Постанова № 37173897, 17.02.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.02.2014 справа №905/7795/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В.суддів:Попкова Д.О., Татенка В.М.За участю представників: від КП «Південукргеологія»:Ланко Г.А. за довіреністю №01-12-461 від 30.12.13р.;від ТОВ ПБП «Азовінтекс»:Ніколенко І.В. за довіреністю №522/ю-52 від 03.01.14р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь, Донецька областьна рішення господарського суду Донецької областівід18.12.2013р. (повний текст підписано 23.12.2013р.) у справі№905/7795/13 (суддя Сич Ю.В.)за позовомКазенного підприємства «Південукргеологія», м. ДніпропетровськдоТовариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь, Донецька областьпро зобов'язання відповідача прийняти роботи по договору №25/4 від 28.12.2010р., стягнення заборгованості в сумі 50320,80грн., пені в сумі 17066,07грн., 3% річних у розмірі 2 845,54грн., штрафу в сумі 3522,46грн.за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь, Донецька областьдоКазенного підприємства «Південукргеологія», м. Дніпропетровськ прозобов'язання повернути суму попередньої оплати у розмірі 48000грн.В С Т А Н О В И В:

Казенне підприємство «Південукргеологія», м. Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь, Донецька область, про зобов'язання відповідача прийняти роботи по договору №25/4 від 28.12.2010р. та підписати акт виконаних геологорозвідувальних робіт від 22.05.2011р.; стягнення заборгованості в сумі 50320,80грн., пені в сумі 17066,07грн., 3% річних у розмірі 2845,54грн., штрафу в сумі 3522,46грн.

Ухвалою господарського суду Донецького області від 07.11.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №905/7795/13 та призначено судовий розгляд на 27.11.2013р.

До початку розгляду справи по суті, ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», було подано зустрічну позовну заяву до КП «Південукргеологія» про зобов'язання повернути суму попередньої оплати у розмірі 48000грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.11.2013р. зустрічну позовну заяву ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» прийнято для спільного розгляду з первісним позовом у справі №905/7795/13.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.12.2013р. (повний текст підписано 23.12.2013р.) у справі №905/7795/13: вимоги за первісним позовом задоволені частково; стягнуто з ТОВ «ПБП «Азовінтекс» на користь КП «Південукргеологія» суму основної заборгованості у розмірі 50320,80грн., 3% річних у розмірі 2841,36грн., пеню у розмірі 651,90грн., штраф у розмірі 3522,46грн., судовий збір у розмірі 1337,51грн., в в решті первісних позовних вимог відмовлено; у задоволені вимог за зустрічним позовом відмовлено повністю.

Рішення суду за первісним позовом мотивоване тим, матеріалами справи доведений борг ТОВ «ПБП «Азовінтекс» перед КП «Південукргеологія» у сумі 50320,80грн., доказів погашення заборгованості до суду не надано, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню; в задоволені інших вимогах відмовлено через те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам ст.16 ЦК України, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення; в задоволенні зустрічного позову відмовлено у зв'язку з тим, що грошові кошти які заявлені до стягнення, були перераховані ТОВ «ПБП «Азовінтекс» виконання умов договору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ТОВ «ПБП «Азовінтекс», подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2013р. у справі №905/7795/13 та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог за первісним позовом відмовити, а вимоги зустрічного позову задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення його прав. Так, скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.01.2014р. у справі №905/7795/13 було порушено апеляційне провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу КП «Південукргеологія» заперечило проти доводів скаржника та зазначило, що оспорюване рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги заявлені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 12.02.2014р. представник ТОВ «ПБП «Азовінтекс» підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Представник КП «Південукргеологія» у судовому засіданні 12.02.2014р. проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.12.2010р. між Приазовської геологорозвідувальної експедицією в особі структурного підрозділу казенного підприємства «Південукргеологія» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» (замовник) укладено договір підряду №25/4, за умовами якого підрядник зобов'язується на умовах цього договору виконати для замовника, відповідно до умов технічного завдання та календарного плану, що є невід'ємною частиною цього договору, буріння розвідувально-експлуатаційної свердловини для технічного водопостачання промислової бази (п.1.1. Договору).

Замовник зобов'язується на умовах цього договору прийняти та оплатити ці роботи (п.1.2. договору).

Ціна договору складає 99748грн., у т.ч. ПДВ 16625грн. визначається проектно-кошторисною документацією, складеною підрядником та протоколом договірної ціни. Проектно-кошторисна документація є невід'ємною частиною цього договору з моменту її погодження замовником (п.1.3. договору).

Відповідно до п.1.4. договору в редакції протоколу розбіжностей, сума робіт не є твердою, її розмір може бути збільшено або зменшено сторонами в залежності від обсягу робіт, (глибина буріння свердловини) та витрат. Сума робіт визначається при підписанні сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно п.1.5 договору, прийом виконаних робіт відбувається шляхом підписання прийомо-передаточного акту. Сторони можуть передбачити поетапну прийомку-передачу виконаних робіт з підведенням балансу для остаточного розрахунку в кінцевому акті приймання-передачі робіт. У разі поетапної прийомки-передачі виконаних робіт складаються проміжні (поетапні) та остаточний акти прийомки-передачі виконаних робіт.

Підрядник зобов'язаний не пізніше 25 днів з моменту зарахування передоплати на рахунок та погодження договірної ціни - виконати і передати по акту приймання-передачі виконаних робіт замовнику роботи, вказані в п.1.1 договору (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.2. замовник зобов'язаний не пізніше 3 днів після повідомлення підрядника про виконання обсягу робіт забезпечити їх приймання шляхом підписання акту прийомки-передачі робіт, складеного підрядником; здійснити авансування та оплату робіт на умовах цього договору.

Замовник має право при прийманні роботи пред'явити підряднику усі претензії до якості роботи. Такі претензії можуть бути вказані або в акті здачі-приймання виконаних робіт, або в окремо складеному документі (п.2.2.1 договору).

Відповідно до п.3.3. Договору за порушення умов договору (затримки виконання, приймання робіт, затримка оплати робіт за актом приймання-передачі) винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нараховану на суму зобов'язання за кожний день затримання виконання.

Згідно п.4.3. договору, остаточний розрахунок здійснюється на підставі суми, зазначеної у кінцевому акті приймання-передачі робіт протягом 10 днів з моменту його підписання сторонами.

Строк дії договору: початок - дата підписання, кінець - до виконання всіх зобов'язань сторонами. Договір може бути розірвано достроково за домовленістю сторін (п.6.2 договору).

Між сторонами складено та підписано протокол узгодження договірної ціни, згідно якого, сторонами досягнуто згоди про величну договірної ціни на виконання підрядних робіт у сумі 99748грн., а також підписано кошторисно-фінансовий розрахунок, у якому сторони узгодили перелік видів робіт, обсяги, кошторисну вартість, обґрунтування розцінок по категоріям, суми.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, судова колегія погоджується з господарським судом, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 ЦК України.

За приписами ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як було досліджено судом першої інстанції, замовником було сплачено на рахунок виконавця попередню оплату в розмірі 48000грн.

По закінченню робіт, підрядником складено акт здачі виконаних геологорозвідувальних робіт від 22.05.2011р., який був направлений замовнику листам №01-12-342 від 10.11.2011р. - 13.11.2011р.

Листом №01-12-342 від 10.11.2011р. КП «Південукргеологія» звернулось до ТОВ «ПБП «Азовінтекс» з вимогою підписати акт виконаних робіт від 22.05.2011р. за договором №25/4 від 28.12.2010р. та оплатити заборгованість за виконані роботи у розмірі 50320,80грн

Місцевим судом визначено, що кінцевий термін прийняття робіт становить 18.11.2011р., однак, в установлений термін замовником не здійснив прийомку робіт з оформленням акту приймання-виконаних робіт та не надав мотивованої відмову від прийняття робіт, у зв'язку з чим КП «Південукргеологія» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як стверджує ТОВ «ПБП «Азовінтекс», серед невід'ємних додатків до договору підряду №25/4 з протоколом розбіжностей технічне завдання та календарний план відсутні, проте за п.1.1. їх наявність передбачає відповідність предмета договору вимогам замовника. Крім того зазначає, що технічне завдання та календарний план до договору між сторонами підписано не було, а отже відповідно не існує узгодженого предмету договору. До того ж, посилається на той факт, що роботи вказані в п.1.1. договору у передбачені сторонами строки не були виконані, акт приймання-передачі цих робіт не було надано. На підтвердження факту прострочення виконання умов договору свідчить визначена КП «Південукргеологія» дата передачі робіт та складання акту приймання-передачі виконаних робіт - 22.05.2011р., проте, це не відповідає дійсності, адже 22.05.2011р. був неробочим днем, а тому виконавець та замовник не могли узгодити цей документ.

Виходячи із приписів ст.837 ЦК України, на замовника покладений обов'язок прийняття та оплати робіт.

Статтею 849 ЦК України встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Згідно частин 1 та 2 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що доказів надання підряднику мотивованої відмови прийняти роботи сторонами суду не представлено, з чого судом зроблено висновок, що роботи за актом здачі виконаних геологорозвідувальних робіт від 22.05.2011р. на суму 98320,80грн. виконані підрядником належним чином, без зауважень та недоліків.

З урахуванням п.4.3 договору, ТОВ «ПБП «Азовінтекс» мало оплати виконані КП «Південукргеологія» ропідрядні роботи в строк до 29.11.2011р., однак у встановлені терміни замовник не здійснив розрахунків за договором у повному обсязі, внаслідок чого з 29.11.2011р. виникла заборгованість у розмірі 50320,80грн., доказів погашення якої, ТОВ «ПБП «Азовінтекс» суду не надано.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, враховуючи, що судове рішення повинно відповідати загальним засадам справедливості, визначення якому дано у Рішенні Конституційного Суду України №15-РП/2004 від 02.11.2004 року, а КП «Південукргеологія» до цього часу не отримав винагороди за виконані ним роботи, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з ТОВ «ПБП «Азовінтекс» боргу у сумі 50320,80грн.

Приймаючи рішення щодо вимог про стягнення 3% річних за період з 14.12.2011р. по 31.10.2013р. відносно заборгованості у сумі 50320,80грн., суд першої інстанції правомірно врахував положення статті 625 ЦК України та ст.83 ГПК України, якою передбачена обмеженість права господарського суду щодо виходу поза межі позовних вимог, перевірив розрахунок, здійснений позивачем та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 2841,36грн., а в решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних - відмовив.

Приймаючи рішення щодо вимог про стягнення пені у сумі 651,90грн., суд першої інстанції правомірно врахував пункт 3.3 договору, яким передбачено обов'язок відповідача сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нараховану на суму зобов'язання за кожний день затримання виконання, вірно здійснив розрахунок розміру пені та обґрунтовано задовольнив вимоги в цій частині частково.

Також, апеляційний суд вважає вірним висновок господарського суду відносно задоволення вимог про стягнення 7% штрафу у розмірі 3522,46грн. за несвоєчасне приймання робіт.

Щодо вимог КП «Південукргеологія» про зобов'язання відповідача прийняти роботи по договору №25/4 від 28.12.2010р. та підписати акт виконаних геологорозвідувальних робіт від 22.05.2011р., слід зазначити наступне.

Укладений між сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, вимоги КП «Південукргеологія» про зобов'язання відповідача прийняти роботи за договором та підписати акт виконаних робіт не є вимогами про виконання зобов'язань за вищевказаним договором, що виникли в силу укладення такого договору. Змістом відповідного зобов'язання є обов'язок відповідача прийняти та оплатити виконані роботи та кореспондуюче цьому обов'язку право позивача вимагати виконання відповідного обов'язку.

При цьому, підписання акта виконаних робіт не є зобов'язанням відповідача, яке виникло в силу вищевказаного договору. Так, відповідним документом (актом) за спільним волевиявленням сторін засвідчується факт передачі виконаних робіт. Суд не наділений повноваженнями щодо примушення осіб засвідчувати відповідні факти.

За змістом ст. 16 ЦК України, захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється шляхом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов'язку в натурі; зміні правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. При цьому, зазначеною нормою визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позовний вимог в частині зобов'язання відповідача прийняти роботи по договору №25/4 від 28.12.2010р. та підписати акт виконаних геологорозвідувальних робіт від 22.05.2011р.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви, ТОВ «ПБП «Азовінтекс» посилається на не узгодження сторонами всіх істотних умов договору та необхідністю повернення перерахованого авансу в сумі 48000грн.

Розглянувши матеріали господарської справи за зустрічним позовом про зобов'язання повернути суму попередньої оплати у розмірі 48000грн, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія судів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як вірно встановлено господарським судом, відповідачем було допущено порушення вимог п.6.2. спірного договору щодо зобов'язання прийняття робіт та їх оплати. Договір на теперішній час діє.

Як вже зазначалось, на виконання умов договору №25/4 від 28.12.2010р., ТОВ «ПБП «Азовінтекс» було перераховано КП «Південукргеологія» суму передоплати у розмірі 48000грн.

ТОВ «ПБП «Азовінтекс» не доведено та матеріалами справи не підтверджено вини КП «Південукргеологія», щодо безпідставно придбаного майна, тому апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що грошові кошти у розмірі 48000грн. не можуть вважатися такими, що отримані КП «Південукргеологія» без достатньої правової підстави, оскільки набуті згідно умов договору підряду №25/4 від 28.12.2010р., тому вимоги за зустрічним позовом не підлягають задовленню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2013р. у справі №905/7795/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до частини 3 статті 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктами 1, 2, 4 пункту 2 частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору в 1 розмірі мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2013р. складає 1147грн.

З апеляційної скарги вбачається, що скаржник оспорює рішення господарського суду як в частині задоволення вимог за первісним позовом про стягнення боргу у сумі 50320,80грн., 3% річних у сумі 2841,36грн., пені у сумі 651,90грн., штрафу у сумі 3522,46грн., так і в частині відмови у задоволенні зустрічного позову про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 48000грн.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, судовий збір за оскарження даного рішення за первісним позовом про стягнення заборгованості у сумі 57336,52грн. становить 50% ставки, обчислюваної виходячи з оспорюваної суми, тобто 573,36грн., що менше мінімального розміру судового збору за подачу апеляційної скарги, який на час подання скарги складав 860,25грн., а за оскарження рішення за зустрічним позовом про стягнення 48000грн., становить 50% ставки, обчислюваної виходячи з оспорюваної суми, тобто становить 480грн., що також менше мінімального розміру судового збору за подачу апеляційної скарги, який на час подання скарги складав 860,25грн. Отже, при подачі апеляційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1720,50грн.

Разом з тим, перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що додане до апеляційної скарги платіжне доручення №9620 від 30.12.2013р. не підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі, оскільки позивачем було сплачено лише 1500грн. Отже, недоплата складає 220,50грн.

Відповідно до п.2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія дійшла до висновку про стягнення зі скаржника суми недоплаченого судового збору у розмірі 220,50грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.33, 34, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2013 р. (повний текст підписано 23.12.2013 р.) у справі №905/7795/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2013 р. (повний текст підписано 23.12.2013 р.) у справі №905/7795/13 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Леніна, 68А, ЄДРПОУ 24155428) в доход державного бюджету недоплату судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 220,50грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: Д.О. Попков

В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - Г