Постанова № 37176043, 05.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 р. Справа № 545/2815/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 20.11.2013р. по справі № 545/2815/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області

до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області

про скасування постанов про накладення штрафу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу від 03.07.2013 року по виконавчому провадженню ВП №33142264. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувана постанова про накладання штрафу є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем не проведено об'єктивну перевірку правильності та повноти виконання судового рішення та не з'ясовано причин невиконання судового рішення.

Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 20.11.2013р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-а-31/11 виданого 14.05.2012 Полтавським районним судом Полтавської області про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 30 листопада 2009 року та провести відповідні виплати з врахуванням проведених виплат та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області провести перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_3 відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з врахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 30 листопада 2009 року та провести відповідні виплати з врахуванням проведених виплат, на боржника Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області, за невиконання рішення суду накладено штраф в розмірі 680 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими, оскільки на час розгляду справи боржником не вчинено будь-яких дій на виконання судового рішення без поважних причин.

Колегія суддів зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови про накладення штрафу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

В розумінні статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці).

Відповідно до норм цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами, як такі що є виконавчими документи.

Відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною п'ятою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Частиною першою статті 27 зазначеного Закону встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Зміст дій, які повинен вчиняти державний виконавець з приводу примусового виконання судових рішень, передбачений, зокрема статтею 89 зазначеного Закону, згідно якої у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

На підставі вищевикладеного, штрафні санкції за невиконання рішення суду застосовуються до боржника тільки в разі невиконання такого рішення без поважних причин.

Відповідно до розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області № 145840 від 15.08.2012 року ОСОБА_3 здійснено перерахунок пенсії згідно судового рішення за період з 30.11.2009р. по 31.10.2011р.

Отже, державним виконавцем зроблено висновок про невиконання рішення суду без поважних причин, без урахування всіх обставин, не з'ясовані обставини невиконання рішення у повному обсязі та не надана ним оцінка.

Висновки суду першої інстанції щодо відсутності в матеріалах справи доказів виконання судового рішення в частині здійснення перерахунку є хибними.

Таким чином, оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції прийнято рішення без урахування фактичних обставин справи при неповному їх з'ясуванні, а тому колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області задовольнити.

Постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 20.11.2013р. по справі № 545/2815/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Людмили Вікторівни від 03.07.2013р. ВП №33142264 про накладання штрафу на Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області в розмірі 680 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М.