Ухвала суду № 37171763, 11.02.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/2002/12

Головуючий у 1-й інстанції: Маренич І.В.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Ватаманюка Р.В. Совгири Д. І.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: Бобика Й.Б.

представника позивача:Аврама Ю.М.

представника відповідача: Іліка Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Акація" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів України у Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Акація" про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у м.Чернівці (Позивач) звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Акація" (Відповідач) про стягнення заборгованості.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник Позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

27.03.2009 року працівниками ДПІ у м. Чернівці проведена перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Акація" за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензії. За підсумками проведеної перевірки складено акт №1341/24/12/23-14263921 від 27.03.2009 року.

На підставі висновків акту перевірки Відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій форми «С» №0006860234/0 від 08.04.2009 року та станом на 01.08.2012 року у Відповідача склалась податкова заборгованість перед бюджетом в сумі 80011,90 грн.

Не погоджуючись з діями та рішенням податкового органу ТОВ «Акація» оскаржило їх в судовому порядку.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.09.2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 року, в задоволенні позову ТОВ «Акація» відмовлено, а тому з моменту набрання рішенням суду законної сили податкове зобов'язання набуло статусу узгодженого.

Згідно ч.1 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Отже, на дату набрання законної сили постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.09.2009 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 175 Податкового Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктами 59.1 та 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Позивачем на адресу Відповідача сформовано та направлено податкову вимогу про сплату боргу № Ю-67 від 16.01.2012 року.

Органи державної податкової служби, відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пункт 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачає, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів зазначає, що оскільки ТОВ «Акація» скористалось своїм правом на оскарження у судовому порядку рішення про застосування штрафних санкцій від 08.04.2009 року №000680234, то у податкового органу не виникло права на звернення до суду з позовом про стягнення фінансових санкцій, визначених цим рішенням до вирішення судом спору щодо правомірності застосування таких санкцій.

Крім того, позиція Вищого адміністративного суду України щодо початку перебігу строку позовної давності у даній справі висловлена в ухвалі від 14 листопада 2013 року.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Акація", - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 17 лютого 2014 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Ватаманюк Р.В.

Совгира Д. І.