Ухвала суду № 37162691, 12.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року справа №805/16116/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретаря судового засідання Манаєва М.В., за участі представника позивача Сазонової М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року у справі № 805/16116/13-а за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області до Державного підприємства «Підприємство Мічурінської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 57)» про стягнення заборгованості зі сплати пені у розмірі 23618,93 грн.,

Позивач 11.11.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до акту перевірки відповідачем не виконаний обов'язок щодо своєчасної і повної сплати страхових внесків у 2010 році, у зв'язку із чим на несплачену суму недоїмки нарахована пеня. Просив суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати пені у сумі 23618,93 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на норми ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та зазначає, що заборгованість зі сплати страхових внесків у підприємства склалася станом на 01.01.2011 року, а пеня у сумі 23618,93 грн. була нарахована за факт порушення не сплачених страхових внесків до 01.01.2011 року, а тому позивач має право нараховувати штрафні санкції, тобто пеню, на несвоєчасно сплачені або не сплачені в повному обсязі страхові внески.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. За нормою ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України його неявка в даному випадку не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем на підставі посвідчення № 93 від 25.10.2013 року була проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду та їх витрачання Державним підприємством «Підприємство Мічурінської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 57)» за період з 01.04.2012 року по 30.09.2013 року.

За результатами перевірки позивачем складено акт № 93 від 28.10.2013 року, яким виявлені порушення сплати страхових внесків, за що нараховано пені 23618,93 грн. (а.с. 10-11).

Обов'язок відповідача сплачувати нараховані страхові внески сторонами не оспорюється.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі та визначено коло нормативно-правових актів, що регламентують спірні правовідносини.

Спірним питання в даному випадку, є правомірність нарахування та стягнення позивачем пені за несплату (несвоєчасну сплату) страхових внесків після 01 січня 2011 року.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон № 1105-ХIV) в редакції, яка діяла до 1 січня 2011 року, роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною другою статті 52 Закону № 1105-ХIV в редакції, яка діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду зі страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 затверджено Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до пункту 4.12. Інструкції страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Згідно із пунктом 5.1. Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

З прийняттям і вступом у дію Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464-VI) наведена вище норма частини 2 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» була скасована, а нарахування пені при несвоєчасному або неповному нарахуванні та перерахуванні страхових внесків не передбачено.

З 1 січня 2011 року на підставі постанови Фонду від 30 листопада 2010 року № 31 втратила чинність і Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

У той же час відповідно до абзаців п'ятого та шостого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за органами Фонду збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 01 січня 2011 року.

В акті перевірки № 93 від 28.10.2013 року зазначено, що перевіряємий період з 01.04.2012 року по 30.09.2013 року, тобто після 01.01.2011 року, а недоїмка була погашена 31.12.2010 року, отже у позивача були відсутні правові підстави для нарахування пені за несплату (несвоєчасну сплату) страхових внесків (а.с. 10 зв.бік).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області у справі № 805/16116/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року у справі № 805/16116/13-а за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області до Державного підприємства «Підприємство Мічурінської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області(№ 57)» про стягнення заборгованості зі сплати пені у розмірі 23618,93 грн. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 17 лютого 2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді І.В. Юрко

А.А. Блохін