості, банк і розрахував проценти по кредиту із процентної ставки 31,00 процента річних. Але такі дії банку були і є протиправними.

На час укладення додаткової угоди діяла ст. 1056-1 Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», із змінами внесеними Законом України від 21 січня 2010 року № 1822-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором».

Відповідно до ч.ч. 2 і 3 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України (в редакції вище названих законів, що діяла на час укладення додаткової угоди ) встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансую установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Тобто, банк на підставі нікчемної умови додаткової угоди, самовільно збільшив процентну ставку щодо відсотків за користування кредитом з 15,5 % до 31%.

Таким чином, розрахунок процентів по кредиту в сумі - 1415,54 доларів США є завищеним. Заборгованість по відсоткам із розрахунку 15,5 % річних становить 707,77 доларів США, що еквівалентно - 5657,20 грн.

Також завищена пеня за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 107,45 доларів США, яка з тих же підстав повинна становити - 53,88 доларів США, що еквівалентно 429,42 грн..

Неправомірним є нарахування банком пені та штрафу у доларах США з огляду на наступне.

Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ч. З ст. 549 ЦК України).

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін ( ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня. Виходячи з цього, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тобто встановлення максимального розміру пені пов'язано з розміром облікової ставки Національного банку України, а чинним законодавством України Національному банку України не надано повноважень на встановлення облікової ставки для іноземної валюти. Таким чином, пеня має розраховуватись лише у грошовій одиниці України - гривні.

Неправомірним є й нарахування банком окрім пені штрафу за порушення строків повернення кредиту та відсотків в сумі 21,55 дол. США, що еквівалентно -172,24 грн., оскільки, це є порушенням положень ст. 61 Конституції України, в якій зазначається про неможливість притягнення однієї особи двічі до одного виду відповідальності за одне й те ж правопорушення.

З'ясувавши предмет спору та проаналізувавши доводи сторін щодо спірних питань, суд дійшов висновку про слушність усіх наведених доводів представника відповідача як таких, що ґрунтуються на законі, крім доводів про неправомірність нарахування позивачем відповідачу штрафу за порушення строків повернення кредиту та відсотків з посиланням на положення ст. 61 Конституції України, оскільки з цього приводу доводи представника відповідача не узгоджуються з положеннями ст. 549 ЦК України щодо різних видів неустойки як забезпечення виконання зобов'язання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1-6, 11-16, 192, 546-551, 598, 610, 611, 614 та ст. 1054 і ст. 1056-1 ( в редакції до 16 жовтня 2011 року ) ЦК України, а також ст.ст. 1-5, 8-11, 15, 57-61, 79, 88, 208, 212-214 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в .

Позов ПАТ КБ «Надра» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» 4920,67 доларів США, що еквівалентно 39329 грн. 97 коп. в порядку стягнення наявної - станом на 28 березня 2013 року заборгованості за кредитним договором № 78/2006МКК від 21 грудня 2006 року та додатковою угодою (щодо цього договору) № 1 від 11 травня 2010 року, а саме: 3665, 31 доларів США, що еквівалентно 29296 грн. 82 коп. заборгованості за тілом кредиту, 707,73 доларів США, що еквівалентно 5657 грн. 20 коп. заборгованості по відсоткам, 472,20 доларів США, що еквівалентно 3774 грн. 29 коп. пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту, 53,88 доларів США, що еквівалентно 429 грн. 42 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту і 21,55 доларів США, що еквівалентно 172 грн. 24 коп. штрафу за порушення строків повернення кредиту та відсотків по ньому.

В іншій частині позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» 395 грн. 12 коп. в порядку відшкодування понесених витрат на оплату судового збору по справі.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області шляхом подання до Глухівського міськрайсуду відповідної апеляції на рішення. Така апеляція може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення представником відповідача у справі, а самим відповідачем та представниками позивача - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя

Повний текст рішення суду виконаний суддею 06 лютого 2014 року.