Постанова № 37156058, 06.02.2014, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/11482/13-а

2-а/212/70/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Чайкіна І.Б., за участю секретаря Конограй В.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до директора комунального підприємства « Будинок нічного перебування» Бовкун Олександра Петровича про визнання дій протиправними і про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 ( надалі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до директора комунального підприємства «Будинок нічного перебування» Бовкуна Олександра Петровича ( надалі відповідач), в якому просила суд визнати дії директора комунального підприємства «Будинок нічного перебування» Бовкуна Олександра Петровича протиправними, зобов'язати відповідача надати дозвіл на реєстрацію за адресою : АДРЕСА_1 спеціалізованого закладу та подати документи ОСОБА_2 до відділу громадянства , імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого району м. Кривого Рогу для здійснення реєстрації в вище зазначеному центрі обліку бездомних громадян. Також просила відшкодувати їй моральну шкоду в розмірі 5100 гривень та витрати понесені нею при зверненні до суду у розмірі 150 гривень.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач зазначила, що 10.09.2013 року вона звернулася до директора КП «Будинок нічного перебування» Бовкуна О.П. з питанням реєстрації її до спеціалізованого закладу, який є центром обліку бездомних громадян, де отримала відмову в прийнятті рішення про реєстрацію , лист № 1079 від 08.11.13 року був отриманий нею 30.11.2013 року., тому вважає, що Бовкун О.П вчинив бездіяльність відповідно поданої нею заяви та не вжив заходи, чим порушив її права та інтереси. Також, позивач вказує, що директором КП « Будинок нічного перебування» Бовкун О.П. було порушено її право та порядок надання їй права перебування на квартирному обліку, як бездомної громадянки України.

ОСОБА_2 вважає, що своїми незаконними діями директор КП «Будинок нічного перебування» Бовкун О.П. причинив її моральну шкоду, яка виразилася в тому, що вона змушена була витрачати час на збирання доказів, складання документів для звернення до суду. У неї зірвалися життєві плани, вона змушена нервуватися , відчула абсолютну безпомічність перед посадовими особами органів державної влади. Через ходіння до державних установ зі скаргами у неї виникли сильні душевні страждання, головні болі, головокружіння.

Сторони у судове засідання не з'явились. До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує.

У судове засідання відповідач не з'явився надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, просить відмовити у позові у повному обсязі.

Згідно із ст.41 КАС України, «якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється».

У зв'язку із вищенаведеним фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в «Центрі бездомних громадян», як особа без визначеного місця проживання у Будинку соціального піклування.

04.03.2013 року, відповідно до Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» і Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» отримала реєстрацію переважного місцезнаходження за адресою: вул.. Сєченова, 50а, м. Кривий Ріг, КП « Будинок нічного перебування»( а.с.4).

10.09.2013 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до директора КП « Будинок нічного перебування» Бовкун О.П. з питанням реєстрації її до спеціалізованого закладу, який є центром обліку бездомних громадян( а.с.4).

Листом від 08.11.2013р. № 1074 відповідач повідомив позивача про неможливість реєстрації, оскільки відповідач знята з реєстрації місця перебування у спеціалізованій установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту Жовтневим РВ в м. Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 13.09.2013 року, термін реєстрації за місцем перебування , як бездомної особи з 14.03.2013 по 10.09.2013 р. Згідно до вимог Жовтневого РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області для отримання реєстрації за місцем перебування бездомна особа повинна перебувати в закладі для бездомних осіб, а саме в КП «Будинок нічного перебування». До того ж, як бездомна особа ОСОБА_2 за соціальними послугами в КП «Будинок нічного перебування » особисто не зверталась, в закладі не мешкала та підстав для перебування у закладі немає.( а.с.5).

Згідно з преамбулою до Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» даний закон визначає загальні засади соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, які спрямовані на реалізацію бездомними особами і безпритульними дітьми прав і свобод, передбачених Конституцією та законодавством України, створює умови для діяльності громадських та благодійних організацій, що працюють у сфері соціального захисту населення і ґрунтується на Конституції України і складається, в т.ч., з цього Закону, законів України "Про соціальні послуги", "Про охорону дитинства", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" , "Про житловий фонд соціального призначення", "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст.2 Закону бездомність - це соціальне становище людини, зумовлене відсутністю в неї будь-якого житла, призначеного та придатного для проживання.

Ст. 5 Закону гарантовано, що бездомні особи і безпритульні діти мають всі права і свободи, закріплені Конституцією і законами України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Ст.22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що діями відповідача були порушені права позивачки на достроковий вихід на пенсію, а тому її вимоги є обґрунтованими.

Місце проживання або місце перебування бездомної особи - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає відповідно понад шість або менше шести місяців на рік та на території якої здійснюється зв'язок між особою і державою, що виявляється у взаємних правах і обов'язках;

Ст.8 Закону визначала, що бездомні особи, які не мають паспортного документа, звертаються для поновлення в установленому порядку документів, що посвідчують особу, до органів реєстрації за територіальним розташуванням центрів обліку, де вони перебувають на обліку, або закладів, де їм надали тимчасовий притулок.

Органи реєстрації у строки, встановлені законодавством, повинні видати бездомному, який є громадянином України, паспорт громадянина України.

Існуючою редакцію Закону на даний час визначено поняття місце проживання або місце перебування бездомної особи - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає відповідно понад шість або менше шести місяців на рік та на території якої здійснюється зв'язок між особою і державою, що виявляється у взаємних правах і обов'язках.

Проте стаття 9 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», на яку посилається позивачка, як на підставу задоволення своїх вимог виключена(згідно із Законом України від 05.07.2012 р. N 5088-VI).

Відповідно до Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» з 18.01.2011 року поняття «переважне місцезнаходження» втратило чинність, ОСОБА_2 доорганів реєстрації не зверталася, а тому у суду відсутні підстави для відновлення порушеного права позивача.

До того ж, п.п. 2.2.5. Наказу "Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, що надають соціальні послуги бездомним громадянам" посвідчення про взяття на облік дійсне протягом 6 місяців з дня постановки на облік. Зняття з обліку клієнта відбувається автоматично після закінчення терміну реєстрації.

Якщо клієнт протягом 6 місяців не з'являється до центру обліку і центр обліку не має відомостей щодо його особи, клієнт знімається з обліку автоматично, про що бездомний громадянин попереджується при постановці на облік під розписку.

За тих обставин, що право позивача на реєстрацію її за місцем перебування порушено відповідачем, який не є стороною у справі, то у суду відсутні підстави для захисту цього права ОСОБА_2 шляхом виходу за межі позовних вимог.

Виходячи з цих обставин, суд вважає,що позов ОСОБА_2 задовленню не підлягає оскільки діями позивача не порушено її прав та законних інтересів.

Щодо відшкодування моральної шкоди суд не знаходить підстав для задоволення цих вимог оскільки відповідачем не порушено прав позивача, а отже і відсутні підстави для її стягнення.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про його скасування.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.19 ч.2 , ст.. 22 Конституції України, ст.ст. ст.9, 158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

В позовних вимогах ОСОБА_2 до директора Комунального підприємства «Будинок нічного перебування» про визнання дій протиправними і про зобов'язання вчинити дію та визнання права - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: І. Б. Чайкін