Ухвала суду № 37157948, 06.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року Справа № 876/14283/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Багрія В.М., Старунського Д.М.

з участю секретаря судового засідання: Волошин М.М.

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Франківського районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет пору на стороні позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_3) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2013 року позивач звернувся із позовом до Державної податкової інспекції у Франківського районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Франківському районі м. Львова), в якому з урахуванням уточнень просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.11.2012 р. № 0001361720, № 0001351720, № 0001341720, від 11.12.2012 р. № 0000362350, від 13.12.2012 р. № 0001591720.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року в задоволені позову було відмовлено повністю.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) при поданні декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік неправомірно відобразив оплату фінансових платежів у 2011 році у сумі 2750грн., що призвело до перекручування даних в декларації та не відображення нарахування по особовій картці платника суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2117,34 грн. Крім цього, позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 43702 грн. по взаємозрахунках з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) та ТзОВ «Цайпер Україна». При проведенні перевірки податковим органом ФОП ОСОБА_2 не надав товарно-транспортні накладні, які свідчать про перевезення товарів від ФОП ОСОБА_3 Таким чином, позивачем до складу витрат, пов'язаних з господарською діяльністю за 2011 рік безпідставно включив витрати по взаєморозрахунках з ПП «МКМ-Сервіс», ФОП ОСОБА_3 та ТзОВ «Цайпер Україна» на загальну суму 519381,70 грн. Також ФОП ОСОБА_2 несвоєчасно подано до податкового органу декларацію з ПДВ за січень, березень, квітень, липень 2011 року. Крім того, ФОП ОСОБА_2 проводив нарахування та виплату грошових коштів фізичним особам згідно цивільно-правових угод у квітні 2011 року, проте податковий розрахунок за формою 1 ДФ до податкового органу не надав. Також позивач при виплаті в 1 кварталі 2011 року доходів у вигляді фрахту нерезиденту не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів нерезидентів в загальній сумі 2756,36 грн. Тому суд вважав податкові повідомлення0рішення правомірними.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, як мотивує тим, що факт використання в господарській діяльності одержаного ним товару від ФОП ОСОБА_3 та послуг від ПП «МКМ-Сервіс» і ТзОВ «Цайпер Україна» підтверджується долученими до матеріалів справи копіями належно оформлених первинних документів та є незаперечними, однак не були взяті до уваги судом під час розгляду справи. Висновки суду про завищення ним податкового кредиту спростовуються відсутністю вироку суду. Відповідачем незаконно та безпідставно донараховано ПДВ відповідно до податкових повідомлень-рішень. Крім того, суд першої інстанції ухвалюючи постанову, не дав оцінки доводам позивача про неправильне обчислення сум податку на доходи фізичних осіб. Зокрема, ним самостійно було обчислено різницю між сумою отриманого доходу і понесених витрат у зв'язку з його отриманням, а суд погодився з обрахунком із загальної суми оподаткованого доходу. Також апелянт вважає, що судом неправильно застосовано норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині обчислення і сплати податку з доходів нерезидентів. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта ФОП ОСОБА_2, який апеляційну скаргу підтримав, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрований в Управлінні державної реєстрації Львівської міської ради 12.07.2006 р. та отримав свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_8, з 13.07.2006 р. перебуває на податковому обліку у відповідача.

ДПІ у Франківському районі м. Львова була проведена планова документальна перевірка ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої 29.10.2012 р. складено Акт № 1750/17-2/НОМЕР_6, в якому відображені встановлені в ході її проведення порушенням вимог податкового законодавства.

На підставі акту перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова були прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.11.2012 р. № 0001361720, яким збільшено ФОП ОСОБА_2 суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 89753,55 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 22438,39 грн., № 0001351720, яким збільшено ФОП ОСОБА_2 суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 43702 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 175 грн., № 0001341720, яким збільшено ФОП ОСОБА_2 суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 510 грн., від 13.12.2012 р. № 0001591720, яким збільшено ФОП ОСОБА_2 суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 506 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

ФОП ОСОБА_2 подав до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік, у якій задекларував загальну суму оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності, в розмірі 4143214,19 грн. Зазначені суми відображені в додатку №7. Проте, згідно картки особового рахунку по податку з доходів фізичних осіб станом на 31.12.2011 р. авансові платежі йому не нараховувались.

Крім того, ФОП ОСОБА_2 у 2011 році отримував доходи протягом 5 місяців, зокрема, з січня по травень, завищено податковий кредит на загальну суму 43702,0 грн. (по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_3 на суму 19333,34 грн. за січень 2011 року, ТОВ «Цайпер Україна» на суму 24369 грн. за лютий 2011 року).

Під час перевірки, податковим органом використано акт ДПІ у Галицькому районі м. Львова №1580/23-209/32484335 від 20.06.11 р. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Цайпер Україна» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів за період з 01.04.08 р. по 16.06.11 р.», акт ДПІ у Галицькому районі м. Львова №1111/23-209/35383180 від 31.03.11 р. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП «МКМ-Сервіс» з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за січень 2011 року» та акт Новоукраїнської МДПІ № 304/1710/НОМЕР_7 від 26.08.11 р. «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань достовірності декларування податку на додану вартість фізичною особою - підприємцем ФОП ОСОБА_3 по взаємовідносинах з ТОВ «Тіал Альянс» за період з 01.01.2011 р. по 31.05.2011 р.».

Згідно зазначених актів, ФОП ОСОБА_2 до складу витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, за 2011 рік безпідставно включив витрати по взаєморозрахунках з ПП «МКМ-Сервіс», ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Цайпер Україна» на загальну суму 519381,70 грн. та неправомірно включив до складу податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 43702 грн., в тому числі : по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_3 на суму 19333,34 грн. за січень 2011 року та по взаєморозрахунках з ТОВ «Цайпер Україна» на суму 24369 грн. за лютий 2011 року.

З матеріалів справи видно, що позивачем були оскаржені зазначені податкові повідомлення-рішення в порядку, передбаченому ст.56 ПК України, проте вони були залишені без задоволення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем несвоєчасно подано до податкового органу Декларації з ПДВ за січень, березень, квітень, липень 2011 року, фактично декларації були подані : за січень 2011 року - 22.02.11 р., за березень 2011 року - 21.04.11 р., квітень 2011 року - 24.05.11 р., за липень 2011 року - 25.08.11 р.

Крім того, ФОП ОСОБА_2 не подано до податкового органу відомостей про нараховані та виплачені доходи громадянам та суми утриманого з них податків за 2 квартал 2011 року, крім того, позивач при виплаті в 1 кварталі 2011 року доходів у вигляді фрахту нерезиденту не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів нерезидентів в розмірі 6 %, в результаті чого нараховано податок на доходи нерезидентів в загальній сумі 2756,36 грн.

Також судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 отримав транспортно-експедиційні послуги по маршруту : м. Львів (Україна) - м. Vaggryd (Швеція), м.Львів (Україна) - м.Турхнот (Бельгія), м.Львів (Україна) - м.Ханаског (Швеція), від фірми «LKW WALTER Internationale Tramsportorganisation AG", IZ NO-SUDF, Strabe 14», Postfach,36. A-2355, Wiener Neudorf, Austria, по контракту від 25.08.2010 р. № 508-Т, згідно актів виконаних послуг : від 31.01.11 р. № ОУ-1 на суму 1500 євро, від 09.02.11 р. № ОУ-2 на суму 1500 євро, від 14.03.11 р. № ОУ-3 на суму 1250 євро. Оплату здійснено 31.01.11 р. в сумі 1500 євро (15933,89 грн.), 09.02.11 р. в сумі 1500 євро (16190,39 грн.), 14.03.11 р. в сумі 1250 євро (13815,01 грн.).

В ході проведення перевірки позивачем не було представлено довідки за 2011 рік від нерезидента «LKW WALTER Internationale Tramsportorganisation AG", Австрія, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір. Перевіркою донараховано 2756,36 грн. податку на доходи нерезидента.

Згідно наданих до перевірки документів, між ФОП ОСОБА_2 та ТзОВ «Цайпер Україна» було укладено договір від 01.02.2011 р., за умовами якого ФОП ОСОБА_2 доручає, а товариство бере на себе зобов'язання виконати роботи з розпилювання лісоматеріалів та виготовлення пиломатеріалів, виготовлення шпону, парення, сушіння, калібрування, шліфування пиломатеріалів, складання та пакування тощо. На виконання даного договору виконавцем були виписані акти виконаних робіт, у яких не зазначено зміст господарської операції та вимірники послуг.

Крім того, між ФОП ОСОБА_2 та ПП «МКМ-Сервіс» було укладено договір від 01.01.2011 р., згідно якого підприємство бере на себе зобов'язання виконати аналогічні роботи, що у вказаному вище договорі, на виконання якого ПП «МКМ-Сервіс» склало акти виконаних робіт, у яких не зазначено зміст господарської операції та вимірники у кількісному та вартісному виразі.

10.01.2011 р. між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір, за умовами якого останній взяв на себе зобов'язання передати у власність ФОП ОСОБА_2 заготовки пилені дубові І-IV сорту, дошку дубову та хвойну обрізну, круглі лісоматеріали твердолистяних, м'яколистяних і хвойних порід. На виконання даного договору ФОП ОСОБА_3 виписав видаткові та податкові накладні на загальну суму 116000 грн. в тому числі ПДВ 19333 грн.

Однак, за інформацією ДПІ у Франківському районі м. Львова ФОП ОСОБА_2 при проведенні перевірки не надав товарно-транспортні накладні, які свідчать про перевезення товарів від ФОП ОСОБА_3

Позивачем не було надано також в суді першої та апеляційної інстанції доказів щодо транспортування, складського обліку товару, сертифікатів якості товару, довіреностей на отримання товару, а також неможливо встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року № 168/704, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Акти приймання-здачі виконаних робіт не містять такого обов'язкового реквізиту, передбаченого ч.1,2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 «витрати» затвердженого Міністерством фінансів України від 31.12.1999, за реєстр. В Мін'юсті України від 19.01.00 №27/4248 як зміст та обсяг господарської операції, відсутня інформація про фактично понесені витрати на здійснення цих робіт.

Слід зауважити, що роботи по вищезазначених послугах надавались в значних обсягах, що в свою чергу потребувало великих транспортних затрат, наявності необхідних ресурсів.

Як вбачається з акта перевірки не встановлено використання у підприємницькій діяльності позивача праці найманих осіб.

Згідно інформації у досліджуваному періоді ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не перебувала у трудових відносинах із ПП «МКМ-Сервіс» та не залучалась до виконання робіт пов'язаних із виготовлення пиломатеріалів.

Судом встановлено, що позивачем не надано суду первинної документації щодо господарських операцій з ТзОВ «Цайпер Україна» та ПП «МКМ-Сервіс».

Щодо нарахування податку з доходів нерезидентів у сумі 2756,36 грн. необхідно зазначити наступне.

Проведеною перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_2 здійснював виплати доходу нерезидентам із джерелом походження з України, отримуючи трапспортно-експедиційні послуги від фірми «LKW WALTER Internationale Tramsportorganisation AG», Австрія, по контракту від 25.08.2010 р. № 508-Т, що підтверджується актами виконаних робіт від 31.01.11 р. №ОУ-1, від 09.02.11 р. №ОУ, від 14.03.11 р. №ОУ та здійснено оплату у сумі 45939,29 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що звіт про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів ФОП ОСОБА_2 не подавався.

Враховуючи наведене, позивач при виплаті доходів у вигляді фрахту нерезиденту не утримано та неперераховано до бюджету податок з доходів нерезидентів у розмірі 6 відсотків, чим порушено вимоги п.13.1,113.5 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ДПІ донараховано податок з доходів нерезидентів у сумі 2756,36 грн.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 07.11.2012 р. № 0001361720, № 0001351720, № 0001341720, від 11.12.2012 р. № 0000362350, від 13.12.2012 р. № 0001591720. є правомірними.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року в адміністративній справі № 813/1368/13-а, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : В.М.Багрій

Д.М.Старунський

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 11.02.2014 року