Постанова № 37175983, 11.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4670/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Колеснікова І.С.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Чаку Є.В.

Старової Н.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області про скасування вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець 08 грудня 2011 року, перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області. Пенсію за віком їй призначено з урахуванням статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пільгових умовах зі зниженням віку.

Вимогою від 04 червня 2013 року № Ф 107 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області зобов'язано позивача сплатити додаткову суму єдиного внеску в сумі 4572,42 грн.; вимогою від 05 червня 2013 року № Ф 107 зобов'язано позивача сплатити додаткову суму єдиного внеску в сумі 1194,03 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є, зокрема: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Тобто, пенсіонером може вважатися особа, яка отримує пенсію в порядку та розмірі, передбаченому Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Враховуючи викладені вище положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, та отримують пенсію, призначену відповідно до інших законів України, сплачують єдиний внесок за загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальних підставах.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Отже, як вбачається з зазначених норм законодавства та матеріалів справи, позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому не відносить до категорії осіб, звільнених від сплати за себе єдиного внеску, що визначені ч. 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність оскаржуваних вимог відповідача від 04 червня 2013 року № Ф 107 та від 05 червня 2013 року № Ф 107, а тому відсутні підстави для задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року - скасувати та ухвалити нову.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області про скасування вимоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Старова Н.Е.