Рішення № 37166112, 11.02.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2014 р. Справа № 923/1767/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фермерського господарства "Апіс", м. Цюрупинськ Херсонської області

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", с. Микільське Білозерського району Херсонської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Цюрупинська районна державна адміністрація, м. Цюрупинськ Херсонської області

про розірвання договору суборенди землі.

За участю представників сторін:

від позивача: Черненко А.Р. - представник, довіреність від 15.01.2014р.;

від відповідача - не прибув;

від третьої особи - не прибув.

Суть спору: фермерське господарство "Апіс" (позивач) звернулось до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (відповідач), в якому просить розірвати договір суборенди землі від 04.12.2011р., площею 657,43 га.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланнями на умови договору оренди землі від 12.12.2005р., умови договору суборенди землі від 04.12.2011р., положення ст.ст. 1, 13, 15, 24, 32, 36 Закону України "Про оренду землі", положення 611, 651 ЦК України.

У судовому засіданні 11.02.2014р. представник позивача надав витяг з ЄДРЮОФОП, в якому зазначено, що відповідач знаходиться за адресою: Херсонська обл., Білозерський р-он, с. Микільське, вул. Леніна.

Відповідач у судове засідання 11.02.2014р. не прибув, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач був належним чином інформований про дату, час та місце проведення судового засідання і жодним чином не був позбавлений права забезпечити у судове засідання явку уповноваженого представника.

Крім того, суд ухвалою від 21.01.2014р. відкладав розгляд справи в межах встановленого законом процесуального строку її вирішення, та надавав можливість відповідачу реалізувати свої процесуальні права сторони в господарському процесі.

Ухвали направлялись на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з рекомендованими повідомленнями. Ухвали суду про порушення справи 19.12.2013р. та відкладення розгляду справи від 21.01.2014р., які були надіслані на адресу відповідача, повернулися до суду з відмітками відділення поштового зв'язку "адресат выбыл".

Судом надавалось відповідачу достатньо часу для реалізації у повному обсязі своїх процесуальних прав.

Третя особа, належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не прибула, про причини неявки суд не повідомила.

20.01.2014р. третя особа надала через канцелярію суду письмові пояснення з додатками, в яких зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги ФГ "Апіс" та вважає їх законними. Крім того, вказує, що розірвання договору суборенди земельних ділянок дасть можливість укласти договір з відповідальним суборендарем, що сприятиме наповненню доходної частини місцевого бюджету.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що між Цюрупинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та фермерським господарством "Апіс" (орендар) 12 грудня 2005 року було укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Цюрупинському реєстраційному округу Херсонської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис в розділі Книги 4АА002366 від 16.12.2005р. за № 040572900073.

Відповідно до п. 1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель запасу та резервного фонду в адміністративних межах Щасливської сільської ради, на підставі розпорядження Цюрупинської районної державної адміністрації № 691 від 14.11.2005р.

Згідно п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 657,43 га: сільськогосподарські угіддя - 657,43 га, в тому числі рілля богарна - 657,43 га, які надаються із земель резервного фонду Щасливської сільської ради - 505,53 га та із земель запасу Щасливської сільської ради - 151,9 га.

В подальшому, між фермерським господарством "Апіс" (орендар) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" (суборендар), було укладено договір суборенди землі від 04.12.2011р., та передано суборендарю земельну ділянку площею 657,43 га., про що 05.05.2012р. було складено акт прийому-передачі земельної ділянки в натурі.

На земельній ділянці, згідно кадастрового плану, немає об'єктів нерухомого майна, а також інших об'єктів інфраструктури (п. 3. договору).

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, згідно договору суборенди, становить 8016135,01 грн. (п. 5. договору).

Вказана земельна ділянка, передана сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Колос". Недоліків, які б могли перешкоджати ефективному використанню земельної ділянки за цільовим призначенням, не виявлено. (п. 6. договору).

Згідно п. 8 договору, договір укладено на 49 років, тобто до 16.12.2054р.

Згідно п. 9 договору, суборендна плата повинна вноситися суборендарем у розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що у грошовій формі становить 120242,03 грн. на рік.

Обчислення розміру суборендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. (п. 10. договору).

Відповідно до умов п.10 договору, суборендна плата вноситься суборендарем у вигляді передоплати на рахунок № 33213812700297, УДК м. Херсон - 852010, код платежу - 13050200, одержувач: Цюрупинський район, Щасливська сільська рада. Суборендна плата вноситься щомісяця в грошовій формі в сумі 10020,17 грн., протягом 30 календарних днів звітного (податкового) місяця.

Інформаційним листом № 691 від 18.12.2013р. Щасливська сільська рада повідомила Цюрупинську районну державну адміністрацію, що згідно договору суборенди землі № 652500004000327 від 05.05.2012р. фермерське господарство "Апіс" передало в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 657,43 га, сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Колос". Також зазначила, що станом на 01.12.2013р. заборгованість по сплаті орендної плати становить 100384,09 грн.

26.12.2013р. до Цюрупинської районної державної адміністрації надійшов лист № 724/9/15-2 від Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Херсонській області, в якому зазначено, що по фермерському господарству "Апіс" за договорами оренди земельних ділянок в адміністративних межах Щасливської сільської ради, загальною площею 657,43 га, станом на 23.12.2013р., рахується заборгованість у сумі 110772,56 грн.

Дані обставини та той факт, що відповідач з січня 2013 року не виконує істотні умови договору суборенди землі щодо розрахунку по суборендній платі, стали підставою, для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відносини між сторонами слід розцінювати як відносини з оренди земельних ділянок, що врегульовано вимогами гл. 58 Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про плату за землю", положеннями Земельного кодексу України.

Суд вважає, що сторонами договору досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.ст. 13, 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться .

Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

В статті 25 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Згідно пунктів 9,10 договору, суборендна плата повинна вноситися суборендарем у розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що у грошовій формі становить 120242,03 грн. на рік.

Обчислення розміру суборендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Пунктом 2.23 розділу 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Матеріали справи свідчать, що заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за договором суборенди земельної ділянки від 04.12.2011р., станом на 23.12.2013р., становить 110772,56 грн. Дана обставина свідчить про істотне порушення відповідачем умов договору та підтверджується листом Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Херсонській області за № 724/9/15-2 від 26.12.2013р. (а.с. 48).

Згідно ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Порядок розірвання господарських договорів визначений ст. 188 Господарського кодексу України.

Згідно з ст. 291 господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, закон пов'язує можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду з невиконанням сторонами обов'язків, передбачених договором, укладеним між сторонами.

Факт тривалого невиконання з боку відповідача вимог спірного договору суборенди земельної ділянки, призвів до негативних наслідків, а саме ненадходження коштів до місцевого бюджету.

Подальше знаходження вказаної земельної ділянки в користуванні відповідача порушує інтереси позивача та третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем при подані позовної заяви, квитанцією №2 від 17.12.2013р., було сплачено 1218,00 грн. судового збору, в той час як відповідно до п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору, що має бути сплачена позивачем за вимогу немайнового характеру становить 1147,00 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати).

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадку зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що сума судового збору у розмірі 71,00 грн., сплачена позивачем квитанцією № 2 від 17.12.2013р. підлягає поверненню платнику у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 1147,00 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання у судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір суборенди земельної ділянки від 04.12.2011р., укладений між фермерським господарством "Апіс" (75123, Херсонська область, м. Цюрупинськ, вул. Пушкінська, 2, корп. Б, код ЄДРПОУ - 24959144) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" (75033, Херсонська область, Білозерський район, с. Микільське, вул. Леніна, код ЄДРПОУ - 25645956), загальною площею 657,43 га., який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Цюрупинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис в розділі 4Книги від 05.05.2012 року за №652500004000327.

3. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (75033, Херсонська область, Білозерський район, с. Микільське, вул. Леніна, код ЄДРПОУ - 25645956) на користь фермерського господарства "Апіс" (75123, Херсонська область, м. Цюрупинськ, вул. Пушкінська, 2, корп. Б, код ЄДРПОУ - 24959144) 1147,00 грн. судового збору.

4. Повернути фермерському господарству "Апіс" (75123, Херсонська область, м. Цюрупинськ, вул. Пушкінська, 2, корп. Б, код ЄДРПОУ - 24959144) зі спеціального рахунку державного бюджету України (р/р 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, Одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонськiй областi) - 71,00 грн. судового збору, сплаченого квитанцією № 2 від 17 грудня 2013 року, у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Накази видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.02.2014р.

Суддя С.В. Нікітенко