Ухвала суду № 37163515, 06.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року м. Київ К/800/56874/13

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівЛеонтович К. Г., Черпіцької Л. Т.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року у справі за позовом Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" про застосування заходів реагування під час здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності,

встановив:

Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" про застосування заходів реагування під час здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати, постановити нове рішення про відмову в позові.

В запереченнях позивач просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що під час здійснення перевірки стану виконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки на новобудові двохсекційного дев'ятиповерхового житлового будинку відповідача, позивачем зафіксовано ряд порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки.

За результатами перевірки позивачем складено акт № 30 від 23 серпня 2013 року, в якому зазначено порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Зокрема: не розпочато проведення робіт з вогнезахисту металоконструкцій (костурів сходових маршів) з метою підвищення їх меж вогнестійкості, які повинні виконуватися одночасно із зведенням будівлі (пункт 8.4.29 Правил пожежної безпеки в Україні); не виконано монтаж спринклерного пожежогасіння сміттєзбиральної камери (одночасно із зведенням об'єкту) (пункт 8.4.58 Правил); на новобудові не встановлений порядок відключення напруги з електрообладнання, силових та контрольних кабелів на випадок пожежі, крім систем протипожежного водопостачання та евакуаційного (аварійного) освітлення (пункт 5.1.31 Правил); пожежний щит (стенд) та засоби пожежогасіння не пофарбовані у відповідні кольори з ДСТУ ІSО 6309:2007 (пункт 6.4.11 Правил); на пожежному щиті (стенді) не вказано порядковий номер та номер телефону для виклику пожежної охорони (пункт 6.4.12 Правил); пожежний щит (стенд) не в повній мірі укомплектований немеханізованим пожежним ручним інструментом відповідно до належності (пункти 6.4.9, 8.4.9 Правил); не передбачено встановлення протипожежних дверей 2-го типу виходу на покрівлю житлового будинку (пункти 6.6 Правил); не надано на розгляд сертифікати відповідності на встановлені вхідні двері квартир, які повинні мати вогнестійкість не менше ЕІ 30 (пункт 2.34 Правил); не надано на розгляд протоколи випробувань на будівельні матеріали (утеплення покрівлі, стін) за показниками пожежної небезпеки (пункти 2, 2.19, 3.4 Правил); не заведений журнал інструктажів з питань пожежної безпеки (пункти 3.18, 8.4.4 Правил); горючі будівельні відходи не прибрано з території будівництва (пункти 8.4.18 Правил).

Не погоджуючись з актом перевірки та прийнятим рішенням, позивач звернувся до адміністративного суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про достатність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновками судів.

Кодексом цивільного захисту України регулюються відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту. Також цей Кодекс визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно із ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

У відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зокрема, є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Системний аналіз вказаних статей дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

При цьому суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правомірно відхилив доводи відповідача про незаконність перевірки безпідставними, з огляду на те, що у позивача були в наявності всі необхідні документи, які є підставою для здійснення перевірки, зокрема: наказ та посвідчення на проведення перевірки.

Також, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що позивач мав права проводити перевірку, оскільки така перевірка розпочата до реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а наявність припису № 01 від 27 серпня 2013 року не обмежує права позивача при наявності порушення звертатися до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного контролю.

На думку колегії суддів, при розгляді справи судами повно встановлені обставини у справі та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, а судові рішення залишає без змін.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" відхилити , а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: