Вирок № 37175196, 06.02.2014, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/1220/13-к

Провадження по справі№ 1-кп/276/4/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Сульженка Л.П.

при секретарі Процюк О.В.

за участю: прокурора Кутлиєва Б.Н.

потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду Володарсько-Волинського району кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та жительку АДРЕСА_1, громадянку України, українку, заміжню, освіта середня, має на утриманні малолітню дитину, працюючу листоношею "Укрпошта", не судиму,

за ст. 296 ч.2 КК України,-

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку та жительку АДРЕСА_1, громадянку України, українку, не заміжню, має на утриманні двох малолітніх дітей, освіта незакінчена вища, не працюючу, не судиму,

за ст. 296 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2013 року близько 21 години в селі Поромівка Володарсько-Волинського району Житомирської області на узбіччі вулиці Карла Маркса поблизу будинку НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в громадському місці, безпричинно, умисно, діючи групою осіб, нехтуючи елементарними правилами поведінки, протиставляючи себе суспільству та загальноприйнятим нормам моралі, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, з хуліганських спонукань, вчинили хуліганські дії відносно ОСОБА_1 за наступних обставин:

Так, в зазначений день та час до потерпілої ОСОБА_1, яка проходила вулицею, підійшла ОСОБА_3 та ззаду вдарила її по ногах, а коли від нанесеного удару потерпіла впала на землю, ОСОБА_3 продовжуючи спільні з ОСОБА_2 умисні, насильницькі, хуліганські дії, вхопивши потерпілу за волосся, з застосуванням фізичної сили тричі вдарила її головою об землю. В результаті вказаних ударів потерпіла втратила свідомість, проте ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діючи узгоджено групою осіб, продовжили свої насильницькі хуліганські дії, спільно нанесли ОСОБА_1 руками та ногами не менше семи ударів по обличчю

- 2 -

та голові спричинивши потерпілій легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді 4-х синців та більше 15 саден на шкіряних покровах обличчя справа та зліва, забійної поверхневої рани на слизовій та підслизову гематому на щоці справа, 2-х крововиливів та 3-х саден на слизовій верхньої губи справа та посередині, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою вину визнали частково, вказавши, що нанесли потерпілій один удар по обличчю.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає вину ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України доказаною. Це підтверджується сукупністю слідуючих доказів.

Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що 20 липня 2013 року біля 21 години в с.Поромівка на вулиці ОСОБА_3 безпричинно накинулася з-заду і вдвох з ОСОБА_2 та почали бити: хтось її підчепив, впала на землю, а ОСОБА_3 тримаючи за волосся, стала бити головою об пісчано-гравійне покриття узбіччя. Пам'ятає, що ОСОБА_3 вдарила її ногою в обличчя, після чого втратила свідомість, а тому більше не пам'ятає скільки і куди було нанесено обвинуваченими ударів. До тями прийшла, коли стали надавати медичну допомогу медичні працівники. Сильно боліла голова і обличчя. В лікарні знаходилась з 20 липня по 1 серпня 2013 року.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що 20 липня 2013 року близько 21 години 30 хвилин на автомобілі "Швидка допомога" виїздив на виклик в с. Поромівка. У ОСОБА_1 обличчя було закривавлене, великі гематоми по всьому обличчі. Вона пояснила, що її побили ті дві жінки, що говорили, що ОСОБА_1 ніхто не бив, допомоги їй не потрібно, і ще вони цікавились які в ОСОБА_1 травми.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що 20 липня 2013 року вечором бачила як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наносили удари руками по тулувощі і ОСОБА_1 впала на землю і більше нічого не бачила.

Згідно висновку експерта № 1874 від 23 липня 2013 року (а.с. 13-14) слідує, що у ОСОБА_1 виявлено 4 синці, та більше 15 саден на шкірних покровах обличчя справа та зліва, забійну поверхневу рану на слизовій та підслизову гематому на щоці справа, 2 крововиливи та 3 садна на слизовій верхньої губи справа та посередині, які утворилися від дії тупих твердих предметів, від ударів рукою, затиснутою в кулак, ногою у взутті тощо по обличчю, і могли виникнути не менш ніж від 7-ми травмуючих виливів із достатньою силою, не могли виникнути при падінні на поверхні, не виключено в термін та за обставин, вказаних обстеженого та відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Вказані вище обставини спростовують показ ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 було нанесено лише один удар по обличчю, вони не послідовні і протирічать обставинам, які були встановлені в суді, а тому суд їх до уваги не приймає, так як цим самим вони мають мету ухилитись від відповідальності.

На підставі викладеного, суд визнає ОСОБА_2 і ОСОБА_3 винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, так як вони вчинили умисні дії, які виразилися у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинено групою осіб.

Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не встановлено.

При обранні виду і міри покарання ОСОБА_2 і ОСОБА_3 суд приймає до уваги те, що злочин вони вчинили вперше, по місцю проживання характеризуються позитивно, мають на утриманні дітей, а тому вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можуть бути виправлені та перевиховані без ізоляції їх від суспільства, а тому їм необхідно призначити покарання з встановленням випробування.

Потерпіла ОСОБА_1 заявила цивільний позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 3 231 гривню 82 копійки, яка знайшла своє підтвердження в судовому засіданні чеками про придбання ліків (а.с. 63-66).

- 3 -

Вирішуючи питання про цивільний позов про стягнення моральної шкоди з обвинувачених, суд приймає до уваги тілесні ушкодження ОСОБА_1, тривалість лікування, душевні страждання, пов'язані з вимушеними змінами та незручностями у житті і вважає, що він підлягає до задоволення частково, тобто в сумі 6000 гривень, а в остальній частині позов залишити без задоволення.

Прокурор Володарсько-Волинського району звернувся до суду з позовом в інтересах Володарсько-Волинської ЦРЛ до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення збитків в сумі 1346 гривень 93 копійки. Даний позов знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України і обрати їм покарання:

ОСОБА_2 за ст. 296 ч.2 КК України - два роки позбавлення волі;

ОСОБА_3 за ст. 296 ч.2 КК України -два роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо вони протягом одного року не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов'язки.

У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такі обов'язки:

1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 3231 гривню 82 копійки і моральну (немайнову) шкоду в сумі 6000 гривень.

В остальній частині позов про стягнення моральної шкоди залишити без задоволення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Володарсько-Волинської центральної районної лікарні 1346 гривень 93 копійки на рахунок №35424002001785 МФО 811039 код №01991607 УДКУ в Житомирській області.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Володарсько-Волинський районний суд.

Головуючий: /підпис/

Копія вірна.

Суддя: Сульженко Л.П.