Вирок № 37158940, 24.01.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2014 Справа №607/21573/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

за участю секретарів Дядьо У.А., Репетівської В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12013210020000254 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Тернополя, громадянина України, неодруженого, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Шуманського П.В., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, представника потерпілого ОСОБА_4,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 29 вересня 2013 року о 19 год. 50 хв. керував технічно-справним автомобілем "BMW 3200", р.н. НОМЕР_2 та рухався проїзною частиною проспекту Злуки в м. Тернополі, у напрямку від вул. Збаразької.

Проїжджаючи через нерегульований пішохідний перехід, що неподалік зупинки громадського транспорту «Універсам», обвинувачений ОСОБА_1 в порушенні вимог п.п. 2.3 б та 18.1 ПДР України, маючи об'єктивну можливість бачити пішохода на нерегульованому пішохідному переході, не був уважним та не зупинився, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, щоб дати дорогу пішоходу. В результаті допустив наїзд на ОСОБА_5, яка переходила проїзну частину дороги по пішохідному переході, з лівого на правий бік.

Унаслідок викладеного і в порушенні вимог п. 1.5 ПДР України водій ОСОБА_1, який не повинен створювати небезпеку для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, створив такі умови, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди.

Під час наїзду, ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, які призвели до наступних травматичних змін: - травми голови, у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми з чисельними багато уламковими переломами кісток склепіння та основи черепа, просторими крововиливами у речовину, під оболонки та у шлуночки головного мозку; просторого крововиливу у м'які тканини лобної, правих скроневої, тім'яних та правої половини потиличної ділянок; - травми правої нижньої кінцівки, у вигляді: перелому середньої третини тіла малогомілкової кістки; синця правого стегна з крововиливом у м'які тканини; просторого синця верхньої та середньої третини гомілки і підколінної ямки, двох саден на його тлі (підколінна ямка та у нижній третині гомілки), крововиливу у межах синця з «кишенеподібним» розшаруванням м'яких тканин в підколінній ямці; - два синці правого ліктя; два садна поперекової ділянки; синець лівого стегна з крововиливом у підлягаючі м'які тканини. Встановлені у ОСОБА_5 травматичні зміни, стосовно живих осіб, за ознакою небезпеки для життя, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, та від яких наступила смерть.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 1.5, 2.3 «б» та 18.1 ПДР України перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілої ОСОБА_5

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав, що 29 вересня 2013 року близько 19 год. 30 хв. рухався за кермом автомобіля по проспекті Злуки в м.Тернополі в сторону зупинки громадського транспорту «Універсам» з допустимою швидкістю руху в населеному пункті до 60 км/год. В цей час була темна пора доби, рухався із увімкненим світлом ближніх фар. Коли переїжджав нерегульований пішохідний перехід, то відчув удар та побачив на вітровому склі пішохода. Перед наїздом на пішохода, останню він не бачив,з цієї причини не застосував гальмування до повної зупинки транспортного засобу. Чому перед перетином нерегульованого пішохідного переходу він не побачив пішохода, пояснити не може, лише вказав, що можливо, щось відволікло його увагу. Пішохід - потерпіла ОСОБА_5, переходила проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переході зліва направо в напрямку його руху. Вважає, що причиною наїзду на потерпілу стало те, що його увага була нестійка, крім того, ділянка дороги, де відбулася ДТП не освічувалась належним чином, а зустрічний транспорт частково засліплював, шлях в напрямку якого він рухався йому мало відомий, про наявність нерегульованого пішохідного переходу, де відбулася ДТП він не знав і відповідного дорожнього знаку не бачив. Проте, обвинувачений ОСОБА_1 розуміє, що мав можливість уникнути наїзду на потерпілу, критично оцінює вчинене ним кримінальне правопорушення з необережності, відшкодував потерпілому ОСОБА_3 повністю матеріальну шкоду, зокрема, усі витрати, які пов'язані з похованням потерпілої ОСОБА_5, щиро розкаюється та співчуває родині потерпілої. Просить суд, врахувати всі обставини справи, необережну форму його вини, та не карати суворо, не позбавляючи волі.

Крім повного визнання вини самим обвинуваченим ОСОБА_1, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України доводиться наступними зібраними, оголошеними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами.

Показаннями, допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3, який показав, що самих обставин, вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення йому нічого не відомо, оскільки не був очевидцем. Проте, вказав, що 29 вересня 2013 року близько 20 год. йому зателефонувала ОСОБА_6 та повідомила, що на доньку наїхав транспортний засіб на пішохідному переході. Коли він прибув на місце ДТП, то дізнався, що внаслідок наїзду на його доньку, остання отримала тілесні ушкодження, від яких наступила смерть.

Обвинувачений ОСОБА_1 йому та його сім'ї відшкодував усі витрати на поховання та встановлення надгробного пам'ятника, попросив вибачення. Жодних претензій матеріального чи морального характеру він до обвинуваченого не має, оскільки втрата близької людини, доньки, не може виражатись у грошових коштах. Щодо виду покарання, яке слід призначити обвинуваченому, покладається на думку суду.

Крім цього, винуватість обвинуваченого у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться також оголошеними, проаналізованими та перевіреними в судовому засіданні наступними доказами:

Протоколом огляду місця ДТП, схемою та фототаблицею до нього від 29 вересня 2013 року, в яких зафіксовано: розміри проїзної частини, сліди гальмування автомобіля, «БМВ» сірого кольору, р.н. НОМЕР_2 та місце їх роздвоєння, кінцеве розташування автомобіля та тіла потерпілої.

(а.кп._7-18);

Протоколом проведення слідчого експерименту від 16 жовтня 2013 року та додатком (схемою) до нього, під час якого водій ОСОБА_1 вказав місце наїзду на пішохода, траєкторію та швидкість руху свого автомобіля, траєкторію та швидкість руху пішохода, встановлено конкретну видимість та видимість у напрямку руху.

(а.кп._91-95);

Висновком судово-медичної експертизи №656 від 30 жовтня 2013 року, яким встановлено, що смерть неповнолітньої ОСОБА_5 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми з чисельними багатоуламковими переломами кісток склепіння та основи черепа, просторими крововиливами у речовину, під оболонки та у шлуночки головного мозку.

Викладений підсумок про причину смерті підтверджується виявленням в ході проведення судово-медичної експертизи її трупа чисельних багатоуламкових переломів кісток склепіння і основи черепа, масивних крововиливів під оболонки, у речовину та шлуночки головного мозку, а також результатами судово-гістологічної експертизи шматочків внутрішніх органів з її трупа, при якій встановлено: субарахноїдальний крововилив; крововиливи, ділянки деструкції в речовині головного мозку; крововиливи в м'які тканини голови; морфологічні прояви шокової реакції в печінці.

При судово-медичній експертизі трупа неповнолітньої ОСОБА_5 виявлено такі травматичні зміни:

- травма голови, у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми з чисельними багатоуламковими переломами кісток склепіння та основи черепа, просторими крововиливами у речовину, під оболонки та у шлуночки головного мозку; просторого крововиливу у м'які тканини лобної, правих скроневої, тім'яних та правої половини потиличної ділянок;

- травма правої нижньої кінцівки, у вигляді: перелому середньої третини тіла малогомілкової кістки; синця правого стегна з крововиливом у м'які тканини; просторого синця верхньої та середньої третин гомілки і підколінної ямки, двох саден на його тлі (підколінна ямка та у нижній третині гомілки), крововиливу у межах синця з "кишенеподібним " розшаруванням м'яких тканин в підколінній ямці;

- два синці правого ліктя; два садна поперекової ділянки; синець лівого стегна з крововиливом у підлягаючі м'які тканини.

Виявлені у ОСОБА_5 травматичні зміни виникли прижиттєво, незадовго до настання її смерті, що підтверджується забарвленням синців (синюшно-фіолетове та блідо-синюшне), станом поверхонь саден (вологі запалі рожево-коричневі), відсутністю ознак консолідації (зрощення) у переломах кісток, морфологічними властивостями крововиливів у м'які тканини в ділянках ушкоджень (темно-червоного забарвлення, без вираженого травматичного набряку), забарвлення крововиливів під м'яку мозкову оболонку (темно-червоне), стан крововиливів над- та під оболонки головного мозку (представлені рідкою кров'ю), відсутністю виражених макроскопічних і мікроскопічних проявів тканинних та клітинних реакцій на спричинені ушкодження.

Зазначені ушкодження, зважаючи на їх види (переломи кісток, крововиливи, синці, садна), утворилися від, значної за силою, дії тупих предметів.

Виявлений при судово-медичній експертизі ОСОБА_5 синець верхньої повіки правого ока, зважаючи на його властивості (локалізація тільки на верхній повіці, відсутність крововиливів у сполучні та білкові оболонки ока, наявність переломів кісток, що формують верхню стінку очниці, утворився внаслідок розповсюдження крові по навколоочній клітковині і є напливником.

Встановлені у ОСОБА_5 травматичні зміни, стосовно живих осіб, за ознакою небезпеки для життя, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Між тілесними ушкодженнями, що отримані неповнолітньою ОСОБА_5 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та настанням її смерті є прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Масивність, множинність, різноманітний характер тілесних ушкоджень (садна, синці, крововиливи, переломи кісток тощо), розташування тілесних ушкоджень на різних анатомічних ділянках та протилежних поверхнях тіла, висота їх розташування, наявність ознак різкого загального струсу тіла (у вигляді крововиливів у фіксуючо-підвішуючий апарат внутрішніх органів - в ділянці судинної ніжки селезінки, коренів легень, ворота нирок, серповидну зв'язку печінки), в сукупності дають підставу стверджувати, що в даному випадку мала місце транспортна травма.

Локалізація, висота розташування ушкоджень нижніх кінцівок, морфологічні властивості перелому малогомілкової кістки правої нижньої кінцівки (з місцем прикладання травмуючої сили, що обумовила його виникнення по задній поверхні кістки), наявність просторого синця, крововиливу з "кишенеподібним" розшаруванням м'яких тканин у правій підколінній ямці, загалом вказують, що на потерпілу, котра знаходилася в вертикальному чи близькому до нього положенні і була обернена до транспортного засобу правою половиною тіла, було здійснено наїзд (удар виступаючими частинами) легкового автомобіля.

При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_5, судово-медичних даних щодо стану пішохода (стояв, рухався) в момент первинного контакту з транспортним засобом, не отримано.

При судово-токсикологічній експертизі взірців крові та сечі з трупа ОСОБА_5 метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено, як і не відчувався запах алкоголю від досліджуваних порожнин та внутрішніх органів при розтині її трупа. Таким чином, судово-медичних даних щодо вживання нею незадовго до настання смерті алкогольних напоїв, немає.

При судово-імунологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_5 встановлено А (ІІ) група крові з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО.

(а.кп._98-102);

Висновком судово-медичної експертизи №66 від 28 жовтня 2013 року, яким встановлено, що на наданих речових доказах виявлено пошкодження і сліди, які могли утворитися під час ДТП, зокрема:

а) На куртці:

- сліди підсохлої крові у вигляді щільної ділянки просякання на правій половині капюшона, переривчастих нещільних ділянок на спинці і задній поверхні рукавів з лиця із частковим відтворенням форми складок та поодиноких і переважно дрібних безформних плям крові на полах та передній поверхні рукавів з лиця, що є, відповідно, наслідком стікання крові на капюшон з вищерозташованої закривавленої частини тіла (голови) та нещільного динамічного контактування спинки і поверхонь рукавів з тупою закривавленою поверхнею.

б) На штанах:

- 2 переривчасті ділянки тертя на стінках задніх кишень (на правій - головки клепок і стра зів, на лівій - тканина вздовж внутрішнього краю і головки одиничних внутрішніх кле пок), які виникли від короткочасної динамічної дії тупої слідоутворюючої поверхні в нап рямі справа наліво зверху вниз на правій та зверху вниз на лівій кишенях;

- 2 ділянки тертя тканини на задній (більше справа) поверхні правої штанини (верхня - в середній третині і горизонтальна, нижня - в нижній третині, з грунтоподібними включеннями і переривчаста), які утворилися від короткочасної динамічної дії тупої слідоутворю ючої поверхні в напрямі зверху вниз справа наліво у верхній та зверху вниз дещо зліва направо у нижній ділянках;

- 3 блискучо-темнуваті ділянки тертя тканини на невеликій площі задньої поверхні лівої штанини в нижній третині, які виникли від короткочасної динамічної дії тупої слідоутво рюючої поверхні в напрямі зверху вниз зліва направо.

в) На ходовій поверхні підошви кросівок:

- сліди ковзання, наявність і характер яких свідчать про вертикальне положення потерпілої, можливість їхнього утворення під час наїзду транспортним засобом на потерпілу і первинне ковзання обох кросівок у косопоздовжньому напрямі ззаду наперед справа наліво.

Крім цього, на внутрішній боковій поверхні підошви лівої кросівки (носкова частина у передній третині) виявлено невелику ділянку потертості матеріалу, яка утворилася від кооткочасної динамічної дії тупої слідоутворючої поверхні в напрямі зверху вниз спереду назад.

Характер, локалізація і механізм утворення вищевказаних слідів на наданих речових дока зах, враховуючи дані протоколу огляду місця події і характер тілесних ушкоджень у потерпі лої, у сукупності, дозволяють висловитися про те, що вони утворилися у фазах наїзду транс портним засобом (не виключено, вказаним у постанові легковим автомобілем "BMW 320") на потерпілу, яка в момент первинного контакту з транспортом перебувала у вертикальному положенні і була обернена до автомобіля правою половиною тіла (більше спиною), що су проводжувалося елементами закидання потерпілої на автомобіль з подальшим відкиданням її тіла на підлягаюче покриття.

Локалізація, напрям довжників і ступінь вираженості слідів ковзання на підошвах кросівок свідчать про нерівномірний контакт підошви кросівок з дорожнім покриттям, що, зазвичай, спостерігається під час руху пішохода в момент наїзду транспортним засобом на нього.

(а.кп._111-117);

Висновком судово-медичної експертизи №1143 від 03 жовтня 2013 року, яким встановлено, що при газохроматографічному дослідженні взірця крові громадянина ОСОБА_1, відібраного в ТОНД 29.09.2013 року о 21 годині 30 хвилин, - метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено.

(а.кп._125-127);

Висновком судової автотехнічної експертизи №5-449/13 від 26 жовтня 2013 року, яким встановлено, що рульове керування автомобіля «BMW-320», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, знаходиться в працездатному стані і вимогам п. 31.4.2. "Рульове керування" ПДР України відповідає.

Робоча гальмова система вказаного автомобіля знаходиться в працездатному стані і вимогам п. 31.4.1 "Гальмові системи" ПДР України відповідає.

Прилади зовнішнього освітлення вимогам п. 31.4.3. "Зовнішні світлові прилади" ПДР України відповідають.

Колеса та шини транспортного засобу, вимогам п. 31.4.5. "Колеса і шини" ПДР України відповідають.

Експертним дослідженням систем та їх елементів, що впливають на

безпеку руху, в процесі керування автомобілем, на стадії пошуку несправностей

за зовнішніми ознаками та проявами (діагностичними параметрами і симптомами)

- технічних несправностей (невідповідностей) не виявлено.

(а.кп._132-142);

Висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №5-448/13 від 21 жовтня 2013 року, яким встановлено, що автомобіль «BMW 320», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, в первинний момент наїзду на пішохода контактував своєю

передньою лівою частиною: передня ліва частина капоту, ліва нижня частина

переднього вітрового скла; ліва передня стійка даху, ліве дзеркало заднього

виду.

Наїзд автомобіля «BMW 320», державний реєстраційний номерний

знак НОМЕР_2, на пішохода відбувся на лівій смузі руху транспортного

потоку до перехрестя з вул. Тарнавського; в місці, що передує зафіксованому

кінцевому розташуванню тіла потерпілої, відносно напрямку руху до перехрестя

з вул. Тарнавського.

Встановити місце наїзду вказаного автомобіля на пішохода в абсолютних величинах по відношенню до елементів проїзної частини дороги, а також по відношенню до початку зафіксованих слідів гальмування чи пішохідного переходу, не надається можливим, в зв'язку із відсутністю уточнюючої слідової інформації, яка зафіксована у протоколі огляду місця події і схемі до нього та необхідна для цього.

(а.кп._147-153);

Висновком судової автотехнічної експертизи №5-450/13 від 10 жовтня 2013 року, яким встановлено, що виходячи із заданої довжини слідів гальмування, швидкість руху автомобіля «BMW-320», державний номерний знак НОМЕР_2, перед застосуванням водієм екстреного гальмування, могла складати величину приблизно 55...58 км/год, в залежності від коефіцієнта зчеплення коліс з дорожнім покриттям.

(а.кп._162-163);

Висновком судової автотехнічної експертизи №5-502/13 від 29 жовтня 2013 року, яким встановлено, що в умовах даної дорожньо-транспортної ситуації, що склалася, водій автомобіля «BMW 320» повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 1.5ч.1, 18.1 Правил дорожнього руху України.

При заданому слідством комплексі вихідних даних, водій автомобіля «BMW 320», діючи у відповідності до вимог п. 18.1 ПДР України, мав технічну можливість уникнути наїзд на пішохода, для чого завад технічного характеру у водія не було.

При заданому слідством комплексі вихідних даних, на момент проведення експертизи не відомі будь-які причини технічного характеру, які б завадили водію автомобіля «BMW 320» діяти у відповідності до вимог п. 18.1 ПДР України, отже його дії в умовах виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди не відповідали вимогам зазначених Правил.

В даній дорожньо-транспортній ситуації, невідповідність дій водія автомобіля «BMW 320» вимогам п.18.1 ПДР України, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.

При заданому слідством комплексі вихідних даних, невідповідність дій водія автомобіля «BMW 320» технічним вимогам п.18.1 Правил дорожнього руху України привела до виникнення даної ДТП, тобто причиною настання даної ДТП - наїзд транспортного засобу на пішохода, з технічної точки зору були обставини, які пов'язані з невідповідністю дій водія автомобіля «BMW 320» зазначеним вимогам Правил.

(а.кп._169-172)

Таким чином, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, який слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.

При призначенні покарання, відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, зокрема те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні, думку потерпілого ОСОБА_3, який немає жодних претензій до обвинуваченого. Тому, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Разом з тим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та настання наслідків - смерть неповнолітньої ОСОБА_5, і враховує обставини, які пом'якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілому в повному обсязі, вчинення кримінального правопорушення у молодому віці, позитивну характеристику з місця проживання.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд, враховуючи особу винного та в сукупності всі обставини по справі, які визнає винятковими і такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливі без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнивши ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк.

Приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, із встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст.75 КК України, суд враховує необережну форму вини, особу обвинуваченого як позитивну, зокрема його ставлення до вчиненого, а саме: добровільне відшкодування в повному обсязі матеріальної шкоди, щире каяття, думку потерпілого ОСОБА_3, який є батьком померлої потерпілої.

Вказані обставини свідчать про те, що мета покарання, виправлення і запобігання скоєнню нових злочинів обвинуваченим буде досягнута у разі застосування до нього ст.75 КК України.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Процесуальні витрати за проведення автотехнічної експертизи №5-449/13 в розмірі 489,44 грн., транспортно-трасологічної експертизи №5-448/13 в розмірі 489,44 грн., автотехнічної експертизи №5-450/13 в розмірі 489,44 грн., автотехнічної експертизи №5-502/13 в розмірі 734,16 грн., а всього на загальну суму 2202,48 грн. (дві тисячі двісті дві гривні сорок вісім копійок), які суд вважає, що слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Скасувати арешт майна, а саме: на автомобіль «BMW 320», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, 1991 року випуску, який належить ОСОБА_7, що накладений на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 02 жовтня 2013 року, після набрання вироку законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому 3 (три) роки іспитового строку.

Зобов'язати ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 76 КК України в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Процесуальні витрати за проведення автотехнічної експертизи №5-449/13 в розмірі 489,44 грн., транспортно-трасологічної експертизи №5-448/13 в розмірі 489,44 грн., автотехнічної експертизи №5-450/13 в розмірі 489,44 грн., автотехнічної експертизи №5-502/13 в розмірі 734,16 грн., а всього на загальну суму 2202,48 грн. (дві тисячі двісті дві гривні сорок вісім копійок), стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Скасувати арешт майна, а саме: на автомобіль «BMW 320», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, 1991 року випуску, який належить ОСОБА_7, що накладений на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 02 жовтня 2013 року, після набрання вироку законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін