Ухвала суду № 37169631, 13.02.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №486/971/13-к 13.02.2014 13.02.2014 13.02.2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Войтовського С.А.

суддів - Значок І.С., Кателіна В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за № 12012160120000025 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 листопада 2013 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, обвинуваченого за ст. 307 ч. 2 КК України.

за участю:

секретаря - Жданової О.М.

судового розпорядника - Цуркана Р.В.

прокурора - Гавенка В.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції.

Провадження №11-кп/784/83/14 Головуючий першої інстанції: Падалка В.О.

Категорія: ст. 307 ч.2 КК України Доповідач апеляційного суду: Войтовський С.А.

За змістом апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду та ухвалити новий, яким виправдати його за ст. 307 ч.2 КК України.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ст. 307 ч. 2 КК України з призначенням покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ульянівського районного суду Кіровоградської області від 05.12.2011 року та остаточно призначено ОСОБА_1 до відбування 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області витрати за проведення судових експертиз в сумі 1370 грн. 40 коп..

2. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на недоведеність його винуватості у скоєні злочину. Вказує, що показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 викладені судом у вироку невірно та містять протиріччя. Зазначає, що свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні надав показання, які спростовують обвинувачення, зокрема про те, що 05.03.2013 року не бачив, як він зустрічався з закупником. Вказує, що свідок ОСОБА_5 під час допиту в судовому засіданні також не зміг пояснити, де відбувалась його зустріч з закупником. На думку апелянта вказане свідчить про відсутність ОСОБА_5 під час оперативної закупівлі. Посилається й на протиріччя між показаннями свідків з показаннями оперативного закупника щодо видачі останнім наркотичного засобу працівникам міліції. Стверджує, що 27.09.2012 року оперативна закупівля наркотичного засобу у нього взагалі не проводилась. Зазначає, що відеозапис оперативної закупівлі наркотичних засобів не є доказом його винуватості, оскільки факт передачі грошових коштів та наркотичних засобів на ньому не зафіксовано. Посилається і на те, що грошові кошти у нього не вилучались. Вважає, що суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотань про проведення ряду експертиз, зокрема хімічної експертизи рідини, що міститься в шприці, який був оглянутий судом в судовому засіданні та хімічної експертизи на предмет можливості переходу фарбувальної речовини, якою були помічені кошти з рук працівників міліції на його одежу та тіло. Також вважає необґрунтованою відмову суду в проведенні судово-медичної на предмет можливості людини за проміжок часу 5-10 секунд з'їсти 6 грошових купюр по 20 грн. кожна, а тому при розгляді справи в апеляційній інстанції просить призначити вказані судові експертизи.

4. Встановлені судом першої інстанції обставини.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.09.2012 року, приблизно о 15 год. 25 хв., в ході проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів, ОСОБА_1, перебуваючи між першим та другим поверхами під'їзду №5 будинку №3 по вул. Енергобудівників в м.Южноукраїнську Миколаївської області, незаконно збув за 120 грн. ОСОБА_7 в одноразовому медичному шприці ємністю 20 мл. особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,036 гр., який він зберігав з метою збуту. Вказаний наркотичний засіб ОСОБА_7 27.09.2012 року видав працівникам СБНОН Южноукраїнскього МВ УМВС України в Миколаївській області.

Крім того, 05.03.2013 року, приблизно о 10 год. 40 хв., в ході проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів, ОСОБА_1, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 Миколаївської області, незаконно збув ОСОБА_7 за 120 грн. в одноразовому медичному шприці ємністю 2 мл. рідину світло-коричневого кольору, яка в своєму складі містить наркотичний засіб - метадон, обіг якого обмежено та який він зберігав з метою збуту. Маса чистої речовини метадону у рідині становить 0,00024 гр. Вказаний шприц з наркотичним засобом 05.03.2013 року ОСОБА_7 видала працівникам міліції СБНОН Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області.

Дії ОСОБА_1 судом кваліфіковані за ст. 307 ч. 2 КК України, як незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів вчинений повторно.

Визнаючи ОСОБА_1 винуватим у скоєні злочину, суд першої інстанції послався на показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_7 ( ОСОБА_7), ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також на матеріали оперативних закупівель та висновки судових експертиз.

Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_3 на підтримку доводів апеляційної скарги; думку прокурора про залишення апеляційної скарги без задоволення, а вироку суду без змін; переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, обговоривши викладені в ній доводи та вивчивши матеріали кримінального провадження; апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

5. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали та положення закону, яким він керувався.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, в якому він обвинувачується, за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку.

Наведені в апеляції доводи про непричетність обвинуваченого до скоєння злочину, а також про невірну оцінку судом зібраних доказів є безпідставними, оскільки суперечать встановленим по справі обставинам.

Так, з показань обвинуваченого ОСОБА_1 вбачається, що 27.09.2012 року він зустрівся зі своєю знайомою ОСОБА_16, яка повідомила йому, що їде у м.Вознесенськ з метою придбати наркотичні засоби. Він дав їй 200 грн. для того, щоб вона придбала для нього наркотичний засіб - тропікамід. Залишок грошей в сумі 120 грн. вона йому віддала після повернення з м.Вознесенська. Стверджував, що наркотичні засоби ОСОБА_16 не продавав, а перед її поїздкою вони придбали наркотичний засіб в медичному шприці - опій ацетильований, кожний окремо, після чого він самостійно вжив вказаний наркотичний засіб шляхом внутрішньовенної ін'єкції.

05.03.2013 року, приблизно о 10 год., йому зателефонувала ОСОБА_16 і вони зустрілись біля магазину «Альянс». ОСОБА_16 попросила залишити у нього на зберігання грошові кошти, на що він не погодився. Після цього вона попросила придбати в магазині цигарки, але він також відмовився. Після цього його затримали працівники міліції. Помічених грошей він не їв. Йому освітили руки спеціальною лампою, але вони не світились, хоча були світлі плями на обличчі.

Разом з тим, з показань оперативного закупника - ОСОБА_7 ( ОСОБА_7) вбачається, що з ОСОБА_1 вона знайома приблизно 9 років і їй було відомо, що він займається збутом наркотичних засобів. Про це вона повідомила працівників міліції і вони запропонували їй прийняти участь в якості закупника наркотичного засобу у ОСОБА_1 У вересні 2012 року працівники міліції у присутності двох понятих видали їй гроші в сумі 120 грн. Вона зателефонувала ОСОБА_1 і домовилась зустрітись. Зустрівшись з ОСОБА_1, вона віддала йому гроші в сумі 120 грн., а він передав їй медичний шприц з наркотичним засобом. Вказаний шприц вона в присутності двох понятих віддала працівникам міліції, які помістили його в пакет. 05.03.2013 року працівники міліції знову запропонували їй прийняти участь у якості закупника наркотичного засобу у ОСОБА_1 В присутності двох понятих їй видали гроші в сумі 120 грн., попередньо помітивши їх спеціальною фарбою. При зустрічі з ОСОБА_1 вона віддала йому ці гроші. ОСОБА_1 відійшов і повернувся через 15 хв. та дав їй медичний шприц з наркотичним засобом. Вказаний шприц вона в присутності двох понятих передала працівникам міліції.

Посилання обвинуваченого і його захисника в апеляційній інстанції на те, що особа, яка приймала участь в якості закупника, в даний час притягується до кримінальної відповідальності за збут наркотичних засобів матеріалами провадження не підтверджується і будь-яких доказів зазначеного в судовому засіданні апеляційного суду стороною захисту не надано. Тому, твердження апелянта про зацікавленість закупника в притягненні ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, є безпідставними.

Показання свідка ОСОБА_7 (ОСОБА_7) повністю узгоджуються з показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_10- співробітника СБНОН Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області, з яких слідує, що до нього з різних джерел почала надходити інформація про те, що ОСОБА_1 на території м.Южноукраїнська займається незаконним зберіганням з метою збуту та збутом наркотичного засобу - опію ацетильованого. У зв'язку з цим було винесено постанову про проведення оперативної закупівлі. 27.09.2012 року, приблизно о 15 год. 25 хв., була проведена оперативна закупівля наркотичного засобу у ОСОБА_1 за 120 грн. В ролі закупника виступала особа під вигаданим прізвищем ОСОБА_7 та були двоє понятих. В їх присутності оглянули закупника, зробили копії грошових купюр та вручили їх закупнику. Після цього поїхали за місцем проживання ОСОБА_1 Закупник зайшов у під'їзд та через 10 хв. повернувся і видав медичний шприц з наркотичним засобом - опієм ацетильованим. При цьому закупник пояснив, що вказаний наркотичний засіб він за видані працівниками міліції кошти придбав у ОСОБА_1

05.03.2013 року о 10 год. була проведена друга оперативна закупівля наркотичного засобу у ОСОБА_1 В ролі закупника була та ж особа під вигаданим прізвищем ОСОБА_7 В присутності двох понятих оглянули закупника, зробили копії грошей та вручили їх закупнику. Після цього поїхали до будинку АДРЕСА_2. Закупник підійшла до ОСОБА_1 і він передав їй медичний шприц з наркотичним засобом. Потім ОСОБА_1 пішов через двори. В подальшому, при затриманні працівниками міліції ОСОБА_1 з`їв гроші в сумі 120 грн., які були використані для проведення оперативної закупівлі. При освітленні обличчя та рук ОСОБА_1 спеціальною лампою, його руки, щоки, язик та порожнина рота світилися фарбами зеленого кольору.

Факт збуту ОСОБА_1 наркотичного засобу 27.09.2012 року підтверджується показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, з яких слідує, що вони були понятими при проведені оперативної закупівлі наркотичного засобу у ОСОБА_1 В їх присутності працівники міліції оглянули закупника та зробили ксерокопії грошових купюр, на яких вони поставили свої підписи. Після цього вони поїхали до місця проживання ОСОБА_1, де закупник вийшла з машини і пішла у напрямку під'їзду. Через декілька хвилин вона повернулась до автомобіля і видала працівникам міліції медичний шприц з наркотичним засобом, який придбала у ОСОБА_1 за видані працівниками міліції гроші. Далі медичний шприц помістили у пакет, який був пришитий та опечатаний печаткою.

З пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_15 вбачається, що 05.03.2013 року вони були запрошені працівниками міліції в якості понятих при проведенні оперативної закупівлі наркотичного засобу у ОСОБА_1 В їх присутності працівники міліції оглянули оперативного закупника - ОСОБА_7 та помітили грошові купюри, які їй потім видали. Після цього вони поїхали до будинку АДРЕСА_2. Закупник вийшла з автомобіля і пішла до ОСОБА_1 При затриманні ОСОБА_1 з'їв грошові купюри, які тримав у руці і працівники міліції не змогли їх забрати. При освітлені обличчя та рук ОСОБА_1 спеціальною лампою, його руки, щоки, язик та порожнина рота світились фарбами зеленого кольору.

Свідок ОСОБА_5 також пояснював, що при зустрічі закупника з ОСОБА_1 вони передали один одному якісь речі.

Доводи ОСОБА_1 про те, що пояснення свідка ОСОБА_15 в судовому засіданні суду першої інстанції є суперечливими і спростовують доведеність його вини у скоєні злочину, являються неспроможними.

Так, вказаний свідок в судовому засіданні підтвердив, що при ньому помітили гроші, які при освітлені ультрафіолетовою лампою світились зеленим кольором, та передали їх закупнику. По приїзді на місце проведення закупівлі, він побачив ОСОБА_1, який проходив поміж домами. При цьому пояснив, що події відбувались дуже швидко і він не встиг зрозуміти куди пішов обвинувачений. Вже побачив, як працівники міліції затримали ОСОБА_1, у якого в руці були гроші, які він з'їв.

Пояснення свідка ОСОБА_6 про те, що він не бачив, як закупник зустрілась з ОСОБА_1 не свідчить, що таких подій не відбувалось. З пояснень свідка ОСОБА_5 слідує, що ОСОБА_6 під час оперативної закупівлі відповідав на телефонні дзвінки, ходив, розмовляючи по телефону, тоді як він уважно слідив за всіма подіями. Більш того, свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні не стверджував, що таких подій не було, а лише пояснив, що не бачив цього.

До того ж, в судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 пояснили, що не мали зауважень до протоколів, які були складені в процесі оперативної закупівлі, та не заперечували, що всі викладені в них обставини відповідали дійсності.

Показання свідків ОСОБА_7(ОСОБА_7), ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_15 щодо збуту ОСОБА_1 наркотичних засобів 27.09.2012 року та 05.03.2013 року співпадають між собою та узгоджуються з даними, що містяться в матеріалах кримінального провадження, зокрема, в акті огляду закупника від 27.09.2012 року, протоколі оперативної закупівлі від 27.09.2012 року, протоколі помітки ідентифікаційних засобів від 05.03.2013 року, протоколі огляду закупника від 05.03.2013 року, протоколі контролю за вчиненим злочином, протоколі огляду місця події від 05.03.2013 року, а також узгоджуються з даними, які містяться у висновках судових експертиз, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку.

Визнаючи ОСОБА_1 винуватим у скоєні злочину, суд першої інстанції вірно послався й на відеозапис оперативної закупівлі наркотичного засобу у ОСОБА_1 від 27.09.2012 року, яким підтверджується, що саме ОСОБА_1 під час проведення оперативної закупівлі незаконно збув ОСОБА_7 в одноразовому медичному шприці об'ємом 20 мл особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований.

Доводи апелянта про те, що у нього не вилучались гроші та наркотичні засоби, а тому його вина недоведена, є неспроможними і спростовуються сукупністю зібраних по справі доказів.

Те, що на відеозапису від 27.09.2012 року не зафіксована передача закупником наркотичного засобу працівникам міліції не свідчить про невинуватість ОСОБА_1 у скоєні злочину за вказаних обставин.

Той факт, що поняті, які були присутні при оперативній закупівлі 27.09.2012 року не бачили самого факту передачі грошей закупником ОСОБА_1 та передачі наркотичного засобу закупнику не спростовує доведеності вини обвинуваченого у скоєні даного злочину, оскільки вказане повністю підтверджується показаннями закупника, свідків, матеріалами оперативної закупки та висновками експерта. При цьому свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пояснювали, що передача наркотичного засобу відбувалася в під`їзді будинку, тоді як вони знаходились зовні.

Згідно висновку експерта № 1434 від 08.10.2012 року, надана на експертизу рідина в одноразовому медичному шприці, який вилучений 27.09.2012 року, містить небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,0295 гр. Першопочаткова маса вилученої рідини становила 1,682 грами, в перерахунку на суху речовину 0,036 грам.

В ході проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів 05.03.2013 року гроші в сумі 120 грн., які використовувались закупником, дійсно не вилучались у ОСОБА_1

Разом з тим, з відеозапису огляду місця події від 05.03.2013 року, оглянутого судом першої інстанції, вбачається, що при освітлені лампою ультрафіолетового випромінювання рук, штанів та обличчя ОСОБА_1, долоні рук, штани поблизу карманів, область рота, обличчя та язик останнього світилися фарбами світло-зеленого кольору. Експертом за допомогою фрагменту чистої вати також було зроблено сухий змив з долоней ОСОБА_1.

Згідно висновку експерта № 205 від 12.03.2013 року, надані на експертизу обтирання з долоней рук ОСОБА_1, сірі штани, а саме задня права кишеня, контрольний аркуш паперу зі зразком люмінофору, містять на своїй поверхні спеціальні хімічні речовини люмінофори, які мають між собою спільну родову належність.

Твердження апелянта про необхідність призначення хімічної експертизи фарбувальної речовини люмінофору з метою з`ясування, чи може вказана речовина передаватися на речі і тіло від однієї людини до іншої внаслідок контакту, є безпідставними.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що при освітлюванні лампою ультрафіолетового випромінювання обличчя поблизу роту обвинуваченого висвітлювалось забарвленням світло-зеленого кольору. Таке ж забарвлення виявлено на язику ОСОБА_1 При цьому, згідно висновків вищезазначеної судово-хімічної експертизи № 205 від 12.03.2013 року, представлений на експертизу фрагмент вати, наданий як зразок використаного носія (сухий змив з рук ОСОБА_1), яким проводили обтирання, не містить нашарувань люмінесціючих речовин.

Вказане спростовує доводи апелянта про те, що кольорова фарба з'явилась на ньому при затриманні з рук працівників міліції.

Таким чином, на підставі зібраних доказів суд правильно прийшов до висновку, що гроші, які 05.03.2013 року використовувались при оперативній закупівлі наркотичних засобів і були передані закупником, обвинувачений ОСОБА_1 з`їв.

Посилання обвинуваченого на необґрунтовану відмову суду першої інстанції у проведенні судової експертизи щодо повторного дослідження речовини, яка була видана закупником 05.03.2013 року, також є неспроможними. Твердження обвинуваченого про те, що в цьому медичному шприці міститься якась інша речовина, ґрунтуються лише на його припущеннях.

В матеріалах кримінального провадження є висновок експерта № 199 від 06.03.2013 року, згідно якого надана на експертизу рідина в медичному шприці, яка була видана закупником, містить наркотичний засіб - метадон, обіг якого обмежено, маса чистої речовини метадону у наданій рідині становить 0,00024 гр.

Вказаний висновок експерта був досліджений судом першої інстанції, сумніву не викликає і йому надано вірну оцінку.

Вимога апелянта про проведення експертизи на предмет можливості людини з'їсти 6 грошових купюр номіналом по 20 грн. кожна за проміжок часу 5-10 сек., апеляційний суд вважає такою, що не ґрунтується на вимогах закону, оскільки проведення такого експерименту не відноситься до жодного з видів судових експертиз, передбачених діючим законодавством та суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема, повазі до людської гідності та принципу гуманності.

Доводи захисника в судовому засіданні про те, що ОСОБА_1 не було надано доступу до ознайомлення з матеріалами провадження є безпідставними. Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, 22.04.2013 року ОСОБА_1 надано доступ до матеріалів досудового розслідування, як того вимагає діюче законодавство.

Дії ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ст.307 ч.2 КК України.

Що стосується покарання, то воно призначено обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст.65 КК України, з урахуванням тяжкості скоєного злочину, який відноситься до категорії тяжких та даних про особу обвинуваченого.

Суд врахував, що ОСОБА_1 раніше судимий 05.12.2011 року Ульянівським районним судом Кіровоградської області за ст. 309 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, скоїв злочин в період іспитового строку, за місцем проживання характеризується посередньо і дійшов вірного висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна.

На думку апеляційного суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

Підстав для скасування вироку, як просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 листопада 2013 року відносно ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 3 місяців з дня її проголошення.

Судді

Войтовський С.А. Значок І.С. Кателін В.П.