Постанова № 37174283, 31.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2014 року № 826/17323/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовом

Приватного підприємства «Центр-груп»

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії та скасування рішення.

На підставі ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Обставини справи:

Позивач звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів про визнання протиправними дій та висновків акту перевірки від 24.05.2013, скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 19.11.2013 року відкрито провадження по справі та призначено попереднє судове засідання на 03.12.13р.

Ухвалою суду від 03.12.13рю по справі завершено підготовче тпровадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 19.12.13р. позивачем подано заву про зміну позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить суд: - визнати протиправною відмову Відповідача в прийнятті як податкового звіту декларацій з податку на додану вартість Позивача, із додатками до податкових декларацій з податку на додану вартість, за період з 01.04.2012 р. по 31.03.2013 р.; - вважати декларації Позивача з податку на додану вартість, із додатками до податкових декларацій з податку на додану вартість, за період з 01.04.2012 р. по 31.03.2013 р. поданими датою їх фактичного отримання Відповідачем (послідовно за періодами): 18.05.2012 p.; 11.06.2012 p.; 16.07.2012 p.; 14.08.2012 p.; 14.09.2012 p.; p.; 16.11.2012 p.; 11.12.2012 p.; 18.01.2013 p.; 18.02.2013 p.; 19.03.2013 p.; 18.04.2013р.; - зобов'язати Відповідача відновити в облікових даних Позивача в «усіх базах даних, зокрема, у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.04.2012 р. по 31.03.2013 р.; - визнати незаконним та скасувати рішення Відповідача про анулювання реєстрації Позивача як платника ПДВ від 29.05.2013 р. № 15. ; - зобов'язати Відповідача внести зміни до Реєстру платників податку на додану вартість, поновивши в Реєстрі платників податку на додану вартість Позивача як платника податку на додану вартість з 29.05.2013 р. із видачею Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість за номером первинної реєстрації Позивача платником податку на додану вартість; - визнати за Позивачем право на відображення показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період 30.05.2013 р. до дати фактичного прийняття рішення.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на обставини викладені у позовній заяві так і поданих додаткових поясненнях та уточненнях до позову.

Представник відповідача позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

В судовому засіданні 15.01.14р. у зв’язку із заявленим сторонами клопотанням та у відповідності до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України, суд протокольно ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство «Центр-груп» (код ЄДРПОУ 329223526590) (далі – позивач) зареєстровано Шевченківської районною в м. Києві державною адміністрацією як юридична особа 11.05.2004р. та взято на податковий облік як платника податку на додану вартість 27.05.2004р. за № 19928., 28.04.2012р. отримано свідоцтво платника ПДВ за № 200042577.

Рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 15 від 29.05.2013р. було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість позивача у відповідності до пп. г п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.

Як вбачається із змісту рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 15 від 29.05.2013р. комісією встановлено, що ПП «Центр-груп» протягом періоду з квітня 2012р. по березень 2013р. подавав податкові декларації з податку на додану вартість з показниками які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0грн.

Відповідно до наявних матеріалів справи, висновки податкового органу щодо подання позивачем протягом 12 календарних місяців декларацій (податковий розрахунок), які (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, ґрунтуються на обставинах встановлених актом від 24.05.13р. № 1533/2240/32922351 про неможливість проведення зустрічної звірки та довідки про подання платником ПДВ податкових декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців № 44/15.3-91 від 29.05.13р.

Позивач вважає таке рішення податкового органу про анулювання свідоцтва платника ПДВ, а також висновки про подання ним протягом 12 календарних місяців декларацій з податку на додану вартість з показниками які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0грн. протравними, а тому звернувся до суду із даним позовом в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Відповідача в прийнятті як податкового звіту декларацій з податку на додану вартість Позивача, із додатками до податкових декларацій з податку на додану вартість, за період з 01.04.2012 р. по 31.03.2013 р.

- вважати декларації Позивача з податку на додану вартість, із додатками до податкових декларацій з податку на додану вартість, за період з 01.04.2012 р. по 31.03.2013 р. поданими датою їх фактичного отримання Відповідачем (послідовно за періодами): 18.05.2012 p.; 11.06.2012 p.; 16.07.2012 p.; 14.08.2012 p.; 14.09.2012 p.; p.; 16.11.2012 p.; 11.12.2012 p.; 18.01.2013 p.; 18.02.2013 p.; 19.03.2013 p.; 18.04.2013р.

- зобов'язати Відповідача відновити в облікових даних Позивача в «усіх базах даних, зокрема, у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.04.2012 р. по 31.03.2013 р.

- визнати незаконним та скасувати рішення Відповідача про анулювання реєстрації Позивача як платника ПДВ від 29.05.2013 р. № 15.

- зобов'язати Відповідача внести зміни до Реєстру платників податку на додану вартість, поновивши в Реєстрі платників податку на додану вартість Позивача як платника податку на додану вартість з 29.05.2013 р. із видачею Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість за номером первинної реєстрації Позивача платником податку на додану вартість;

- визнати за Позивачем право на відображення показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період 30.05.2013 р. до дати фактичного прийняття рішення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Як вбачається із змісту заявлених позовних вимог, позивач просить суд зобов'язати Відповідача відновити в облікових даних Позивача в «усіх базах даних, зокрема, у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.04.2012 р. по 31.03.2013 р., та відповідно визнати незаконним та скасувати рішення Відповідача про анулювання реєстрації Позивача як платника ПДВ від 29.05.2013 р. № 15.

З даного приводу суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість на момент прийняття спірного рішення визначено розділом V ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, зокрема, ст. 180 - ст. 184 та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 07.11.2011 р. № 1394, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 р. за № 1369/20107 (далі - Положення).

Відповідно до пп. "г" п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Тобто підставою анулювання реєстрації платника ПДВ є дані декларацій, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів.

Підпунктом 5.5.1 Розділу V Положення передбачено, що податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Відповідно до п. 5.5 Розділу V Положення анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "и" пункту 5.1 цього розділу).

Згідно із пп. 5.5.2 п. 5 Розділу V Положення рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтверджуючих документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) та інші підтвердні документи (відомості) у випадках, передбачених Кодексом.

Як вбачається із змісту рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість комісією встановлено, що позивачем протягом періоду з квітня 2012р. по березень 2013р. подавав податкові декларації з податку на додану вартість з показниками які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців не вказані.

Вказані обставини, що слугували підставою для винесення спірного рішення, податковим органом було встановлено з акту від 24.05.13р. № 1533/2240/32922351 про неможливість проведення зустрічної звірки та довідки про подання платником ПДВ податкових декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців № 44/15.3-91 від 29.05.13р.

Проведення зустрічних звірок встановлено ст. 73 ПК України, при цьому слід зауважити, що відповідно до п.п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Зі змісту вказаного Акту вбачається, що від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС надійшов висновок, в якому, зокрема, зазначено, що ТОВ «Центр-Груп» має ознаки фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, а тому за результатами дослідження відомостей податкових баз даних та податкової звітності відповідачем проведеною перевіркою встановлено відсутність у позивача в перевіряємий період оподатковуваних поставок.

Крім того як із змісту вказаного акту так і з пояснень представника відповідача судом встановлено, що фактично жодних заходів з метою проведення зустрічної звірки податковим органом не проводилось, письмових запитів про надання інформації не направлялось, виходів за податковою адресою не здійснювалось, у зв’язку із тим, що відповідно до бази податкових даних позивач має стан –« 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Суд критично ставиться до таких доказів відсутності позивача за юридичною та фактичною адресою в силу наступних обставин, оскільки податковим органом не надано підтвердження відсутності позивача за податковою адресою, натомість позивачем додано копію договору оренди від 01.04.12р. за №. 03/10-ЦЕ, відповідно до змісту якого позивачем орендується офісне приміщення за адресою : м. Київ, вул. Мельникова, 83-Д.

Вказані обставини відповідачем не спростовано.

Крім того, п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України та п. 1 Порядку проведення органами ДПС зустрічних звірок, затвердженого Постановою КМУ №1232 від 27.12.2010 року, зустрічна звірка підтверджує лише господарські відносини з певним платником податків з метою перевірки їх реальності та повноти відображення у податковому обліку. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних (п.3 Постанови КМУ №1232).

В ході судового засідання представник відповідача не надала та не могла повідомити про наявність такого запиту. В Акті про неможливість проведення зустрічної звірки також відсутнє посилання на реквізити запиту та назву ініціатора проведення зустрічної перевірки позивача, а тому суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для проведення зустрічної звірки позивача.

Враховуючи встановлене вище, а саме не відповідність інформації викладеної у актах про відсутність позивача за юридичною адресою, а також, враховуючи відсутність запитів ініціаторів проведення зустрічної звірки на підприємстві позивача, суд приходить до висновку про безпідставність складання податковим органом акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 24.05.13р. № 1533/2240/32922351

Оскільки довідка про подання платником ПДВ податкових декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців № 44/15.3-91 від 29.05.13р. у повній складена на підставі встановлених актом про неможливість проведення зустрічної звірки обставин, то є на переконання суду такою що сформована на підставі недостовірних даних, а тому також не може використовуватись як належний доказ подання позивачем протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій з ПДВ з нульовими показниками.

Як вже зазначалось вище, обставини, що слугували підставою для винесення спірного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, встановлені Актом про неможливість проведення зустрічної звірки, однак оскільки судом встановлено протиправність дій відповідача щодо складання такого акту, той обставини встановлені таким актом не можуть бути враховані як такі що підтверджують подання протягом періоду з квітня 2012 року по березень 2013р. податкових декларацій з податку на додану вартість з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Крім того, зі спірного рішення вбачається, що позивачем ніби-то подавались податкової декларації з податку на додану вартість за період квітня 2012 року по березень 2013р з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, однак і цю обставину було спростовано під час розгляду справи по суті.

Так, зокрема, позивачем до матеріалів справи додано копії декларацій з податку на додану вартість за вказаний спірний період часу, електронна версія яких була прийнята та зареєстрована відповідачем, крім того актом про неможливість проведення зустрічної звірки встановлено, що у перевіряємий період позивачем декларувались як зобов’язання з податку на додану вартість так і податковий кредит, однак в силу суб’єктивних міркувань працівників податкового органу були анульовані, разом з тим рішень про донарахування позивачу зобов’язань з податку на додану вартість податковим органом не приймалось.

Враховуючи наведені обставини суд приходить до переконання щодо позовні вимоги в частині зобов'язання Відповідача відновити в облікових даних Позивача в «усіх базах даних, зокрема, у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.04.2012 р. по 31.03.2013 р., та відповідно визнати незаконним та скасування рішення Відповідача про анулювання реєстрації Позивача як платника ПДВ від 29.05.2013 р. № 15, є підставними та підлягаю задоволенню.

Як вбачається із змісту заявлених вимог, позивач у тому числі просить суд визнати протиправною відмову Відповідача в прийнятті як податкового звіту декларацій з податку на додану вартість Позивача, із додатками до податкових декларацій з податку на додану вартість, за період з 01.04.2012 р. по 31.03.2013 р., а також вважати декларації Позивача з податку на додану вартість, із додатками до податкових декларацій з податку на додану вартість, за період з 01.04.2012 р. по 31.03.2013 р. поданими датою їх фактичного отримання Відповідачем (послідовно за періодами): 18.05.2012 p.; 11.06.2012 p.; 16.07.2012 p.; 14.08.2012 p.; 14.09.2012 p.; p.; 16.11.2012 p.; 11.12.2012 p.; 18.01.2013 p.; 18.02.2013 p.; 19.03.2013 p.; 18.04.2013р.

Відповідно до наявних матеріалів справи, позивачем до податкового органу протягом квітня 2012р. по березень 2013р. подавав податкові декларації з податку на додану вартість з показниками які свідчать про наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту.

Дана обставина підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи копіями таких декларацій та копіями квитанцій про подання таких до податкового органу.

Відповідно до змісту ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація може бути не прийнятою податковим органом як податкова звітність у випадках встановлених цією статтею, про не прийняття податкової декларації як звітності платнику податків повідомляється відповідним рішенням.

Судом встановлено, що у даному випадку податковим органом не приймалось рішення про не прийняття декларацій з ПДВ які подавались позивачем у період з квітня 2012року по березень 2013року як податкової звітності, крім того відповідачем не заперечується факт отримання таких декларації з податку на додану вартість.

Враховуючи наведені обставини, в цій частині позовних вимог позивачем не доведено, а судом не встановлено порушеного права позивача.

Також позивач просить суд визнати за Позивачем право на відображення показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період 30.05.2013 р. до дати фактичного прийняття рішення, однак предметом розгляду даної справи не було встановлення правомірності формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов’язань, а тому суд не вправі встановлювати наявність у позивача права на відображення таких показників.

Крім того позивач просить суд зобов'язати Відповідача внести зміни до Реєстру платників податку на додану вартість, поновивши в Реєстрі платників податку на додану вартість Позивача як платника податку на додану вартість з 29.05.2013 р. із видачею Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість за номером первинної реєстрації Позивача платником податку на додану вартість.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно зі статтями 183.12 -183.13 Податкового кодексу України, центральний орган державної податкової служби веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку. (ст.183.12) Для інформування платників податку центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті: дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера свідоцтва про реєстрацію платника податку, дати початку його дії; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, а саме про анульовані свідоцтва про реєстрацію платника податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Наведена норма свідчить про те, що відповідачем не здійснюється ведення Реєстру платників податку на додану вартість, даний обов’язок покладено на Міністерство доходів та зборів України, а тому у даному випадку позивачем обрано не вірний спосіб захисту порушених прав.

За таких обставин і в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Разом з тим слід зауважити, що відповідно до пункту 5.6. затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 N 1394 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 р. за N 1369/20107 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру. Рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки. (п.5.6.1)

У разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру (п. 5.6.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість).

З наведено вище вбачається, що в разі надходження до центрального органу виконавчої влади рішення суду що набрало законної сили, яким скасовано рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, такий зобов'язаний внести зміни до Реєстру платників податку на додану вартість та оприлюднити їх протягом десяти днів з моменту надходження до нього такого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про анулювання реєстрації Позивача як платника ПДВ від 29.05.2013 р. № 15.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в облікових даних Позивача в «усіх базах даних, зокрема, у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.04.2012 р. по 31.03.2013 р.

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вчинити дії в межах наданої компетенції по відновленню в Реєстрі платників податку на додану вартість Приватного підприємства «Центр-Груп» як платника податку на додану вартість з 29.05.2013р.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Смолій І.В.