Ухвала суду № 37165984, 05.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року Справа № 16336/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі за позовом суб'єкта Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківська пересувна механізована колона-118» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003691502, № 0003701502 від 19.09.2011 року, -

В С Т А Н О В И В :

30.11.2011 року позивач звернувся з адміністративним позовом до суду та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Івано-Франківську № 0003691502 від 19.09.2011р., згідно якого ПАТ «Івано-Франківська ПМК-118» визначено обов'язок сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 11383,90 грн. за платежем податок на додану вартість за затримку на 29 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 113839 грн. та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Івано-Франківську № 0003701502 від 19.09.2011р., згідно якого ПАТ «Івано-Франківська ПМК-118» визначено обов'язок сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 39657,56 грн. за платежем податок на додану вартість за затримку на 78 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 198287,79 грн..

В обґрунтування вимог зазначає, що відповідно до пункту 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу з 01.01.2011року втратив чинність Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі якого до 01.01.2011 року застосовувались штрафні (фінансові) санкції за актами перевірок з питань дотримання податкового законодавства. У зв'язку з цим, у разі встановлення порушень, вчинених у періоди до 01.01.2011 р., за результатами перевірок, податкові повідомлення-рішення по яких прийняті після 01.01.2011 р., застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені Кодексом. Разом з тим, при застосуванні штрафних санкцій просить суд врахувати приписи частини другої статті 58 Конституції України у частині того, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Тобто за порушення, вчинені у періодах до 01.01.2011 р. та виявлені після дати набрання чинності Кодексу, не допускається застосування санкцій, що не були передбачені нормативно-правовими актами до 01.01.2011 року. Штрафна санкція, передбачена пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, застосовується за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобов'язань за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську за № 0003691502 та за № 0003701502 від 19.09.2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківська пересувна механізована колона-118» сплачений ним судовий збір в розмірі 56,46 грн..

З висновками суду першої інстанції не погодився апелянт - Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську, котра просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування підстав апеляційної скарги вказує про те, що в порядку п.110.1 ст.110 Податкового кодексу України, передбачено, що платники податків несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладається на контролюючі органи. Вказують, що прийняття податкових повідомлень-рішень про застосування до платника податків штрафних санкцій є правомірною умовою, оскільки відбулася затримка у сплаті податкових зобов'язань з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.09.2011 року державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за звітний податковий період листопад, грудень 2010 року, січень-березень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт за № 6984/15-2/01037525 від 02.09.2011 року, згідно висновків якого констатовано порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, зафіксовано порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Згідно висновків акту перевірки позивачем сплачено до бюджету: 113839,00 грн. - з затримкою до тридцяти календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання; 198287,79 грн. - з затримкою більше тридцяти календарних днів наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

За порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України відповідачем до позивача на підставі статті 126 вказаного Кодексу податковими повідомленнями-рішеннями за № 0003691502 та за № 0003701502 від 19.09.2011 року застосовано штрафні санкції в розмірі 11383,90 грн. та 39657,56 грн. відповідно.

Відповідно до змісту рішень за № 0003691502 та за № 0003701502 від 19.09.2011 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, відповідач при їх винесенні керувався статтею 126 Кодексу Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 58 Конституцій України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Суть зворотної дії нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що їх юридична обов'язковість поширюється на правовідносини, які виникли до набрання цими нормативно-правовими актами чинності.

Положеннями статей 8, 58, 92, 152, пункту 1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України встановлено, що виключно законами України про оподаткування визначаються події та факти і встановлюється відповідальність за їх порушення. Відповідно і зворотна дія у часі реалізується через податкові закони у випадках, коли вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи. Починаючи з 01.01.2011, повноваження, підстави та спосіб дії органів державної податкової служби та їх посадових осіб, права, обов'язки та відповідальність платників податків визначені Податковим кодексом України.

Разом з тим, що стосується визначення штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань, відповідачем було проігноровано приписи пунктів 5, 7 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ Податкового кодексу України, якими встановлено, що у зв'язку з набранням чинності цим Кодексом штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального податкового органу, положень, прямо передбачених цим Кодексом, починають застосовуватися до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію. Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. У зв'язку із втратою чинності Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і введенням у дію Кодексу, за порушення, вчинені платниками податків до набрання ним чинності, за результатами перевірок, проведених з 01.01.2011 р., застосовуються санкції та пеня, передбачені Кодексом.

Відповідно до положень пункту 7 підрозділу 10 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Не заслуговують на увагу висновки податкового органу, що пункт 7 підрозділу 10 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України застосовується лише за порушення вимог податкового законодавства при обчисленні податкових зобов'язань, а не при порушенні строків сплати самостійно визначених зобов'язань, оскільки пункт 7 підрозділу 10 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України чи інші норми Податкового кодексу України не визначають жодних застережень щодо його застосування.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем неправомірно не застосовано вимоги пункту 7 підрозділу 10 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України при визначенні штрафних санкцій за порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 41, 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року по справі № 2а-4037/11/0970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й.Коваль