Рішення № 37161005, 11.02.2014, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/12814/13-ц

пр. № 2/759/306/14

11 лютого 2014 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючої судді : Т.О. Величко

при секретарі: А.В. Самайда

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про відшкодування моральної шкоди, суд ,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 19.12.2013 року, яка набрала законної сили позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду.

Позивач за зустрічним позовом звернувся до відповідача із вказаним позовом посилаючись на те, що відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк» починаючи з 2007 року звертається до суду із заявою видачу судового наказу та із позовами до нього про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором бн від 08.05.2006 року: так згідно заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу від 29.11.2007 р до вказаної заяви були подані докази, а саме заява на видачу кредиту умови кредитування та копія паспорта серії НОМЕР_3, але фотокартка позичальника у паспорті не відповідає його фотокартці та копія паспорта видана 28.08.2000 року. Позивач зазначав, що у 2006 році внаслідок неправомірних дій невстановлених осіб у нього було забрано паспорт та ідентифікаційний код про що свідчить постанова про відмову у порушення кримінальної справи. Позивач зазначав, що ПАТ КБ «Приват Банк» замість того щоб провести службову перевірку, знову у 2013 році звернувся одночасно із двома аналогічними позовними заявами до Святошинського районного суду м. Києва про стягнення з нього кредитної заборгованості, які перебувають на розгляді у судді Наборозняк М.І. та у провадженні судді Величко Т.О., просили стягнути суму заборгованості за кредитним договором, бн від 08.05.2006 року, та вже приклали копію його нового паспорта серії НОМЕР_4 виданого 16.06.2006 року замість втраченого, та у судових засіданнях стверджували, що кредитний договір був підписаний 08.05.2006 року, а паспорт надано ним було пізніше. Позивач зазначав, що коли він показував представнику позивача докази їх звернення до суду і заявою про видачу судового наказу у 2007 році та копію паспорта з переклеєною фотокарткою, що не відповідає його фото, та подання позовів у 2013 році із іншою фотокарткою, позивач у судовому засіданні суддя Наборозняк М.І. по справі № 2759501113 просив залишити позов без розгляду. Також без поважних причин не з»явився у судове засідання до судді Величко Т.О. по цій справі за основним позовом, внаслідок чого основний позов було залишено без розгляду. Позивач зазначав, що у зв»язку із надходженням до нього судових повісток, та відсутністю коштів на адвокатів він був вимушений сам з»являтися у суд та захищати свої порушені права з боку ПАТ КБ «ПриватБанк», у з»взку із чим був вимушений витрачати свій час, просити керівництво відпустити його з роботи, нервувати, порушувати встановлений ритм життя, що завдало йому моральної шкоди, яку він оцінює у 10000грн., а тому просить суд зустрічний позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач за зустрічним позовом підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві просив суд позов задовольнити.

В судовому засіданні відповідач, належним чином повідомлений у судові засідання не з»явився, заяв про поважні причини неявки до суду не подав, заперечень проти позову до суду не подав.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази у порядку ст. 212 ЦПК України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 10,11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» починаючи з 2007 року звертається до суду із заявою видачу судового наказу ( а.с.41-51) та із позовами до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором бн від 08.05.2006 року. Судом встановлено, що згідно заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу від 29.11.2007 р до вказаної заяви були подані докази, а саме заява на видачу кредиту умови кредитування та копія паспорта серії НОМЕР_3, але фотокартка позичальника у паспорті не відповідає його фотокартці та копія паспорта видана 28.08.2000 року( а.с.43-47).

Судом встановлено, що у 2006 році внаслідок неправомірних дій невстановлених осіб у ОСОБА_1 було забрано паспорт та ідентифікаційний код про що свідчить постанова про відмову у порушення кримінальної справи( а.с.34).

Судом встановлено, що ПАТ КБ «Приват Банк» у 2013 році звернулися одночасно із двома аналогічними позовними заявами до Святошинського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості, які перебувають на розгляді у судді Наборозняк М.І. , та згідно ухвали суду по справі № 2759501113 за заявою ПАТ КБ «Приват Банк» позов залишено без розгляду( а.с.61).

Судом встановлено, що згідно ухвали суду по вказаній справі основний позов ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 залишено без розгляду, яка набрала законної сили. ( а.с.63).

Судом встановлено,що подаючи позови до суду ПАТ КБ «Приват Банк», не просили суд призначити експертизу, подавали позови та не з»являлись у судове засідання та не просили розглядати спір за їх відсутності, у зв»язку із чим позивач за зустрічним позовом був вимушений подати зустрічний позов, та у такий спосіб нарешті встановити істину по цій справі з»являвся до суду, відволікався від роботи, порушував звичний спосіб життя.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд повинен з»ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у якій грошовій сумі чи у який матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та із чого при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідач у справі не довів доказами та не повідомив суд про підстави звільнення від доказування, що саме з ОСОБА_1 було укладено кредитний договір бн від 08.05.2006 року, надавав суду різні копії паспортів з різними фотокартками, відривав своїми неправомірними діями ОСОБА_1 від звичного способу життя, змушував нервувати, чим завдав позивачу моральну шкоду, яку з урахуванням поданих доказів суд зменшив до 5000 грн.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об»ективному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 86, 88, 212-218, 294, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути ПАТ КБ «Приват Банк»(49094 м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги,50 код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 моральну шкоду у розмірі 5000 ( п»ять тисяч) грн.

Стягнути з ПАТ КБ «Приват Банк»(49094 м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги,50 код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2судові витрати пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог у розмірі 114( сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з часу його проголошення, у разі відсутності осіб, протягом десяти днів з часу отримання копії рішення суду.

Суддя: Т.О. Величко