Ухвала суду № 37155631, 05.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року справа №812/9168/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суду у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., при секретарі Куленко О.Д., за участю представника позивача Бойка В.І., представника відповідача Вінару К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року у справі № 812/9168/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 жовтня 2013 року № 0000112100, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД звернулось до суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2013 року № 0000112100 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 578677,50 грн., у тому числі 385785,00 грн. - за основним платежем, 192892,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 22 жовтня 2013 року № 0000112100 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 578677,50 грн., у тому числі 385785,00 грн. - за основним платежем, 192892,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача, який вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав:

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД (ідентифікаційний код 20163224) є юридичною особою, зареєстроване Станично-Луганською районною державною адміністрацією Луганської області 12 січня 1993 року (включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 18 червня 2001 року за № 1 376 120 0000 000008), про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 21 листопада 2012 року серії АА № 717056 та виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 13 червня 2013 року серії ААВ № 558777 (а.с. 83-84, 90-91).

На податковому обліку товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД перебуває у спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів з 30 квітня 1996 року, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 01 березня 2011 року № 27/29-011 (а.с. 93).

Відповідно до вимог, встановлених розділом V Податкового кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД зареєстровано платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 201632212292, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01 квітня 2011 року № 100329757 (а.с. 92).

14 травня 2013 року за № 20 між товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД та приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція» укладений договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт за адресою: м. Рубіжне, вул. Леніна, 38 (а.с. 44).

17 травня 2013 року за № 21 між товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД та приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція» укладений договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Советський, 46 (а.с.45).

В рамках виконання договорів підряду від 14 травня 2013 року за № 20 та від 17 травня 2013 року за № 21 між сторонами оформлені акти приймання виконаних будівельних робіт за червень 2013 року, відомості про договірну ціну, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витратах за червень 2013 року, податкові накладні від 29 червня 2013 року №№ 40, 41 (а.с.46-67).

Розрахунки за виконані ремонтно-будівельні роботи у червні 2013 року за договорами підряду від 14 травня 2013 року № 20 та від 17 травня 2013 року № 21 між сторонами проведені частково на суму 3244710 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень № 1344 від 16.07.2013 року, № 1359 від 17.07.2013 року, актом звірки, згідно якої кредиторська заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД перед приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція» за період з 01 січня 2013 року по 31 жовтня 2013 року складає 7649323,39 грн. та подальшим погашенням заборгованості згідно платіжних доручень від 04.02.2014 року за №566 та № 567.

Податкова накладна від 29 червня 2013 року № 40 на суму 1335840,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 222640,00 грн., включена до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2013 року за порядковим номером 10570, а податкова накладна від 29 червня 2013 року № 41 на суму 978870,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 163145,00 грн., включена до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2013 року за порядковим номером 10584 (а.с.180-184).

Сума податку на додану вартість у розмірі 385785,00 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року (а.с.168-169).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України: - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1); - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2); - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3); - якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4); - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість у червні 2013 року по фінансово-господарським відносинам з приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція» у розмірі 385785,00 грн. сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України по даті отримання платником податку робіт, що підтверджено податковими накладними.

Запитом від 09 серпня 2013 року № 1565/10/21-010 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів запросила від позивача пояснення та їх документальне підтвердження з питань формування товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД податкового кредиту у червні 2013 року за рахунок взаємовідносин з приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція» (а.с.41).

На обов'язковий письмовий запит контролюючого органу від 09 серпня 2013 року № 1565/10/21-010 товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД надало листом від 02 вересня 2013 року № 1127 пояснення та їх документальне підтвердження з питань формування податкового кредиту у червні 2013 року за рахунок взаємовідносин з приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція» (а.с. 42-43).

На підставі поданих листом від 02 вересня 2013 року № 1127 первинних документів спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведена зустрічна звірка товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД щодо документального підтвердження господарських відносин із приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція», їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2013 року, результати якої оформлено довідкою від 12 вересня 2013 року за № 81/21-0/20163224 (а.с. 69-74).

Згідно висновків довідки від 12 вересня 2013 року за № 81/21-0/20163224 звіркою товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин з приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція», їх вид, обсяг, якість та розрахунки. Звіркою приватного підприємства «Будівельна компанія «Проектреконструкція» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД (а.с. 74).

На підставі наказу від 10 жовтня 2013 року № 164 посадовою особою спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів 14 жовтня 2013 року проведено позапланову документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 червня 2013 року по 30 червня 2013 року, результати якої оформлено актом від 15 жовтня 2013 року № 86/21-0/20163224 (а.с.13-31, 117).

Повідомлення про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки від 10 жовтня 2013 року № 51 вручено посадові особі товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД під розписку (а.с.116).

Згідно висновків акта від 15 жовтня 2013 року № 86/21-0/20163224 перевіркою встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, а саме товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД при відсутності фактичного отримання послуг від постачальника приватного підприємства «Будівельна компанія «Проектреконструкція» безпідставно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція», в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2013 року на суму 385785,00 грн. (а.с. 30, 31).

На підставі акта від 15 жовтня 2013 року № 86/21-0/20163224 спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацом 4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2013 року № 0000112100 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 578677,50 грн., у тому числі 385785,00 грн. - за основним платежем, 192892,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 39).

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у податковому повідомленні-рішенні від 22 жовтня 2013 року № 0000112100 визначені на підставі абзацу 4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, оскільки товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД податковим повідомленням-рішенням від 10 травня 2012 року № 0000038023, яке визнано платником податків та сплачено у повному обсязі, на підставі акта планової виїзної документальної перевірки від 04 травня 2012 року № 20/24-0/20163224 визначались грошові зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» (а.с.118-134, 135, 136).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Однією із підстав для проведення документальної позапланової перевірки підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України закріпив таку обставину - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Під час судового розгляду відповідачем не доведено дотримання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, які є обов'язковими для видачі наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки та її проведення. Зокрема, суду не було надано документів, на підтвердження того, що контролюючим органом після проведення зустрічної звірки, результати якої оформлено довідкою від 12 вересня 2013 року за № 81/21-0/20163224, отримано податкову інформацію про факти, що свідчать про можливі порушення товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Запит про надання пояснень та їх документального підтвердження після складання вищевказаної довідки про результати зустрічної звірки відповідачем не формувався та позивачу не надсилався.

З огляду на реальний характер господарських операцій з придбання робіт з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а також, враховуючи, що позапланова документальна невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД, за наслідком якої винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, проведена за відсутності встановлених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України обставин для її проведення, наслідком чого за приписами частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України є неналежність акта від 15 жовтня 2013 року № 86/21-0/20163224 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 червня 2013 року по 30 червня 2013 року», як доказу, покладеного в основу податкового правопорушення, суд прийшов до висновку, що у податкового органу відсутні підстави для збільшення товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 578677,50 грн., у тому числі 385785,00 грн. - за основним платежем, 192892,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість посилання відповідача на не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладеного правочину, що, в свою чергу, не створює юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

З урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-які судові рішення з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлені судовим рішенням наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такий правочин, як на недійсний або вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідачем в обґрунтування прийнятого рішення не надано суду жодного доказу.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлене судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197, ст.198 ч. 1 п. 1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року у справі № 812/9168/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року у справі № 812/9168/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 жовтня 2013 року № 0000112100 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 10 лютого 2014 року.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді: Г.М. Міронова

І.В. Юрко