Рішення № 37173885, 10.02.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" лютого 2014 р.Справа № 916/445/13-г-908/33/13-гЗа позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб";

про зобов'язання передати виконавчу документацію та стягнення суми у розмірі 455 156,92 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Ільницька О.С. (за довіреністю).

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.02.2013 року у справі №908/33/13-г за позовом Публічного акціонерного товариства „Укртранснафта" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Техенергоснаб" (далі - відповідач) про стягнення суми та зобов'язання передати виконавчу документацію 455 156,92 грн. було передано за підсудністю до господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 20.02.2013 року було прийнято справу №908/33/13-г до провадження суддею Меденцевим П.А. та присвоєно справі № 916/445/13-г-908/33/13-г.

Відповідно до положень норми ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено до 03.05.2013 року Ухвалою суду від 17.04.2013 року.

Приймаючи до уваги, що суддя Меденцев П.А. з 07.05.2013р. по 08.05.2013р. знаходився у відпустці, розпорядженням голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 30.04.13р. було передано справу №916/445/13-г-908/33/13-г на розгляд судді господарського суду Одеської області Гут С.Ф., та прийнято ним до провадження ухвалою суду від 07.05.2013 року.

У зв'язку з виходом судді Меденцева П.А. з відпустки, розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 13.05.2013р., справу №916/445/13-г-908/33/13-г передано судді Меденцеву П.А., та прийнято ним до провадження ухвалою суду від 13.05.2013 року.

Приймаючи до уваги, що суддя Меденцев П.А. 05.06.2013р. знаходився у відпустці, розпорядженням голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 04.06.13р. було передано справу №916/445/13-г-908/33/13-г на розгляд судді господарського суду Одеської області Гут С.Ф., та прийнято ним до провадження ухвалою суду від 05.06.2013 року.

У зв'язку з виходом судді Меденцева П.А. з відпустки, розпорядженням голови суду від 06.06.2013 року, справу №916/445/13-г-908/33/13-г передано на розгляд судді Меденцеву П.А., та прийнято ним до провадження ухвалою суду від 06.06.2013 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2013 року було призначено судову експертизу та на підставі п.1 ч.1 ст.79 ГПК України зупинено провадження у справі №916/445/13-г-908/33/13-г до одержання результатів судової експертизи.

На адресу господарського суду Одеської області 22.07.2013р. надійшло клопотання від судового експерта за вх. №22164/13 та лист за вх. №22162/13 про надання додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку по експертизі №3838-3842, а також рахунок на оплату експертизи від 17.07.2013 року за №3836/3842.

Таким чином, на підставі вимог ч.3 ст.79 ГПК України провадження у справі №916/445/13-г-908/33/13-г було поновлено ухвалою суду від 07.08.2013 року.

Згідно ухвали господарського суду Одеської області від 28.08.2013р. по справі №916/445/13-г-908/33/13-г господарським судом було розглянуто у судовому засіданні клопотання Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз за вх. №22164/13 від 22.07.2013р. про надання додаткових доказів, необхідних для проведення експертизи за матеріалами справи №916/445/13-г-908/33/13-г, та провадження у даній справі зупинено до одержання результатів судової експертизи.

25 грудня 2013 року за вх. №39607/13 господарський суд Одеської області одержав від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз висновок судово-економічної експертизи №3836/3842 від 16 грудня 2013 року. Таким чином, на підставі вимог ч.3 ст.79 ГПК України провадження у справі №916/445/13-г-908/33/13-г було поновлено ухвалою суду від 26.12.2013 року.

Позивач на заявлених вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях не з'являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце яких був належним чином повідомлений, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

У судовому засіданні 10.02.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Публічним акціонерним товариством „Укртранснафта" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Техенергоснаб" 10.11.2008 року було укладено договір підряду на виконання електромонтажних робіт АСУ ТП НПС „Броди-1" №71/Д/08.

Договірна ціна робіт визначена тендером та становить 8 461 639,20 грн., в тому числі ПДВ 1 410 273,20 грн.

Відповідно до положень договору, Публічне акціонерне товариство „Укртранснафта" перерахувало відповідачу суму авансового платежу у розмірі 2 961 573,72 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Техенергоснаб" було виконано робіт на суму 7 052 729,00 грн., з них зараховано: 2 509 658,00 грн. авансових платежів; 825 724,00 грн. вартість матеріалів позивача та 3 717 347,00 грн. сплачено на поточний рахунок відповідача.

Отже, з позовної заяви випливає, що сума невикористаного авансу за договором складає 451 915,72 грн.

Беручи до уваги, що строк дії договору закінчився, а строки виконання робіт сплили, сума невикористаного авансу у розмірі 451 915,72 грн. залишилася у власності відповідача, позивач нарахував Товариству з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Техенергоснаб" розмір процентів за користування грошовими коштами Публічного акціонерного товариства „Укртранснафта" у розмірі 3 241,20 грн.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 451 915,72 грн. та проценти у сумі 3 241,20 грн., та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Техенергоснаб" передати Публічному акціонерному товариству „Укртранснафта" виконавчу документацію по договору підряду на виконання електромонтажних робіт АСУ ТП НПС „Броди-1" від 10.11.2008 року №71/Д/08, зокрема: протоколи вимірювання опору ізоляції; акти опосвідчення скритих робіт; акти випробування імпульсних ліній на міцність і герметичність; акти змонтованого обладнання; акти на закінчення робіт з монтажу обладнання; сертифікати на матеріали і обладнання поставки Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Техенергоснаб".

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків:

Вимогами п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно приписів ст. ст. 837, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу за узгодженою ціною, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника достроково.

Як вище встановлено господарським судом, 10.11.2008р. між Публічним акціонерним товариством "Укртранснафта", що є новим найменуванням ВАТ "Укртранснафта", відповідно до Закону України „Про акціонерні товариства" (Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб" (Підрядник, відповідач) було укладено договір підряду №71/Д/08 на виконання електромонтажних робіт АСУ ТП НПС „Броди-1".

Відповідно до п.1.1. договору, Замовник доручає та зобов'язується прийняти і оплатити, а Підрядник приймає на себе зобов'язання власними та залученими силами і засобами виконати на об'єкті Замовника електромонтажні роботи АСУ ТП НПС „Броди-1" (надалі - Роботи).

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені проектно-кошторисною документацією (п. 1.3 договору).

Згідно п. 2.1 договору, Підрядник розпочне виконання Робіт протягом 10 (десяти) календарних днів з дня підписання Сторонами даного договору та перерахування Замовником на розрахунковий рахунок Підрядника коштів у розмірі 35 (тридцяти п'яти) відсотків від загальної вартості Робіт (п. 2.1 договору).

Термін виконаних робіт визначається календарним графіком виконаних робіт, який є невід'ємною частиною даного договору та становить вісім місяців з моменту початку виконаних Робіт (п. 2.1 договору).

Договірна ціна Робіт (Додаток №1) визначена тендером та становить 8 461 639,20 грн, в тому числі ПДВ - 1 410 273,20 грн., та є невід'ємною частиною даного договору (п. 3.1 договору).

Замовник сплачує Підряднику аванс у розмірі 35 відсотків від договірної ціни Робіт на придбання (постачання) необхідних для виконання Робіт матеріалів, обладнання, виробів (п. 5.1 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками Сторін та діє до „25" грудня 2009 року, а в частині гарантійних зобов'язань до закінчення гарантійного терміну (п. 17.1 договору).

Судом встановлено, що відповідно до п. 5.1 договору, позивачем 19.12.2008 року та 31.03.2009 року було перераховано суму авансового платежу у розмірі 2 623 108,15 грн. та 338 465,57 грн.

Відповідачем на виконання вимог договору було виконано робіт на суму 7 052 729,00 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт ф. КБ - 3 та актами виконаних робіт ф. КБ - 2 за березень, квітень, травень, червень 2009 року. З них зараховано: 2 509 658,00 грн. авансових платежів, 825 724,00 грн. вартість матеріалів позивача та 3 717 347,00 грн. сплачено на поточний рахунок відповідача (15.04.2009 року суму у розмірі 1 633 062,00 грн., 18.05.2009 року суму у розмірі 899 890,00 грн., 09.06.2009 року суму у розмірі 1 184 395,00 грн.).

26.10.2010 року позивач направив відповідачу претензію № 22-03/791/6104 про спонукання до виконання договірних зобов'язань.

У відповідь на вказану претензію, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб" повідомило, що закінчити роботи неможливо, оскільки строк дії договору сплив.

З метою вирішення проблемних питань пов'язаних із реалізацією договору та закінчення робіт по договору, 14.01.2011 року було проведено спільну нараду між сторонами по справі, на якій було вирішено, що відповідач надасть позивачу виконавчу документацію стосовно вже виконаних та профінансованих позивачем обсягів робіт та в подальшому при прийманні обсягів робіт буде передавати позивачу оригінали виконавчої документації, відповідно оформленої, на підтвердження фізичних обсягів виконаних робіт.

Відповідно до п.4 вказаного протоколу сторони домовились підготувати та підписати на основі взаємних претензійних звернень Протокол про врегулювання претензійних вимог з додатком графіка виконання робіт.

23.02.2011 року між сторонами було укладено протокол про узгодження претензійних вимог до договору. Згідно з яким термін виконання робіт об'єкта будівництва по договору визначається узгодженим сторонами графіком виконання робіт, зокрема березень - травень 2011 року. Фінансування об'єкта здійснюється позивачем згідно з довідками про вартість виконаних підрядних робіт, підтверджених виконавчою документацією.

При цьому, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб" робіт відповідно до проектно-кошторисної документації по об'єкту не виконано.

П. 10.3 договору чітко визначає, що Підрядник зобов'язаний виконувати роботи, передбачені умовами даного договору у відповідності до вимог проектної документації, ДБН та СНиП, а також графіку виконання робіт (Додаток №2), який є невід'ємною частиною даного договору.

Також п. 4.4.12 договору встановлює обов'язок виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені даним договором, Цивільним і Господарським кодексами України, Загальними умовами та іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 13.1 Договору, перелік документів, що оформлюються при здачі Об'єкту будівництва в експлуатацію повинен відповідати порядку, передбаченому ДБН, а отже перелік документів, які оформлюються при частковому виконанні робіт також, повинен відповідати нормам ДБН.

Положеннями ст. 320 Господарського кодексу України, п. 4.1.2. Договору передбачено, що замовник (позивач) має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника (відповідача), здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Він має право перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються.

За змістом частини 5 ст. 882 Цивільного кодексу України прийняття робіт за договором підряду може здійснюватись після попереднього випробування, якщо це передбачено договором підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватись лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

Положеннями 4.4.6. договору передбачено, що Підрядник зобов'язаний здійснювати експертну перевірку, випробування робіт, матеріалів, конструкцій, виробів, тощо, які використовуються для виконання робіт, та повідомляти про це Замовника.

Відповідно до ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Також, відповідно до ч.3 ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 ЦК України).

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 536 ЦК України).

Відповідно до ч.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк (ч.4 ст. 232 ГК України).

Враховуючи, що строк дії договору та строки для виконання робіт, передбачені протоколом про узгодження претензійних вимог закінчилися та те, що відповідач не повернув кошти позивача на його вимогу, відповідач користується грошовими коштами позивача безпідставно.

Крім того, суд зауважив, що відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 16.12.2013 року №3836/3842 проведеним дослідженням наданих первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку документально підтверджується сума боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб" перед Публічним акціонерним товариством "Укртранснафта" в сумі 451 916,72 грн. та штрафні санкції за користування грошовими коштами в сумі 3 240,92 грн.

Однак, відповідно до даних бухгалтерського обліку позивача, обліковується заборгованість відповідача у розмірі 451 915,72 грн., на стягненні якої наполягає Публічне акціонерне товариство "Укртранснафта".

Також позивач вказує, що розмір процентів за користування грошовими коштами позивача не змінюється навіть якщо визначати розмір заборгованості відповідача перед позивачем - 451 916,72 грн., а отже становить 3 241,20 грн.

Таким чином, суд доходить до висновку, що задоволенню підлягають вимоги позивача щодо стягнення розміру заборгованості відповідача, а саме: сума - 451 915,72 грн., та процентів за користування грошовими коштами - 3 241,20 грн., та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техенергоснаб" (65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 23, код ЄДРПОУ 31044540, п/р 26007055877626 в ЗРУ КБ „Приватбанк", м. Запоріжжя, МФО 313399) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" (01133, Київська область, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, код ЄДРПОУ 31570412, п/р 26008052600439 в Столичній філії ПАТ КБ „Приватбанк", МФО 380269) борг у сумі 451 915,72 (чотириста п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятнадцять гривень 72 коп.) грн. та проценти у сумі 3 241,20 (три тисячі двісті сорок одна гривня 20 коп.) грн., 9 103,14 (дев'ять тисяч сто три гривні 14 коп.) грн. судового збору, а також 10 156,80 (десять тисяч сто п'ятдесят шість гривень 80 коп.) грн. витрат на проведення судової експертизи.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Техенергоснаб" (65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 23, код ЄДРПОУ 31044540, п/р 26007055877626 в ЗРУ КБ „Приватбанк", м. Запоріжжя, МФО 313399) передати Публічному акціонерному товариству „Укртранснафта" (01133, Київська область, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, код ЄДРПОУ 31570412, п/р 26008052600439 в Столичній філії ПАТ КБ „Приватбанк", МФО 380269) виконавчу документацію по договору підряду на виконання електромонтажних робіт АСУ ТП НПС „Броди-1" від 10.11.2008 року №71/Д/08, зокрема: протоколи вимірювання опору ізоляції; акти опосвідчення скритих робіт; акти випробування імпульсних ліній на міцність і герметичність; акти змонтованого обладнання; акти на закінчення робіт з монтажу обладнання; сертифікати на матеріали і обладнання поставки Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Техенергоснаб" (65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 23, код ЄДРПОУ 31044540, п/р 26007055877626 в ЗРУ КБ „Приватбанк", м. Запоріжжя, МФО 313399).

Копію даного рішення надіслати відповідачу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 13 лютого 2014 року.

Суддя Меденцев П.А.