Ухвала суду № 37162672, 11.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2012 рокусправа № 2а-0470/12222/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимовій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

на постанову: Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2011р. у справі № 2а-0470/12222/11

за позовом: Приватного підприємства "Комард"

до: Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

про: скасування податкового повідомлення - рішення ,

встановив:

Приватне підприємство "Комард" (далі по тексту - позивач, ПП «Комард») звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (далі - відповідач, податковий орган) від 26.07.2011р. №0000592302, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за квітень 2011р. на суму 717914грн.

Позивач стверджує, що виконав вимоги чинного законодавства щодо формування податкового кредиту та розрахунку сум бюджетного відшкодування, довів реальність господарських операції із закупівлі товару та послуг, підтвердив їх первинними документами, використання операцій у своїй господарській діяльності, перерахування суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) у ціні товару та послуг постачальникам, які мають відповідну податкову правосуб'єктність. Зазначає, що дані обставини підтверджуються актом перевірки.

Постановою суду першої інстанції адміністративний позов задоволено. В своїй постанові суд першої інстанції визначився щодо відсутності порушень податкового законодавства з боку позивача. Суд не прийняв до уваги доводи податкового органу щодо неможливості встановити у ланцюгу руху товару факту сплати ПДВ до бюджету та того, що у 3-му та 4-му ланцюгах є так звані «сумнівні» суб'єкти господарювання, у зв'язку з чим, на думку податкового органу, позивач несе за них юридичну відповідальність та, відповідно, не має права на бюджетне відшкодування ПДВ.

При цьому суд посилається на п.200.4 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який прямо вказує на те, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді саме постачальникам таких товарів (послуг). Суд також зазначає, що законодавець не ставить у залежність бюджетне відшкодування ПДВ від того, чи сплатив ПДВ до бюджету первісний постачальник (виробник) товару в усьому ланцюгу руху цього товару.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що відшкодування податку на додану вартість можливе лише при встановленому факті надмірної сплати цього податку до бюджету під час руху відповідних товарів (послуг) по всьому ланцюгу постачальників - від виробника до особи, що заявила своє право на відшкодування податку на додану вартість. При цьому несплата податку до бюджету одним з учасників ланцюга розглядається як обставина, що свідчить про відсутність надмірного надходження податку на додану вартість до бюджету, та виключає можливість бюджетного відшкодування.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено матеріалами справи, податковим органом проведена перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у лютому-березні 2011р.

За результатами перевірки 18.07.2011 року складено акт № 1698/23-5/32804325, в якому зазначається про порушення позивачем:

- п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.180.1 ст.180, п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в частині недостовірного визначення суми бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за квітень 2011 року на суму 717 914 грн.;

- п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.180.1 ст.180, п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, ПП «Комард» сформовано «сумнівний» податковий кредит квітня 2011 року по операціях з придбання ТМЦ, надання послуг на загальну суму ПДВ 1 838 560,00 грн. (а.с.24-35)

На підставі акту перевірки 26.07.2011 року ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення №0000592302. (а.с.23), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за квітень 2011р. на суму 717914грн.

Висновки податкового органу пов'язані з наступними обставинами: позивач мав договірні взаємовідносини з ТОВ «Полісвіт», ТОВ «Формаг», ТОВ «Рапсодия-плюс». Вказані підприємства, в свою чергу, мали взаємовідносини з Дніпропетровською ТПП та ПП «Профіт-13»

По вказаним правовідносинам відповідачем зроблено висновок, щодо «сумнівного» податкового кредиту сформованого за рахунок придбання товару у TOB «Полісвіт», TOB «Формаг», TOB «Рапсодія плюс».

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Згідно з п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193 ст.193 цього Кодексу протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За нормами п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг,

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу;

Відповідно до п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами п.200.4 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, суд першої інстанції вірно визначився, що податкове законодавство не ставить бюджетне відшкодування ПДВ у залежність від сплати ПДВ до бюджету первісного постачальника (виробника) товару. Позиція позивача є обґрунтованою: всі операції з своїми контрагентами за спірний період позивачем підтверджено первинними документами, реальність та товарність цих операцій не оспорюється.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки матеріали справи підтверджують правомірність та обґрунтованість дій та рішення відповідача. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи, висновки суду підтверджуються зібраними по справі доказами.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2011р. у справі № 2а-0470/12222/11 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2011р. у справі № 2а-0470/12222/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.В. Шлай