Ухвала суду № 37174249, 12.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року справа №805/3603/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

секретарі судового засідання Манаєві М.В.,

за участі представника відповідача Стельника Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Україна» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року по справі № 805/3603/13-а за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Україна» до Управління Пенсійного фонду України у м.Селидове Донецької області про визнання протиправними та рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 13.03.2013 року (згідно поштового штампу на конверті) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м.Селидове Донецької області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розрахунків на 2013 рік: № 02-59/33 від 04.01.2013 року, № 02-59/35 від 04.01.2013 року фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Позивач надіслав до апеляційного суду клопотання, яким просив зупинити провадження по справі до 28.02.2014 року у зв'язку із перебуванням представника у відпустці та неможливістю замінити його іншою особою. Колегія суддів не приймає до уваги вказане клопотання, оскільки норми ст. 156 КАС України не передбачають зупинення провадження у справі у зв'язку з відпусткою представника сторони.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неявка вказаної особи не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Державне підприємство «Селидіввугілля» зареєстровано виконавчим комітетом Селидівської міської ради 06.06.2005 року, є юридичною особою та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 33426253.

До складу державного підприємства «Селидіввугілля» входить відокремлений підрозділ «Шахта «Україна» (без права юридичної особи), який знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м.Селидове Донецької області, та відповідно до ст.ст. 14,15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України у м.Селидове Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, передбачені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV ( далі по тексту - Закон № 1058) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058 в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

На момент набрання чинності Законом № 1058 питання щодо відшкодування витрат на виплату на доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1 якого позивач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Відповідно до абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України від «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону України від «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату і доставку пенсій, призначених особам, відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058).

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII.

З матеріалів справи вбачається, що спір у справі стосується відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля», відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ (список №1).

Так, відповідачем було включено до розрахунків (за грудень 2012 року та січень 2013 року) суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам, що набули право на отримання пільгових пенсій до 01.01.2004 року, на загальну суму 15031,86 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені розрахунки УПФ України у м.Селидове Донецької області є законними та обґрунтованими, а тому обов'язком позивача є покриття витрат на виплату та доставку пенсій.

Крім того, аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25 вересня 2012 року за результатами адміністративної справи за позовом УПФУ у м.Білій Церкві Київської області до закритого акціонерного товариства «Росава» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій, з одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що позивач не повинен відшкодовувати Пенсійному фонду України у м.Селидове Донецької області витрати на виплату та доставку пенсії, призначених відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ до 01 січня 2004 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058, оскільки Закон в цій частині не містить виключень.

Також колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що відповідачем в суму відшкодування включено доплати, надбавки і підвищення, оскільки «Надбавки та підвищення», які встановлюються та виплачуються відповідно до положень Закону № 1788-XII відрізняються від поняття «збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку», визначеного Законом № 1058-IV, законодавством передбачено не тільки різні підстави для таких змін розмірів пенсій (під час встановлення та виплати додаткових доплат, надбавок, підвищень застосовуються норми Закону № 1788-XII, під час здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням збільшення, яке відбулось внаслідок її перерахунку, - Закон № 1058-IV), а й правові наслідки - додаткові доплати, надбавки, підвищення мають окремий статус та обліковуються окремими рядками, а збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за нормами Закону № 1058 становить її основний розмір.

Крім того, колегія суддів зазначає, що за клопотанням представника позивача судом призначалось проведення по справі судової економічної експертизи стосовно документального підтвердження розрахунків пенсійного органу щодо відшкодування у 2013 році витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та інші питання. Оплату по вказаній експертизі гарантував позивач.

Проте, 27 січня 2014 року до суду апеляційної інстанції надійшов лист від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, відповідно до якого на підставі п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень матеріали справи повернуто без виконання, у зв'язку з відсутністю оплати за проведення експертизи.

У відповідності до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не надано а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність обставин, які б свідчили про протиправність розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та дій відповідача щодо їх складання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Україна» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року по справі № 805/3603/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року по справі № 805/3603/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А. Блохін