донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.02.2014 справа №905/7766/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Попков Д.О., Татенка В.М.за участю представників: від позивача:Лобзова О.М., довіреність № б/н від 23.04.13,від відповідача:не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник" м. Горлівкана рішення господарського суду Донецької області від23.12.2013 р. (повний текст підписано 25.12.2013 р.)у справі№905/7766/13 (головуючий суддя Мельниченко Ю.С.)за позовомПублічного акціонерного товариства "Рутченківський завод "Гормаш" м. Донецькдо Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник" м. Горлівкапростягнення заборгованості в сумі 50 352 грн.
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Рутченківський завод "Гормаш" м. Донецьк, позивач, звернувся до відповідача, Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник" м. Горлівка з позовом, про стягнення заборгованості за договором №59/57 від 16.06.2010р. у сумі 50 352грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.12.2013р. (повний текст підписано 25.12.2013р.) у справі №905/7766/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник" на користь Публічного акціонерного товариства "Рутченківський завод "Гормаш" заборгованість за договором №59/57 від 16.06.2010р. у сумі 50 352грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 720грн. 50коп.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено виконання для відповідача робіт за договором підряду. Відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних та прийнятих робіт за даним договором належним чином не виконав, здійснив часткову оплату вартості виконаних робіт., у зв'язку з чим його заборгованість склала 50 352 грн. Доказів перерахування позивачу боргу у цій сумі відповідач не надав, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 50 352 грн. задоволені.
Відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2013р. (повний текст підписано 25.12.2013р.) у справі №905/7766/13 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Так, скаржник посилається на те, що згідно п.8.1. договору, прийомка-здача виконаних робіт здійснюється сторонами за актом приймання-передачі виконаних робіт протягом 3 днів з моменту повідомлення замовника про готовність електрообладнання до здачі. Однак, позивач не направив відповідачу повідомлення про готовність електрообладнання до здачі, чим порушив умови договору, що свідчить про ненастання моменту виконання зобов'язань з оплати виконаних робіт.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.01.201407р. у справі №5006/16/119/2012 прийнято апеляційну скаргу до провадження.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що оспорюване рішення винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги заявлені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.
Представник позивача у судовому засіданні 12.01.2014р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін.
Скаржник у судове засідання 12.01.2014 р. не з'явився, про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.
З огляду на викладене, беручи до уваги положення ст.ст.22, 69, 77 ГПК України та роз'яснення надані в п.п.3.9.1., 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18, враховуючи, що явка сторін не була визнана обов'язковою та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст.101 ГПК України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Між Відкритим акціонерним товариством "Рутченківський завод "Гормаш" (далі - підрядник) та Закритим акціонерним товариством "Горлівський машинобудівник" (далі - замовник) був укладений договір №59/57 від 16.06.2010р. (далі - договір), за умовами якого підрядник за завданням замовника зобов'язується на свій ризик, власними силами та механізмами виконати роботи, конкретні види та обсяги яких зазначені в специфікаціях до договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу в порядку та в строки, встановлені договором.
Загальна сума договору, як встановлено п. 2.1 договору, визначається загальною сумою всіх специфікацій до договору. Розшифрування вартості кожного конкретного виду робіт наводиться в специфікаціях до договору, які є невід'ємними складовими та невід'ємними частинами договору.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було підписано специфікації на загальну суму 2 921 000грн., а саме: специфікацію №1 від 16.06.2010р. до договору №59/57 від 16.06.2011р. на ремонт комбайну очисного 1К101У с Р-96 в кількості 1 шт., вартість ремонту 650 000грн. з ПДВ; специфікацію №2 від 04.08.2010р. до договору №59/57 від 16.06.2011р. на ремонт комбайну очисного 1К101У.00.00.000-81Р6 с Р96 в кількості 1 шт., вартість ремонту 525 000грн. з ПДВ, однак, сума вказаної специфікації була змінена сторонами шляхом укладання додаткової угоди від 06.09.2010р. та встановлена на рівні 561 000грн.; специфікацію №3 від 06.08.2010р. до договору №59/57 від 16.06.2011р. на ремонт комбайну 2ГШ68Б.00.00.000-14/20Р в кількості 1 шт., вартість ремонту 810 000грн. з ПДВ; специфікацію №4 від 03.11.2010р. до договору №59/57 від 16.06.2011р. на капітальний ремонт редуктору основного 2РКУ10.03.00.000-06/58Р в кількості 1 шт., вартість ремонту 900 000грн. з ПДВ.
Пунктом 2.2 договору встановлено, що замовник здійснює оплату вартості робіт в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок підрядника в порядку та строки, зазначені в кожній конкретній специфікації.
Відповідно до п. 3.1 договору, підрядник зобов'язується повністю завершити роботи за договором в строк, зазначений в відповідній специфікації.
Договір вступає в силу з моменту його підписання та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.7.6 договору).
Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-886 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як вбачається з матеріалів справи, у виконання умов договору позивачем були виконані ремонтні роботи на загальну суму 2 921 000грн., за наслідком чого сторонами було підписано наступні акти:
- акт виконаних робіт №1169 від 16.07.2010р. на виконання робіт з ремонту комбайну очисного 1К 101У с Р-96 на суму 650 000грн.;
- акт виконаних робіт №1164 від 16.09.2010р. на виконання робіт з ремонту комбайну 1К 101У.00.00.000-81Р6 с Р96 на суму 561 000грн.;
- акт виконаних робіт №1234 від 23.12.2010р. на виконання робіт з капітального ремонту редуктору основного 2РКУ10.03.00.000-06/58Р на суму 900 000грн.;
- акт приймання-передачі з ремонту комбайну 2ГШ68Б.00.00.000-14/20Р від 08.10.2010р. без зазначення вартості виконаних робіт, однак, як вбачається зі специфікації №3 від 06.08.2010р. до договору №59/57 від 16.06.2011р., вартість ремонту комбайну 2ГШ68Б.00.00.000-14/20Р складає 810 000грн. з ПДВ
В якості сплати вартості виконаних позивачем робіт відповідачем було здійснено часткову оплату вартості виконаних робіт на загальну суму 2 864 000грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками за 25.06.2010р. на суму 149 500грн., з призначенням платежу: передплата за ремонт комбайну згідно рахунку 012211 від 22.06.2010р. згідно договору №59/57 від 16.06.2010р.; за 21.07.2010р. на суму 125 125грн., з призначенням платежу: передплата за ремонт комбайну 1К101уР96 згідно рахунку 012211 від 22.06.2010р. згідно договору №59/57 від 16.06.2010р.; за 23.07.2010р. на суму 125 125грн., з призначенням платежу: передплата за ремонт комбайну 1К101уР96 згідно рахунку 012211 від 22.06.2010р. згідно договору №59/57 від 16.06.2010р.; за 23.07.2010р. на суму 250 250грн., з призначенням платежу: передплата за ремонт комбайну 1К101уР96 згідно рахунку 012211 від 22.06.2010р. згідно договору №59/57 від 16.06.2010р.; за 29.09.2010р. на суму 100 000грн., з призначенням платежу: передплата за ремонт комбайну 1К101У згідно договору №59/57 від 16.06.2010р.; за 16.11.2010р. на суму 180 000грн., з призначенням платежу: оплата за ремонт комбайну РКУ-101 згідно договору №59/57 від 16.06.2010р.; за 18.01.2011р. на суму 670 000грн., з призначенням платежу: оплата за ремонт комбайну РКУ-101 згідно договору №59/57 від 16.06.2010р.; за 29.10.2011р. на суму 200 000грн., з призначенням платежу: оплата за ремонт комбайну 1К101У, 2ГШ68Б згідно договору №59/57 від 16.06.2010р.; за 13.08.2011р. на суму 267 000грн., з призначенням платежу: оплата за ремонт комбайну 1К101У 2ГШ68Б згідно договору №59/57 від 16.06.2010р.; за 19.11.2011р. на суму 300 000грн., з призначенням платежу: оплата за ремонт комбайну 2ГШ68Б згідно договору №59/57 від 16.06.2010р.; за 09.12.2010р. на суму 100 000грн., з призначенням платежу: оплата за ремонт комбайну згідно договору №59/57 від 16.06.2010р.; за 06.12.2010р. на суму 109 215грн. 07коп., з призначенням платежу: оплата за ремонт комбайну 2ГШ68Б згідно договору №59/57 від 16.06.2010р.
Таким чином, відповідачем не оплачено позивачу грошові кошти у сумі 57 000грн. (фактично акти підписані на суму 2 921 000грн. - 2 864 000грн. - сума, перерахована відповідачем в якості оплати вартості виконаних робіт, з урахуванням заліку зустрічних однорідних вимог) за актом приймання-передачі з ремонту комбайну 2ГШ68Б.00.00.000-14/20Р від 08.10.2010р. на суму 7 000грн., за актом виконаних робіт №1234 від 23.12.2010р. на виконання робіт з капітального ремонту редуктору основного 2РКУ10.03.00.000-06/58Р на суму 50 000грн.
Несплата замовником вартості робіт, виконаних позивачем за договором №59/57 від 16.06.2010р., й стала підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.
Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем, як вбачається з матеріалів справи було частково не сплачено вартість робіт згідно з актом від 08.10.2010р. на суму 7 000грн., до якого було підписано специфікацію №3 від 06.08.2010р. та за актом виконаних робіт №1234 від 23.12.2010р. на суму 50 000грн., до якого було підписано специфікацію №4 від 03.11.2010р.
Відповідно до п. 2 специфікації №3 від 06.08.2010р., замовник зобов'язаний оплатити 20 % вартості робіт в якості передплати на підставі виставленого рахунку, 80% оплата робіт протягом 10 календарних днів після виконання робіт та підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.
Як встановлено п. 2 специфікації №4 від 03.11.2010р., замовник зобов'язаний оплатити 20 % вартості робіт в якості передплати на підставі виставленого рахунку, 80% оплата робіт протягом 20 календарних днів після виконання робіт та підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно остаточної оплати вартості виконаних позивачем робіт впродовж 10 та 20 календарних днів з дня підписання сторонами актів здавання-приймання робіт, як це визначено п. 2 специфікацій №3 та №4 до договору.
Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, а саме: по акту від 08.10.2010р. до 18.10.2010р., від 23.12.2010р. до 12.01.2011р. включно. Вказане призвело до порушення відповідачем зобов'язання з оплати робіт як боржником, який прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.
Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.
Чинне законодавство, зокрема ст.ст.837, 854, 875 ЦК України, покладає на замовника обов'язок розрахуватися за виконані підрядні роботи. При цьому, обов'язок замовника оплатити виконану роботу ставиться у залежність від виконання підрядником роботи.
Тому, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на відсутність доказів оплати відповідачем робіт за договором №59/57 від 16.06.2010р. у сумі 57 000грн., суд вважає заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 50 352грн. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.
З підстав вищенаведеного, колегія апеляційної інстанція дійшла висновку, що відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Донецької області, ані під час розгляду апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Донецької області від області 23.12.2013р. (повний текст підписано 25.12.2013р.) у справі №905/7766/13.
Отже, господарський суд Донецької області надав належну юридичну оцінку встановленим обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник" м. Горлівка на рішення господарського суду Донецької області 23.12.2013р. (повний текст підписано 25.12.2013р.) у справі №905/7766/13 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області 23.12.2013р. (повний текст підписано 25.12.2013р.) у справі №905/7766/13 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Судді: Д.О. Попков
В.М. Татенко
Судове рішення № 37173875, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 17.02.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 905/7766/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: