Ухвала суду № 37157924, 04.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 р.Справа № 820/8534/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013р. по справі № 820/8534/13-а

за позовом Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триатлон"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триатлон", в якому просив стягнути з ТОВ фірми "Триатлон" (код 14069455) заборгованість перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб у сумі 144896,08 грн. з рахунків у банках, які його обслуговують.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013р. по справі № 820/8534/13-а позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013р. по справі № 820/8534/13-а, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання, призначене на 04.02.2014 року не прибули.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 04.02.2014 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось у зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Судом першої інстанції встановлено, що відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, ідентифікаційний номер 14069455 року.

З 16.10.1995 року підприємство взято на облік як платник податків і зборів в Державній податковій інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, правонаступником якої є Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Між відповідачем та Харківською міською радою укладено договір оренди землі від 28.11.2011р. за №631010004000143 (а.с.11-16).

Отже, відповідач є землекористувачем земельної ділянки.

Відповідач 25.01.2013р. засобами електронного зв'язку надіслав до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за №9002202852 (а.с.17-19)

Загальна сума нарахованого податку згідно податкової декларації №9002202852 від 25.01.2013р. складає 248393,28 грн. з щомісячним платежем у розмірі 20699,44 грн.

Посилаючись на право податкової інспекції на звернення до суду, встановлене п. 20.1.18 ст. 20 та п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, Основ'янська МДПІ м. Харкова просить суд стягнути з відповідача суму боргу зі сплати орендної плати за землю в розмірі 41.398, 88 грн., яка структурно складається з орендної плати юридичних осіб, а саме: по декларації №9001277716 від 24.01.2012 року, термін сплати за якою 31.01.2013 року - 20.699,44 грн., по декларації №9001277716 від 24.01.2012 року, термін сплати за якою 30.12.2012 року - 20.699,44 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для їх задоволення, оскільки відсутні докази вжиття органом податкової служби передбачених Податковим кодексом України заходів погашення податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 67 Конституції України на кожного покладено обов'язок сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що між ТОВ фірма "Триатлон" та Харківською міською радою 20.12.2004р. укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ТОВ фірма "Триатлон" прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,8740 га несільськогосподарського призначення - землі транспорту, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 18.

До матеріалів справи позивачем надано корінці податкових вимог №1/200 від 03.03.2010р. та №2/268 від 06.04.2010р., які були вручені відповідачу 05.03.2010р. та 07.04.2010р. відповідно, що підтверджено копіями повідомлень про вручення (а.с.20-21).

Останній платіж зі сплати належних платежів за оренду землі за квітень 2013 року відповідач здійснив 07.06.2013р., що підтверджується платіжним дорученням №56 (а.с.81).

Відповідно до п.п.16.1.4 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Розділом XIII ПК України врегульоване питання нарахування та справляння плати за землю.

Положеннями п.п.269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України передбачено, що платниками податку є землекористувачі.

За правилами п.285.1, п.285.2 ст.285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. (п.286.2 ст.286 ПК України).

Згідно п. 287.3 ст.287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи слідує, що відповідач, в порушення положень ст.287 ПК України, несвоєчасно сплачує нараховану відповідно до податкової декларації №9002202852 від 25.01.2013р. щомісячну плату за землю, у зв'язку з чим у останнього утворився податковий борг.

Зазначені обставини підтверджуються зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.29-43) та відповідачем не заперечувались.

Враховуючи вимоги статей 69, 70 КАС України та положення "Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України", затвердженої наказом ДПА України №276 від 18.07.2005р. (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відомості облікових карток щодо стану розрахунків з бюджетом є належним та допустимим доказом наявності у платника податків податкової заборгованості.

Податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1 статті 14 Кодексу).

Згідно положень п.п.20.1.35 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

Відповідно до положень п.95.1, п.95.2 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п.59.1 ст.59 ПК України).

Згідно п.59.4, п.59.5 ст.59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що відповідачу, на виконання вимог ст.59 ПК України, надсилалися податкові вимоги №1/200 від 03.03.2010р. та №2/268 від 06.04.2010р., а тому враховуючи, що з моменту надіслання вимог податковий борг платника податків не був погашений в повному обсязі, то контролюючий орган не зобов'язаний надсилати нову податкову вимогу.

Наведені доводи контролюючого органу колегія судді не приймає, як належні та обґрунтовані, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що рішенням господарського суду Харківської області від 05.09.2011 року по справі № 5023/5064/11 задоволено в повному обсязі позов прокурора Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ТОВ фірма "Триатлон" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю. Стягнуто з ТОВ фірма "Триатлон" на користь Харківської міської ради заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 356952, 39 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 року у зазначеній вище справі розстрочене виконання рішення господарського суду Харківської області від 05.09.2011 року та встановлено наступний порядок його виконання в частині стягнення 356952, 39 грн. заборгованості: до 20.09.2012 року - 118984,13 грн., до 20.09.2013 року - 118984,13 грн., до 20.09.2014 року - 118984,13 грн.

Рішення господарського суду набуло чинності, сторонами оскаржене не було.

Таким чином, рішенням Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2011р. з відповідача була стягнута наявна на той час заборгованість по орендній сплаті за землю в повному обсязі, що також підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків за 2011 рік. (а.с.62-68)

Враховуючи, що заборгованість на яку виставлялися податкові вимоги №1/200 від 03.03.2010р. та №2/268 від 06.04.2010р. вже стягнуто, відповідачу надано розстрочку щодо її сплати, то з моменту набрання законної сили рішенням Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2011р. податковий борг відповідача перервався.

З огляду на те, що суму боргу за податковими вимогами 2010 року стягнуто у судовому порядку, податковий борг 2013 року не міг бути відображений у податкових вимогах 2010 року, податковий борг платника переривався, а отже позивачем не вжито належних заходів щодо погашення заборгованості, передбачених п.59.1 ст.59 ПК України, які дають податковому органу право на стягнення коштів з орендної плати за землю за 2013 рік.

Враховуючи відсутність доказів вжиття органом податкової служби передбачених Податковим кодексом України заходів погашення податкового боргу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. по справі № 818/6674/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013р. по справі № 820/8534/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.