ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 лютого 2014 р. Справа №801/114/14
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за участю секретаря судового засідання Устінової І.В., представника позивача- Консманова Д.О. довіреність № 73 від 03.09.2013, представника відповідача- Лук`янець О.Ю. довіреність № 169/9/10.02 від 10.02.2014, адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Торгова фірма "Віта"
до Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим
про визнання протиправним та скасування рішення,
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Віта" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення від 26.11.2013 №000025/01-02-22-01/22318211 на суму 16004,40 грн.
Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 11.02.2014, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
ВСТАНОВИВ:
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
04.11.2013 посадовими особами Головного управління Міндоходів в АР Крим була проведена фактична перевірка магазину №14, що розташований за адресою: м.Алушта, вул..Горького, 15-а, та належить ТОВ «Торгівельна фірма «Віта»».
За результатами перевірки був складений акт від 07.11.2013 №58/21.1-17/22318211 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
Актом перевірки зафіксована продаж однієї сигари «Independence x-treme vanilla» за ціною 30,00 грн., коли імпортером встановлена максимальна роздрібна ціна продажу - 28,00 грн. за 1 шт.
Також була складена довідка про тютюнові вироби, які знаходяться в реалізації ТОВ «ТФ «Віта» на загальну суму 16004,40 грн.
На підставі акту від 04.11.2013 ДПІ в м.Алушта прийняла рішення про застосування фінансових санкцій від 26.11.2013 №000025/01-02-22-01/22318211 про накладення на ТОВ «ТФ «Віта» штрафних санкцій у вигляді штрафу в розмірі 16004,40 грн.
Не погодившись з нарахуванням штрафних санкцій та наявністю порушень позивач звернувся до суду.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі Закон України № 481/95-ВР).
Відповідно до частини 13 статті 18 Закону України №481/95-ВР за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів однієї власної назви, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких вказані різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими, ніж ті, що вказані на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках.
Відповідальність посадових осіб і громадян за порушення норм Закону № 481/95-ВР щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами передбачена статтею 17 цього Закону.
Відповідно до абзацу 14 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.
Позивач, під час оскарження рішення від 26.11.2013 посилається на нібито порушення відповідачем встановлення роздрібної ціни на тютюновий вирою - сигари «Independence x-treme vanilla», вказуючи на те, що за ціною 28,00 грн. за 1 шт. сигари були придбані в імпортера 31.01.2013. З травня 2013 року імпортером встановлена роздрібна ціна за 1 шт. товару - 30,00 грн.
На підтвердження вказаного позивачем долучена до матеріалів справи накладна від 31.05.2013 №1993127 на отримання від ТОВ «Старт трейд 1» тютюнових виробів.
Проте дослідивши вказану накладну у судовому засіданні суд встановив, що за номером 14 вказано про продаж 10 шт. сигар «Independence original*10».
Таким чином за накладною від 31.05.2013 був отриманий інший товар, ніж реалізований під час перевірки 04.11.2013.
Суд погоджується з висновком податкового органу про продаж ТОВ «ТФ «Віта» тютюнового виробу сигари «Independence x-treme vanilla» за ціною вищою ніж встановлена виробником тютюнових виробів.
Разом з тим суд вказує, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи.
Відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди повинні застосовувати практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Крім того Європейський суд з прав людини зазначив, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (рішення у справі "Спорронґ та Льоннрот проти Швеції", від 23 вересня 1982 року, Series A no. 52, p. 26, § 69). Вимога досягнення такого балансу відображена в цілому в побудові статті 1 Першого протоколу, включно із другим реченням, яке необхідно розуміти в світлі загального принципу, викладеного в першому реченні. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні 24 березня 2005 року N 2-рп/2005 справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Елементи права, зокрема розмірність, рівність, мораль, об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Застосовуючи принцип пропорційності до вказаного рішення суд вважає не спів мірним застосування до позивача штрафної санкцій у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів за наявністю порушення на суму різниці між ціною реалізації та максимальною ціною тютюнового виробу у 2,00 грн.
У даному випадку суд вважає пропорційним та співрозмірним застосування до позивача штрафу у сумі 1000,00 грн. на ніжній межі штрафних санкцій, передбачених статтею 17 Закону України №481/95-ВР.
На підставі наведеного суд задовольняє адміністративний позов частково, визнає протиправним та скасовує рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим від 26.11.2013 №000025/01-02-22-01/22318211 в частині нарахування ТОВ «ТФ «Віта» штрафних санкцій у сумі 15004,40 грн.
Згідно із статтею 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 161,31 грн.
Згідно частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-УІ вирішений порядок сплати судового збору під час подання адміністративного позову майнового характеру. А саме: під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Судом адміністративний позов задоволено частково. Тому суд стягує на користь Державного бюджету України з ТОВ «ТФ «Віта» - 107,50 грн., з Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим- 1613,00 грн.
Під час судового засідання, яке відбулось 11.02.2014 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 17.02.2014.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Адміністративний позов задовольнити частково.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим від 26.11.2013 №000025/01-02-22-01/22318211 в частині нарахування ТОВ «ТФ «Віта» штрафних санкцій у сумі 15004,40 грн..
3.Стягнути на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 161,31 грн.
4.Стягнути на користь Державного бюджету України з позивача судовий збір у сумі 107,50 грн..
5. Стягнути на користь Державного бюджету України судовий збір з Державної податкової інспекції у м. Алушті Головного управління Міндоходів в АР Крим у розмірі 1613,00 грн..
6. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.С. Ольшанська
Судове рішення № 37165747, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 11.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 801/114/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: