Ухвала суду № 37157688, 07.02.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОДАННЯ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

07 лютого 2014 року Справа № 808/1033/14 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши у м. Запоріжжі матеріали подання

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Приватного підприємства «ВИРА ХХІ»

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства «ВИРА ХХІ», в якому заявник просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків - Приватного підприємства «ВИРА ХХІ» (69083, м. Запоріжжя, вул. Юності, 131, код ЄДРПОУ 34748493), застосованого на підставі рішення начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 05.02.2013.

Відповідно до частини третьої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Водночас у частині, що не врегульована статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, зокрема статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Цією ж статтею передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Частиною 1 статті 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Частиною 2 вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

З матеріалів подання вбачається, що умовний адміністративний арешт майна платника податків ПП «ВИРА ХХІ» застосовано на підставі рішення начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області прийнятого 05.02.2014 о 17 год. 00 хв.

Таким чином, обставини, які зумовили звернення органу доходів і зборів до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, виникли з 17 год. 00 хв. 05.02.2014, а відтак заявник мав подати подання до суду до 17 год. 00 хв. 06.02.2014.

Водночас, до суду подання надійшло 07 лютого 2014 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду № 5036.

Відповідно до частини дев'ятої статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Однак, в силу приписів ч. 10 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, на обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюється правила статті 103 цього Кодексу. Строки, встановлені цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення.

Суд зазначає, що провадження у справах, порушених за поданням органів доходів і зборів, поданим на підставі ст. 183-3 КАС України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного). З огляду на це, загальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, що регулюють процедуру позовного провадження, до провадження на підставі подання доходів і зборів можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить спеціальним нормам ст. 183-3 цього Кодексу.

Суд звертає увагу заявника на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

З огляду на вищевикладене, подання ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області подано до суду із пропуском строку, передбаченого частиною другою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція щодо наявності достатніх підстав для залишення подання податкового органу без розгляду з підстав пропущення останнім строку звернення до суду із таким поданням, що встановлений ч. 3 ст. 183-3 КАС України протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, також висловлена Вищим адміністративним судом України в листі-роз'ясненні № 149/11/13-11 від 02.02.2011 р. «Про особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби».

Так, у вказаному листі-роз'ясненні № 149/11/13-11 від 02.02.2011 р. «Про особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби», Вищим адміністративним судом України зазначено наступне.

Згідно з частиною другою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

З огляду на викладене, суди повинні вимагати у заявника доказів, що підтверджують факт та час виникнення обставин, які зумовили звернення з поданням.

Строки звернення заявника з поданням, передбачені частинами другою та третьою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, є різновидами строку спеціального звернення до суду, передбаченого частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказана норма встановлює, що Кодексом адміністративного судочинства України можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, ніж шестимісячний загальний строк.

При цьому стаття 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає спеціальних наслідків пропущення строків звернення до суду, визначених цією нормою. Тому недотримання заявником строків звернення до суду, визначених статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, тягне за собою застосування приписів статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного, подання органу доходів і зборів, внесене після закінчення строків, установлених статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, залишається без розгляду, якщо суд не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Зважаючи на те, що будь - яких належних та допустимих доказів неможливості ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області звернутись до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у строк, визначений чинним законодавством України, заявником не надано, а судом не встановлені, суд вважає, що підстави для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним поданням відсутні.

Даний недолік не належить до формальних недоліків подання, що передбачені ч. 2 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, і не може бути усунутий, тому положення даної норми про залишення подання без руху і надання строку заявнику для усунення недоліків в даному випадку застосуванню не підлягають.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що подання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства «ВИРА ХХІ» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 158, 165, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Подання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства «ВИРА ХХІ» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - залишити без розгляду.

Копію ухвали про залишення подання без розгляду невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із поданням й усіма доданими до нього матеріалами.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В. Горобцова