Ухвала суду № 37159620, 11.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року справа №805/7869/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Старосуда М.І., при секретарі судового засідання Варчук О.В., за участю представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року у справі № 805/7869/13-а за позовом Комунального закладу «Міський спортивний комплекс «Азовець» до Маріупольської об'єднаної державної фінансової інспекції, Державної фінансової інспекції України в Донецькій області, треті особи Маріупольська міська Рада, Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», про визнання нечинними окремих положень та часткове скасування акту ревізії та вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 р. позов Комунального закладу «Міський спортивний комплекс «Азовець» до Маріупольської об'єднаної державної фінансової інспекції (відповідач 1), Державної фінансової інспекції України в Донецькій області (відповідач 2), треті особи Маріупольська міська Рада, Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», про визнання нечинними окремих положень та часткове скасування акту ревізії та вимоги задоволено частково. Скасовано пункти 5 та 5.1 вимоги від 07.03.2013 р. № 26-01-34/396, складеної Маріупольською об'єднаною державною фінансовою інспекцією Державної фінансової інспекції України в Донецькій області, стосовно договорів оренди комунального майна. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 2 - Державна фінансова інспекція України в Донецькій області - подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Послався на порушення судом норм матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що встановлення Маріупольською міською радою орендної плати в розмірі 1 грн. на рік, призвело до збитків міського бюджету на загальну суму 349028,90 грн. від недоотриманої орендної плати від договорів оренди окремого індивідуально визначеного майна від 01.01.2011 №118/09 та від 01.01.2012 №118/60, укладених між КЗ «МСК «Азовець» та ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», чим порушено пункти 2, 3, 7 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна м.Маріуполя, затвердженої рішенням Маріупольської міської ради від 21.06.2011 №6/8-653.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав письмові заперечення проти апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні просили апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Маріупольською об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведено документальну ревізію фінансово-господарської діяльності в Комунальному закладі «Міський спортивний комплекс «Азовець» за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2012 р., за наслідками якої складено акт від 27.02.2013 р. №05-860/009 (далі Акт ревізії).

На підставі висновків Акту ревізії відповідачем була складена вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень від 03.03.2013 року № 26-01-34/396 (а.с.7-9), пунктом 5.1 якої від позивача вимагається відобразити в бухгалтерському обліку установи дебіторську заборгованість за Спеціальним фондом за ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» та провести заходи згідно діючого законодавства щодо стягнення з орендаря коштів у сумі 349028,90 грн. Провести незалежну оцінку вартості нежитлового приміщення загальною площею 229,2 кв.м, розташованого за адресою м. Маріуполь, вул. Ломізова, 1, яке надане в строкове платне користування Первинній організації профспілки робітників металургійної та гірничодобувної промисловості України ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» та укласти договір оренди за користування комунальним майном відповідно до п. 2, п. 3, п. 7 Методики розрахунку порядку використання плати за оренду комунального майна м.Маріуполя, затвердженої рішенням Маріупольської міської ради від 21.06.2011 р. №6/8-653 з визначенням розміру орендної плати в залежності від вартості орендованого майна, яка буде визначена незалежною оцінкою.

Як підставу для оскаржуваної вимоги в цій частині у висновках Акту ревізії зазначено, що встановлення Маріупольською міською радою орендної плати в розмірі 1 грн. на рік, призвело до збитків міського бюджету від недоотриманої орендної плати від договорів оренди окремого індивідуально визначеного майна від 01.01.2011 №118/09 та від 01.01.2012 №118/60, укладених між КЗ «МСК «Азовець» та ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» на загальну суму 349028,90 грн., чим порушено пункти 2, 3, 7 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна м.Маріуполя, затвердженої рішенням Маріупольської міської ради від 21.06.2011 №6/8-653, згідно з якими орендна плата за окреме індивідуальне визначено майно комунальної власності встановлюється у розмірі орендної ставки в залежності від виду економічної діяльності орендаря від вартості орендованого майна, визначеного шляхом незалежної оцінки. Зазначене порушення підпадає під порушення бюджетного законодавства, передбаченого ч. 37 ст. 116 Бюджетного кодексу України.

Також встановлено, що між Комунальним закладом «Міський спортивний комплекс «Азовець» (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (орендар) укладено договори оренди від 01.01.2011 р. №118/09 та від 01.01.2012 р. №118/60, предметом яких є спортивний комплекс за адресою м. Маріуполь, вул. Ломізова, 1, до якого включене футбольне поле гареве зі штучним покриттям 40м. х 20м., футбольне поле гареве зі штучним покриттям 60,5м. х 90,5м., майданчик з гумовим покриттям 43,3м. х 33,4м., футбольне поле зі штучним покриттям 54,1м. х 37,9м., футбольне поле загальне 109,5м. х 72,3м., перехідний тротуар на стадіоні, автопід'їзди до стадіону тощо

Вищезазначене майно знаходиться у комунальній власності м. Маріуполя та на підставі рішень Маріупольської міської ради від 26.05.2009 р. № 5/33-5353 та від 27.10.2009 р. № 5/36-5944 передано в оренду ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь».

Згідно п.п. 1.1 п.1 договорів від 01.01.2011 р. №118/09 та від 01.01.2012 р. №118/60, орендна плата за користування об'єктом оренди визначена у розмірі 1,00 грн. на рік.

Орендна плата Відкритому акціонерному товариству «Металургійний комбінат «Азовсталь» у розмірі 1,00 грн. визначена на підставі рішення Маріупольської міської ради від 27.10.2009 року № 5/36-5946 (арк. справи 98).

Зазначене рішення є чинним та в судовому порядку не оскаржувалось.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи та не є спірними.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що п. 5 та п. 5.1 оскаржуваної вимоги є незаконним, оскільки визначена позивачем орендна плата у розмірі 1,00 грн. встановлена у межах компетенції на підставі рішення органу місцевого самоврядування, як власника майна, рішення якого в розумінні ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами.

Відмовляючи в частині позовних вимог про визнання нечинними окремих положень та часткове скасування акту ревізії, суд першої інстанції виходив з того, що акт ревізії не покладає на позивача певних обов'язків, а отже, не порушує його права та інтереси у сфері публічно-правових відносин, а тому належним способом судового захисту є скасування окремих положень рішення суб'єкта владних повноважень, а саме пунктів 5 та 5.1 оскаржуваної вимоги.

В частині відмови в задоволені решти позовних вимог постанова суду першої інстанції сторонами по справі не оскаржується.

Розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позову є обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Положення наведених норм дають підстави зробити висновок про те, що орган місцевого самоврядування, як власник комунальної власності, має право передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам та визначати в договорах умови фінансування зазначених об'єктів, зокрема встановлювати розмір орендної плати, та рішення щодо вирішення цих питань є обов'язковими для всіх суб'єктів відповідної територіальної одиниці.

Відповідно до частини 4 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, що діяла на момент укладення договору) орендарям збиткових підприємств, а також об'єктів, що мають важливе соціальне значення, орендодавець може надавати пільги щодо орендної плати.

Згідно п. 1.1 та п. 1.2 Статуту Комунального закладу «Міський спортивний комплекс «Азовець», затвердженого рішенням міської ради від 29.03.2011 року № 6/6-379 (далі Статут), Комунальний заклад «Міський спортивний комплекс «Азовець» (далі Заклад) є комунальним закладом Маріупольської міської ради. Заклад засновано на власності Маріупольської міської громади, від імені та в інтересах якої права суб'єкта комунальної власності здійснює Маріупольська міська рада.

Відповідно до п. 4.1 Статуту, власник в особі Маріупольської міської ради здійснює свої права по управною Закладом безпосередньо або через уповноважені ним органи.

Пунктом 3.4 Статуту визначено, що здійснюючи право оперативного управління, Заклад користується і розпоряджається майном на свій розсуд відповідно до чинного законодавства України. Передача майна в оренду і відчуження його здійснюється за рішенням Власника.

Таким чином, позивач, визначаючи орендну плату у розмірі 1,00 грн. в договорах оренди від 01.01.2011 р. №118/09 та від 01.01.2012 р. №118/60, яка відповідно встановлена на підставі рішення Маріупольської міської ради, як власника майна, діяв правомірно, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність винесення відносно позивача п. 5 та 5.1 вимоги від 03.03.2013 року № 26-01-34/396.

Посилання апелянта на порушення позивачем пунктів 2, 3, 7 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна м.Маріуполя, затвердженої рішенням Маріупольської міської ради від 21.06.2011 №6/8-653, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки визначення орендної плати за користування об'єктами права комунальної власності належить до відання органів місцевого самоврядування, в даному випадку до Маріупольської міської ради.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року у справі № 805/7869/13-а за позовом Комунального закладу «Міський спортивний комплекс «Азовець» до Маріупольської об'єднаної державної фінансової інспекції, Державної фінансової інспекції України в Донецькій області, треті особи Маріупольська міська Рада, Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», про визнання нечинними окремих положень та часткове скасування акту ревізії та вимоги залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 12 лютого 2014 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

М.І. Старосуд