Ухвала суду № 37170498, 12.02.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 217/2654/12

Провадження №11/772/43/2014

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Царапора О. П.

Доповідач: Ковальська І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого судді Ковальської І.А.,

суддів Зайцева В.А., Слободяна К.Б.,

прокурора Янушевича О.Ю.,

адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

засудженого ОСОБА_4,

потерпілої ОСОБА_5,

цивільного відповідача ОСОБА_6,

розглянув 12 лютого 2014 року у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_7, потерпілої ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 7 листопада 2013 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1, з середньою освітою, одружений, непрацюючий, раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення полі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Міру запобіжного заходу залишено без змін - підписку про невиїзд.

Цивільні позови ОСОБА_7 та ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ПРаТ «СК «Провідна» про відшкодування шкоди залишено без розгляду.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 судові витрати та вирішено питання з речовими доказами.

Судом першої інстанції ОСОБА_4 засуджено за скоєння злочину при наступних обставинах.

02 лютого 2012 року, приблизно о 6.00 год., ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем марки Мерседес-Бенц-416 д/н НОМЕР_1 з вантажем загальною вагою 4160 кг, що перевищує величину визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу, рухаючись автодорогою Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка, поблизу с. В.Кропивна, Немирівського району Вінницької області, з урахування дорожньої обстановки та особливостей вантажу, що перевозиться, не вибрав безпечну швидкість, внаслідок чого не зміг контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, пересік переривчату дорожню розмітку, виїхавши на смугу зустрічного руху, допустив зіткнення із зустрічним автомобілем Шевроле-Лачетті д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 Своїми діями водій ОСОБА_4 грубо порушив вимоги п. 10.1, 12.1, 22.1, 22.3 ПДР України.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді: «забійних ран в області голови, лівої щоки, численних саден в області обличчя, відкритого перелому кісток основи черепу, забою головного мозку важкого ступеню, субарахноїдального крововиливу, закритих переломів лівого стегна та лівої ліктьової кістки, закритого перелому лонної кістки, закритого перелому нижньої щелепи, відкритого перелому верхньої щелепи зліва, перелом кісток носу, розрив барабанних перетинок, кровотечі зовнішніх слухових проходів та ліквору. Забою правої легені, забою серця, які ускладнились набряком та набуханням головного мозку, розладом серцевої та дихальної системи, травматичним шоком та мозковою комою, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 71 від 23.02.2012 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які за ознаками є небезпечними для життя в момент їх заподіяння».

Не погоджуючись з вироком суду, потерпілий ОСОБА_9 подав апеляцію, в якій, не заперечуючи вірності кваліфікації дій засудженого, доведеність його вини та призначеного покарання, просить змінити вирок, задовольнити заявлений ним цивільний позов. Вважає, що судом порушено норми кримінально-процесуального кодексу, внаслідок чого безпідставно залишено без розгляду його цивільний позов.

Аналогічні вимоги ставляться і в апеляції потерпілої ОСОБА_5

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 подав апеляцію, в якій просив скасувати вирок, кримінальну справу надіслати органу досудового розслідування із-за неповноти та неправильності її розслідування. Вважає, що по справі було допущено неповноту досудового та судового слідства, невідповідність обвинувального висновку та вироку, невідповідність фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог КПК. Судом не досліджено всі обставини справ, не дано належної оцінки наявним доказам.

Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні змінив апеляційні вимоги, викладені адвокатом ОСОБА_3 в апеляції, просив вирок суду змінити та призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Прокурор відкликав свою апеляцію до початку апеляційного розгляду.

Заслухавши доповідача, виступи засудженого ОСОБА_4 та його захисника адвокат ОСОБА_3 на підтримку зміненої апеляції та заперечення проти апеляцій потерпілих, адвоката ОСОБА_2, який підтримав апеляцію потерпілого ОСОБА_7, виступ потерпілої ОСОБА_5 на підтримку своєї апеляції та заперечення проти апеляції адвоката ОСОБА_3, прокурора, який заперечив проти поданих апеляцій, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція адвоката ОСОБА_3 зі змінами, внесеними засудженим ОСОБА_4 в ході апеляційного розгляду, підлягає до задоволення, а апеляції потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_5 слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, ґрунтується на доказах, досліджених судом, він є правильним і у апеляційних скаргах не оспорюється.

Дії засудженого правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.

Вирішуючи питання про міру покарання засудженому ОСОБА_4, суд першої інстанції, з урахування вчинення засудженим тяжкого злочину з грубим порушенням Правил дорожнього руху, обґрунтовано призначив йому за ч. 2 ст. 286 КК України основне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування основного покарання.

Обґрунтовуючи це рішення, суд першої інстанції послався на те, що діями ОСОБА_4 потерпілому завдані тяжкі тілесні ушкодження.

Однак наслідки злочину - спричинення тяжких тілесних ушкоджень є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за який ОСОБА_4 засуджено, а тому це не може додатково враховуватись як обставина, що обтяжує покарання за вчинення цього злочину, який хоча і віднесений за ст. 12 КК України до категорії тяжких, але є необережним.

Крім того, вчинення тяжкого злочину за вимогами ст. 75 КК України не є перешкодою для застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У той же час судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_4 вчинив злочин вперше, раніше ні в чому протиправному помічений не був, на спеціальних обліках не перебував, має сім'ю, на його утриманні перебувають неповнолітні діти: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, за місцем проживання характеризується позитивно.

В судовому засіданні в апеляційній інстанції ОСОБА_4 визнав частково себе винним.

Зазначені обставини та дані про особу дають підстави вважати можливим його виправлення без відбування призначеного йому основного покарання, тобто для застосування щодо нього ст. 75, 76 КК України.

До того ж, перебування його на волі, як працездатної людини 30-річного віку, а не в місцях позбавлення волі, забезпечить виконання ним обов'язків майнового характеру на користь потерпілого.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним змінити вирок суду першої інстанції, пом'якшити призначене ОСОБА_4 покарання, застосувавши ст. 75, 76 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі.

Одночасно колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляцій ОСОБА_5 та ОСОБА_7 щодо зміни вироку в частині вирішення цивільного позову.

Колегія суддів погоджується з законністю рішення суду першої інстанції, яке стосується залишення цивільних позовів без розгляду з роз'ясненням потерпілим їх прав, відповідно до ст. 28 КПК України заявити позов в порядку цивільного судочинства.

Це питання пов'язано з необхідністю проведення складних розрахунків цивільно-правового характеру, що не притаманно кримінальному процесу з урахуванням його специфіки та термінів.

Крім того, від відшкодування шкоди ПрАТ «СК «Провідна», залежить питання про розмір відшкодування шкоди з інших відповідачів.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України (1960 року), п. 11 «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію адвоката ОСОБА_3 зі змінами, внесеними засудженим ОСОБА_4 в ході апеляційного розгляду, задовольнити.

Апеляції потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 7 листопада 2013 року щодо ОСОБА_4 змінити.

Вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 2 ст. 286 КК України до п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з іспитовим строком три роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

В решті вирок суду залишити без змін.

Судді: (підписи)

Згідно оригіналу. Суддя: