Ухвала суду № 37169911, 12.02.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/13621/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Костенко В. Г.Номер провадження 22-ц/788/343/14 Суддя-доповідач - Рибалка В. Г. Категорія - 26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рибалки В. Г.,

суддів - Гагіна М. В., Ільченко О. Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 грудня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та профзахворювань України в м. Суми,

про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 грудня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе на користь ОСОБА_3 12 000 грн. в відшкодування моральної шкоди.

Відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову у іншій частині позовних вимог.

Стягнуто з ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе» посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 грудня 2013 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 з 19 червня 1972 року по 27 травня 2008 року перебував у трудових відносинах з ПАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе. 16 лютого 2007 року з ОСОБА_3 стався нещасний випадок на виробництві, він зазнав забій грудної клітини, повний травматичний відрив верхньої правої кінцівки на рівні середньої третини передпліччя з відсутністю м'яких тканин до середини третини плеча, рвані рани лівої голені і лівої кисті, садна шкіряного покрову грудної клітки. У зв'язку з травмою 23 червня 2008 року МСЕК позивачу встановлено 70% втрати працездатності та другу групу інвалідності.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч.2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ст. 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

При розгляді справи суд першої інстанції належним чином з`ясував та перевірив доводи та заперечення сторін, дав належну оцінку зібраним у справі доказам та обґрунтував висновки викладені в рішенні.

Суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3, стягнувши на його користь компенсацію моральної шкоди з ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе», обґрунтовано пославшись на Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Ствердження ПАТ «Сумського НВО ім. М.В. Фрунзе» в апеляційній скарзі про те, що судом при вирішенні питання про стягнення з відповідача відшкодування моральної шкоди, не було встановлено та не підтверджено заподіяння такої шкоди позивачу, а нещасний випадок на виробництві говорить лише про можливість заподіяння моральної шкоди, а не констатує такий факт, оскільки оцінка будь - яких явищ залежить від психофізіологічних особливостей її сприйняття (оцінки) конкретної особи, а інші докази спричинення позивачу моральної шкоди у зв'язку із професійним захворюванням в матеріалах справи відсутні є необґрунтованими.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 03 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції врахував порушення прав позивача, задовольняючи позовні вимоги частково виходив із засад розумності та справедливості.

Ствердження апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції необґрунтовано не застосував строки позовної давності, а позивач мав три місяці для звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору є безпідставними, оскільки відповідно до п.3 ч. 1 ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом , іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачу моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров'я покладено на роботодавця, а тому відшкодування ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» ОСОБА_3 завданої моральної шкоди у розмірі 12 000грн. є законним.

Інші доводи апеляційної скарги не є підставою для скасування рішення суду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалено, з додержанням вимог матеріального та процесуального права

У зв'язку з цим апеляційну скаргу на рішення необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання ім. М.В. Фрунзе» відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: