Ухвала суду № 37165998, 12.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року Справа № 6791/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Шуптар Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Жостер» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жостер» про звернення стягнення на активи -

В С Т А Н О В И В :

31.10.2011 року позивач звернувся з адміністративним позовом до суду та просив про примусове стягнення активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Жостер», в рахунок погашення заборгованості перед бюджетом на загальну суму 25 696,42 грн. .

В обґрунтування вимог зазначає, що станом на 13.10.2011 року за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб, яка виникла па підставі поданої платником податкової декларації з плати за землю від 28.01.2011 року. Вказує, що на момент звернення до суду суми податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій відповідача у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, а відтак визнаються сумою податкового боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жостер», до бюджету податковий борг в сумі 25 696,42 грн..

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Жостер» подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зокрема звертає увагу суду на те, що поза межами, як оскаржуваної постанови, так і судового розгляду залишились обставини визначення, часткового погашення та належного оформлення суми податкового боргу відповідача. Просить оскаржувану постанову скасувати з підстав зазначених в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно поданої відповідачем декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 28.01.2011 року № 1304 за 2011 рік, відповідачу належало сплатити 60606,97 грн. орендної плати.

На підставі акту № 195/1550-19164425 від 18.04.2011 року про порушення податкового законодавства, ДПІ в Пустомитівському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001101550 від 18.04.2011 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем орендна плата за землю на суму 504,73 грн.

З урахуванням вимог п.п. 59.1 та 59.4 ст. 59 ПК України, ДПІ у Пустомитівському районі виставило ТзОВ «Жостер» податкову вимогу № 95 від 11.03.2011 року на суму 60606,97 грн.

З метою погашення податкового боргу позивачем сформовано та надіслано корінець податкової вимоги № 95 від 11.03.2011 року, яка повністю відповідачем не виконана, так само як і не оскаржена у встановленому законом порядку.

Згідно з довідкою ДПІ в Пустомитівському районі Львівської області № 16397/10/19-023 від 13.10.2011 року, станом на 13.10.2011 року сума податкового боргу ТзОВ «Жостер» з орендної плати за землю становить 25696,42 грн., з яких 25252,90 грн. сума податкового зобов'язання, 443,52 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку що вказана сума податкового зобов'язання є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу, а, відтак, підлягає стягненню в примусовому порядку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідні акти індивідуальної дії не оскаржувалися відповідачем, а відтак визначені в них грошові зобов'язання та штрафні санкції набули статусу узгоджених.

Відповідно до п. п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, яка надсилається платнику податків у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки у відповідності до ст. 59 ПК України.

Пунктом 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, у п. 59.5 ст. 59 ПК України зазначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В силу п. 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Відповідно до п. 129.4. ст. 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до положень пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 зазначеного Кодексу органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 25696,42 грн.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 41, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Жостер» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року по справі № 2а-12309/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й.Коваль