Ухвала суду № 37157919, 11.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Толстолуцька М.М.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року справа №805/15281/13-а

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 р. у справі № 805/15281/13-а за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу в розмірі 6783,00 гривень ,-

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2013 року Інспекція з питань захисту прав споживачів у Донецькій області звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу в розмірі 6783,00 гривень.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено вимоги ст. 16 Закону України "Про рекламу", а саме ФОП ОСОБА_2 розповсюджено зовнішню рекламу без відповідного дозволу, що зафіксовано у Протоколі про порушення законодавства про рекламу від 12.03.2013 № 000013. Рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області від 19.07.2013 № 000022 року накладено штраф у розмірі 1 700,00грн., а також у зв'язку з неможливістю встановлення вартості реклами, відповідно до вимог ст. 27 Закону України "Про рекламу» штраф у розмірі 5 083,00 грн. Штрафні санкції відповідачем не сплачені, що є порушенням законодавства.

Просили суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штраф в розмірі 6783,00 гривень.

Постановою суду 1 інстанції позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідач за викликом до суду не прибув.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

12.03.2013 року службовою особою, провідним спеціалістом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області Пефтєєвим Д.В., складено протокол від 12.03.2013 № 000013 про порушення ФОП ОСОБА_2 законодавства про рекламу, яким встановлено порушення ст. 16 Закону України "Про рекламу" щодо розповсюдження реклами без відповідного дозволу.

12.07.2013 ФОП ОСОБА_2 була надіслана вимога від 20.06.2013 № 04/16-1493, про що свідчить поштове повідомлення. У вимозі було зазначено дату розгляду справи (19.07.2013) та вказано про необхідність надати у зазначений термін документи, які підтверджують вартість розповсюдженої реклами з порушенням вимог законодавства про рекламу. Але жодних документів на адресу позивача не надійшло.

Рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області від 19.07.2013 № 000022 (на підставі Протоколу засідання від 19.07.13 № 000022) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за розповсюдження реклами без відповідного дозволу, а також у зв'язку неможливістю встановлення вартості реклами застосовано штраф в розмірі 6 783,00 гривень.

Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України "Про рекламу" від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР, який регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Порядок розміщення зовнішньої реклами регламентований ст.16 Закону України "Про рекламу", відповідно до положень частини 1 якої розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Аналогічна норма міститься в п. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, і передбачає, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Зі змісту п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами вбачається, що підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу, є виданий у встановленому порядку дозвіл.

Таким чином, розташування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території населених пунктів має здійснюватися винятково за наявності відповідного дозволу, виданого виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

ФОП ОСОБА_2 здійснив розміщення спеціальної конструкції зовнішньої реклами, за відсутності відповідного дозволу, чим порушив вимоги ст.16 Закону України "Про рекламу".

Відповідно до п.46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про рекламу" контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку; спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури - щодо спорудження житлового будинку.

Отже, позивач - Інспекція з питань захисту прав споживачів у Донецькій області належить до категорії суб'єктів, уповноважених здійснювати контроль за дотриманням законодавства про рекламу в межах визначених законодавством повноважень.

Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону, що передбачено ч.1 ст.27 Закону України "Про рекламу".

Згідно з ч.2 ст.27 Закону України "Про рекламу" відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Приписами абзацу 4 п. 4 статті 27 Закону України "Про рекламу" зазначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Згідно пункту 6 статті 27 Закону України "Про рекламу" за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 7 статті 27 Закону України "Про рекламу" встановлено, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Рішення Інспекції на цей час є діючим і не скасоване.

Отже, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Донецькій області діяла на підставі та на виконання своїх повноважень, згідно діючого законодавства, а тому виникли підстави для стягнення санкцій.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду 1 інстанції.

Таким чином вимоги позивача є обґрунтованими і судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 р. у справі № 805/15281/13-а - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пґять днів після направлення їх копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач Ляшенко Д.В.

Судді Ястребова Л.В.

Чумак С.Ю.