Ухвала суду № 37171719, 05.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

05 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-5318/12/2170

Категорія: 10.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Херсонського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року Херсонський міський центр зайнятості звернувся з вищевказаним адміністративним позовом.

В обгрунтування позовних вимог зазначалось, що 10.02.2010р. до Херсонського міського центру зайнятості звернулася ОСОБА_1, якій 17.02.2010 р. наказом № НТ10018 на підставі її заяви від 17.02.2010 р., присвоєно статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, починаючи з 17.02.2010 р. З правами та обов'язками безробітна ОСОБА_1 ознайомлена на інформаційному семінарі 17.102.2010 р., що особисто засвідчила підписами в додатку до персональної картки № 1 та в інформаційній заяві від 11.02.2010р.

29 вересня 2010 року ОСОБА_1 була знята з обліку в зв'язку з працевлаштуванням за договором центру зайнятості з ТОВ "Джейм-М" щодо надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних. Під час перевірки достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 995/р-2 від 27.06.2012р. встановлено, що згідно листа-відповіді з ТОВ "Гербалайф Україна" вих.. № 30/05/12-3 від 30.05.12 р. ОСОБА_1 уклала договір на виконання робіт № 3808203701 від 01.02.2010 року з ТОВ "Гербалайф Україна" та отримувала дохід. Таким чином, на думку позивача, відповідач не надавши відомості, які впливають на виплату матеріальної допомоги на момент реєстрації та отримання статусу безробітного порушила вищевикладені норми законодавства та незаконно отримала допомогу по безробіттю на суму 9779 грн. 71 коп., також позивачем перераховано ТОВ "Джей-М" кошти в розмірі 5797 грн. 87 коп., як надання дотації на створення додаткових робочих місць. На день подачі позову вказана сума боргу відповідачем добровільно не повернена. Стягнення даної суми є предметом судового розгляду.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Херсонського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 35219574) загальну суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 15577 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 58 коп.

Не погоджуючись з даною постановою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не досліджені всі обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.02.2010 р. до Херсонського міського центру зайнятості звернулася гр. ОСОБА_1, якій 17.02.2010р. наказом № НТ100217, на підставі її заяви від 17.02.2010 р., надано статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю починаючи з 17.02.2010 р.

Як вбачається з матеріалів справи, з правами та обов'язками безробітного ОСОБА_1 ознайомлена 11.02.2010 р., що підтверджено власноруч підписаною нею заявою від 11.02.2010р.

На підставі перевірки достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" оформленою актом № 995/р-2 від 27.06.2012 р., на підставі листа-відповіді TOB "Гербалайф Україна" від 06.06.2012р. № 5370 встановлено, що ОСОБА_1 виконувала роботи за договором про дистриб'юторську діяльність від 01.02.2010 р. на даному підприємстві з 01.06.2010р. по 31.07.2010р. та за надані послуги отримала винагороду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на день винесення рішення, вказана сума боргу відповідачем добровільно не повернена.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Закону України "Про зайнятість населення".

За змістом ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Пунктом 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, обов'язок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення виконують районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Таким чином позивач мав право проводити перевірки достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, приймати відповідні рішення за результатами перевірок та звертатись до адміністративного суду з позовом про повернення коштів матеріального забезпечення.

На підставі ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Згідно із ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі по тексту - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи, а також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних. Порядок реєстрації осіб як безробітних та умови надання їм забезпечення встановлені розділом V Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

З законодавчого визначення безробітної особи, що наведене вище, та ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", слідує, що рішення про присвоєння правового статусу безробітного та призначення йому допомоги по безробіттю може прийматись органами державної служби зайнятості у випадку, якщо особа, що звертається із відповідною заявою, відповідає наступним вимогам: є працездатним громадянином працездатного віку; через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів; зареєстрована в службі зайнятості як така, що шукає роботу, готова та здатна приступити до підходящої роботи; протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювала на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачувала страхові внески, має право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

В ході судового розгляду встановлено, що наказом № НТ 121207 від 07.12.2012 р., відповідно до Закону 1533, прийнято рішення про повернення гр. ОСОБА_1 коштів наданих як допомога по безробіттю за період з 17.02.2010р. по 29.09.2010р. у розмірі 9779 грн. 71 коп.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5.5 розділу 5 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.2000 року № 915/5136, виплата по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

В матеріалах справи міститься лист - відповідь на запит, вих. № 30/05/12-3 від 30 травня 2012 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гербалайф Україна" в якому вказано, що ОСОБА_1 є дистриб'ютором компанії ТОВ "Гербалайф Україна" та отримує дохід згідно цивільно-правового договору. Відповідно до акту виконаних робіт за період з 01 червня 2012 року по 31 липня 2010 року відповідач отримала комісійну винагороду в розмірі 1113 грн. 50 коп., з якої були здійснено відрахування до Пенсійного фонду України та податок на дохід.

В ході судового розгляду також встановлено, що листом № 10-21/7438 від 10.12.2012р., направленим рекомендованою кореспонденцією, запропоновано ОСОБА_1 добровільно повернути кошти Херсонському міському центру зайнятості протягом п'ятнадцяти календарних днів від дня отримання листа.

Також встановлено, що ОСОБА_1 була знята з обліку у Херсонському міському центрі зайнятості у зв'язку з наданням їй соціальної послуги - працевлаштування в ТОВ "Джей-М" з наданням дотації підприємству на створення додаткового робочого місця. Між ТОВ "Джей-М" та позивачем укладено договір № 212010092801931 від 28.09.2010 р. За умовами договору позивач щомісячно перераховував роботодавцю суму дотації на підставі отриманої від нього довідки про нараховану та виплачену заробітну плату ОСОБА_1 Наказом № 1 від 08.01.2013 року Херсонським міським центром зайнятості було винесено рішення про повернення ОСОБА_1 вартості наданої соціальної послуги: працевлаштування, шляхом надання дотації на створення додаткових робочих місць у сумі 5797 грн. 87 коп.

За змістом п. 2 ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), одним із видів соціальних послуг є пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Частиною 3 статті 36 цього Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, працевлаштування шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткового робочого місця для працевлаштування безробітного є соціальною послугою, яку отримує безробітній та фінансується з коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Крім того колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір про дистриб'юторську діяльність відноситься до цивільно-правових договорів, а відтак в даному випадку з вини відповідача відбулась надлишкова переплата суми матеріального забезпечення та суми на надання соціальних послуг у загальному розмірі 15577 грн. 58 коп.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Херсонського міського центру зайнятості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року у справі № 2а-5318/12/2170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян