Постанова № 37170219, 03.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 лютого 2014 року № 826/19260/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М. - Україна»

до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

про визнання нечинним та скасування рішення про коригування митної вартості від 17.09.2013р. №100270000/2013/300326/2.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М. - Україна» звернулося до суду з позовом, в якому просило суд (з урахуванням заяви позивача від 11.12.2013 №11/12-ю) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 17.09.2013р. №100270000/2013/300326/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товару від 19.09.2013р. №100270000/2013/01745.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів замість заявленого позивачем основного методу - за ціною договору, внаслідок чого неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. При цьому, позивач вважає, що надав митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої ціни.

Відповідач, в письмових запереченнях проти позову, позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав наявності розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що стало підставою для коригування заявленої митної вартості ввезених товарів.

У зв’язку з цим, відповідач вважає прийняте рішення обґрунтованим та винесеним відповідно до норм законодавства.

З огляду на те, що в судове засідання представник відповідача не з’явився, справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту №05/2013 від 01 січня 2013р., укладеного ТОВ «Т.Б.М. - Україна» з фірмою «KALE KILIT VE KALIP SAN .AS», (Китай), позивач імпортував в Україну поворотно – відкидну фурнітуру для пластикових вікон та дверей під торговою маркою «ELEMENTIS», двірні замки, пневмоножиці, лінійки для пневмоножиць, шаблони, зразки та рекламний матеріал на безоплатній основі.

Митна вартість товару була заявлена декларантом шляхом подання декларації митної вартості №100270000/2013/177720 від 17.09.2013р., за основним методом, тобто за ціною договору. В митну вартість товару були включені: вартість товару, транспортні витрати, витрати на розвантажувально – завантажувальні роботи, витрати на страхування.

Позивачем до вантажної митної декларації було додано товаросупровідні документи, зокрема:

- зовнішньоекономічний контракт від 01.01.2013 р № 05/2013;

- додаток № 5 до контракту;

- бухгалтерська документація (видаткові та податкові накладні);

- прайс-лист виробника;

- довідка про транспортні витрати № 163 від 12.09.2013;

- договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 130212;

- документ, який підтверджує вартість страхування № 817/1148;

- висновок ДП «Держзовнішінформ» від 16.09.2013 р.;

- накладна CMR 513373;

- книжка МДП (Carnet TIR) RX 72886448;

- рахунок-фактура (інвойс) 604091 -092;

- калькуляція виробника;

- довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами;

- інформація про позитивні результати СЕС контролю товару;

- пакувальний лист;

- інформація про позитивні результати здійснення екологічного контролю органів Держави екологічної інспекції України «Екологічний контроль ввіз/вивіз дозволено»;

- сертифікат походження товару;

- копія митної декларації країни відправлення 13341300ЕХ496058;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №100270000.2013.177720;

- рішення Укрметрстандарт від 16.09.2013.

Вважаючи, що подані декларантом документи не дають змоги визначити митну вартість імпортованих товарів, посадовою особою митниці зобов’язано Товариство надати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Враховуючи, що у наданих документах виявлені неточності та розбіжності Київською міжрегіональною митницею Міндоходів було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.09.2013р. №100270000/2013/300326/2 із застосуванням другорядного - резервного методу, у зв'язку з чим позивачу було відмовлено у митному оформленні товарів за поданою ним митною декларацією.

Підставою, зазначеною у вказаному рішенні, було визначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки документи що подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

У відповідності до рішення відповідачем було скореговано митну вартість товару, у зв’язку з чим, для випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов’язання, товариство додатково сплатило обов’язкові платежі.

З наведеного обґрунтування, зазначеного в оскаржуваному рішенні, суд доходить висновків, що в якості причини для коригування митної вартості відповідачем зазначено, неподання декларантом документів щодо складових митної вартості для визначення митної вартості за ціною угоди.

Проте, суд вважає оскаржуване рішення немотивованим та у зв’язку з цим протиправними в частині обрання відповідачем резервного методу визначення митної вартості та посилань на неможливість застосування інших методів.

Статтею 49 Митного кодексу України (надалі - МК) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 51 МК, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 57 глави 9 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3).

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в ст. 58 МК.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Як визначено в ч. 5 ст. 58 МК, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, –це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч. 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому ч. 5 ст. 53 МК, заборонено вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Статтею 54 МК встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу (ч. 2).

Як визначено у ч. 3 ст. 54 МК, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 ст. 54 МК передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 – 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивачем надано та додатково додано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК. Подані документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК.

В ході розгляду справи представник Митного органу не спростував перед судом контрактну ціну оцінюваних товарів, об’єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об’єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК. Натомість, коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Іншою підставою для скасування оскаржуваного рішення, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 57 Кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Оскаржуване рішення містить посилання на те, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст.64 Митного кодексу України.

Визначена митна вартість товарів за резервним методом ґрунтується на раніше визнаних митними органами митних вартостях.

Отже, відповідач у оскаржуваному рішенні послався на неможливість застосування другого та третього методів у зв’язку з відсутністю інформації. Натомість, в тому ж рішенні відповідач послався на визначення митної вартості з застосуванням митної вартості товарів, подібних за якісними характеристиками, митне оформлення якого уже здійснене за митними деклараціями від 16.07.2013р. №100270000/2013/170364, від 01.07.2013р. № 100270000/2013/168588, від 01.08.2013 №100270000/2013/172426.

Таким чином, оскаржуване рішення містить протилежні визначення про відсутність інформації щодо подібних товарів та застосування такої інформації одночасно.

Отже, є протиправним визначення відповідачем позивачу митної вартості за резервним методом, при наявній можливості для застосування методу визначення митної вартості за методами щодо ідентичних чи аналогічних товарів, у зв’язку з чим позовні вимоги про скасування оскаржуваного рішення вбачаються судом обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М. - Україна» задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 17.09.2013р. №100270000/2013/300326/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товару Київської міжрегіональної митниці від 17.09.2013р. №100270000/2013/01745.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян