Постанова № 37171592, 23.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2014 року місто Севастополь 11 год. 38 хв. Справа №827/2604/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Водяхіна С.А.,

секретар - Прокопенко О.О.,

за участю:

представників позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дігаймер» - Мацевича Олега Анатолійовича, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі 24 червня 1997 року, довіреність від 10 січня 2014 б/н;

представників відповідача - Міськрайонного управління Держземагенства у містах Євпаторії, Саках і Сакському районі Автономної республіки Крим - в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дігаймер» до Міськрайонного управління Держземагенства у містах Євпаторії, Саках і Сакському районі Автономної республіки Крим про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дігаймер» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з позовом до Міськрайонного управління Держземагенства у містах Євпаторії, Саках і Сакському районі Автономної республіки Крим про визнання протиправними дій щодо визнання недійсним та скасування позитивного висновку Євпаторійського міського управління земельних ресурсів від 01 лютого 2006 року по проекту землеустрою з відведення у довгострокову оренду, строком на 50 років, земельної ділянки для будівництва та обслуговування яхтіної марини площею 20,2577 га за адресою: м. Євпаторія, смт. Мирний (район промзони № 2, на мису Султан-елі, оз. Донузлав) на території Мирнівської селищної Ради АР Крим.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно та з перевищенням повноважень було скасовано позитивний висновок по проекту землеустрою, чим були порушені права позивача.

У ході судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти позову не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи, дослідивши докази та матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Мирнівської селищної Ради від 27 липня 2005 року № 24/30-06 «Про затвердження підсумків проведення земельного конкурсу на придбання права оренди земельної ділянки у смт. Мирний» було визнано переможцем конкурсу Товариство з обмеженою відповідальністю «Дігаймер».

На підставі цього рішення позивачем було розроблено проект землеустрою з відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Дігаймер» для рекреаційного призначення (будівництва об'єкту яхтіної марини із земель транспорту та зв'язку Мирнівської селищної ради, у промозоні № 2, смт. Мирний, м. Євпаторія).

20 березня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дігаймер» та Мирнівською селищною Радою було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 20,2577 га, розташованої у межах смт. Мирний, м. Євпаторія.

Договір зареєстрований у Євпаторійському відділі КРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01 серпня 2006 року за № 30.

Євпаторійським міським управлінням земельних ресурсів 01 лютого 2006 року було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Дігаймер» позитивний висновок по проекту землеустрою з відведення у довгострокову оренду, строком на 50 років, земельної ділянки для будівництва та обслуговування яхтіної марини площею 20,2577 га за адресою: м. Євпаторія, смт. Мирний (район промзони № 2, на мису Султан-Елі, оз. Донузлав) на території Мирнівської селищної Ради АР Крим.

Листом від 10 лютого 2011 року за вих. № 269/10-06-15 Відділ Держкомзему у м. Євпаторія АРК повідомив голову Мирнівської селищної ради про скасування та визнання таким, що втратив чинність висновок Євпатарійського міського управління земельних ресурсів від 01 червня 2006 року № 74/06 «Про погодження проекту відведення земельної ділянки, площею 20,2577 га, розташованої в смт. Мирний».

Підставою для скасування позитивного висновку став протест прокурора м. Євпаторії від 03 лютого 2011 року № 271 вих./11.

Мирнівська селищна рада про факт скасування відділом Держкомзему у м. Євпаторії позитивного висновку по проекту землеустрою повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю «Дігаймер» листом від 15 жовтня 2013 року за вих. № 979/02-8.

Наказом Комісії з проведення реорганізації Державного комітету України із земельних ресурсів від 16 грудня 2010 року № 1 було реорганізовано Державний комітет України із земельних ресурсів у Державне агентство земельних ресурсів України та визнано Державне агентство земельних ресурсів України правонаступником всіх прав та обов'язків Державного комітету України із земельних ресурсів. У зв'язку з цим, Держкозем у м. Євпаторії АРК було реорганізовано у Міськрайонне управління Держземагенства у містах Євпаторії, Саках і Сакському районі Автономної республіки Крим, яке є правонаступником всіх прав та обов'язків Держкомзему у м. Євпаторії АРК.

Згідно зі статями 13, 14 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частинами першою, другою статті 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Статтею 124 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про землеустрій» погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Згідно зі статтею 50 цього Закону, у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (далі - проект відведення земельної ділянки) визначений Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677 (далі порядок № 677).

Згідно з пунктами 7, 8, 9, 10, 11 Порядку № 677, у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, виконавець у встановлений договором строк розробляє проект землеустрою, який включає текстові та графічні матеріали, обов'язкові положення, встановлені завданням на розроблення проекту, інші дані, необхідні для вирішення питання щодо відведення земельної ділянки.

Вимоги до складу, змісту та оформлення проекту відведення земельної ділянки встановлюються нормативно-технічною документацією із землеустрою.

Проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

У разі відведення земельної ділянки для розробки корисних копалин або забудови територій на площах їх залягання проект погоджується також з органом державного геологічного контролю та органом державного гірничого нагляду.

Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства.

Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Отже, висновок про погодження органом земельних ресурсів проекту з відведення земельної ділянки є одним з етапів для винесення проекту відведення земельної ділянки на розгляд відповідному органу. Тобто даний висновок носить вичерпний характер та припиняє свою дію після прийняття рішення органом, до повноважень якого належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі належним чином погодженого проекту землеустрою з відведення земельної ділянки Мирнівською селищною Радою м. Євпаторія АРК 03 лютого 2006 року було прийнято рішення № 4/38-11 «Про надання у довгострокову оренду, строком на 50 років, ТОВ «Дігаймер» земельної ділянки для будівництва яхт-клуба у промислової зоні № 2 в районі водного спуску», та 20 березня 2006 року між Мирнівською селищною Радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дігаймер» було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 20,2577 га, що знаходиться в межах смт. Мирний, район промзони № 2 на мисі Султан-Елі оз. Донузлав.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 2 Положення про управління (відділ) Держкомзему в місті (обласного та районного значення), затвердженого Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17 червня 2008 року № 123 (далі - Положення), що діяв на час виникнення спірних правовідносин, управління (відділ) у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Держкомзему, Республіканського комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, головного управління із земельних ресурсів в області, а також цим Положенням.

При цьому, а ні Положенням, а ні зазначеними нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини, не надано право управлінню Держкомзему скасовувати або визнавати такими, що втратили чинність, позитивні висновки з погодження проекту землеустрою, що видані раніше, та які потягнули за собою певні правові наслідки.

Крім того, відповідно до статті 121 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, в тому числі, і нагляд за додержанням законів органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Статтями 1, 9 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів місцевими радами, їх виконавчими органами, здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами, предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, також і відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.

Статтею 21 Закону України "Про прокуратуру", у редакції, що діяла на час внесення проесту, передбачено, що протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

Тобто, відповідно до зазначеної норми права, протест прокурора не є рішенням суб'єкта владних повноважень, обов'язковим для виконання; протест - це думка прокурора, яка надсилається відповідному органу для вирішення питання по суті, та не дає підстав цьому органу діяти за межами наданих йому повноважень та в супереч норм діючого законодавства.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, за приписами частини другої цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач не надав суду доказів того, що скасовуючи та визначаючи таким, що втратив силу, позитивний висновок з погодження проекту землеустрою, він діяв у порядку, спосіб та у межах повноважень, що передбачені нормами діючого законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Міськрайонного управління Держземагенства у містах Євпаторії, Саках і Сакському районі Автономної республіки Крим щодо визнання недійсним та скасування позитивного висновку Євпаторійського міського управління земельних ресурсів від 01 лютого 2006 року по проекту землеустрою з відведення у довгострокову оренду, строком на 50 років, земельної ділянки для будівництва та обслуговування яхтіної марини площею 20,2577 га за адресою: м. Євпаторія, смт. Мирний (район промзони № 2, на мису Султан-елі, оз. Донузлав) на території Мирнівської селищної Ради АР Крим.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дігаймер» судовий збір у розмірі 34 (тридцять чотири) гривень 41 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складено 27 січня 2014 року.

Суддя С.А. Водяхін