Ухвала суду № 37155451, 11.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року справа №805/17230/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., секретар судового засідання Гонтаренко М. Е., за участі позивача ОСОБА_2, представника відповідача Кондратенка О.В., за довіреністю від 02.01.2014 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 р. у справі № 805/17230/13-а (головуючий І інстанції Бєломєстнов О.Ю.) за позовом ОСОБА_2 до Донецького міського центру зайнятості про визнання наказу від 17.07.2013 р. № НТ130717 незаконним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецького міського центру зайнятості про визнання незаконним наказу від 17.07.2013 року № НТ130717 про припинення виплати ОСОБА_2 допомоги по безробіттю та припинення реєстрації його як безробітного.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Позивач в судовому засіданні доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї встановила наступне.

19.11.2012 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до Донецького міського центру зайнятості про наданням йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Згідно наказу від 19.11.2012 року № НТ121119 з 19.11.2012 року позивачу надано статус безробітного відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" (надалі - Закон) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (надалі - Закон № 1533) та призначена допомога по безробіттю.

В липні 2013 року відповідачем було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, за результатами якого складено акт від 17.07.2013 року № 350 д, відповідно до якого на підставі проведеної звірки даних з веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідачем встановлено, що позивач у період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний, був фізичною особою - підприємцем, про що не повідомив відповідача, що є порушенням п.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до наказу від 17.07.2013 року № НТ130717 відповідачем з 17.07.2013 року припинено виплату допомоги по безробіттю позивачу у зв'язку із встановленням факту подання особою недостовірних відомостей та знято позивача з обліку.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АВ № 908229 ОСОБА_2 - зареєстрований у якості фізичної особи - підприємця 04.04.2008 року за номером 22660000000043077.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року по справі № 2а/0570/5210/2011 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців позивач перебуває у стані припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням. Запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутній.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до суду з позовом до Донецького міського центру зайнятості про зобов'язання поновити його на обліку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року по справі № 805/14188/13-а у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову без змін. Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року набрала законної сили 28.11.2013 року.

За статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року № 803-XII (який діяв на час надання позивачу статусу безробітного) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно з пп. «б» пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року № 803-XII (який діяв на час надання позивачу статусу безробітного), в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство"

Відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Також відповідно до п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою КМУ від 14 лютого 2007 р. N 219 (яка була чинна на час надання позивачу статусу безробітного) для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець та не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до абзацу 14 пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219 (яка була чинна на час надання позивачу статусу безробітного), громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

Позивачем до центру зайнятості було подано заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги. Факт ознайомлення позивача з наслідками та відповідальністю за подання недостовірних даних про отримані доходи в період перебування на обліку у центрі зайнятості позивачем не заперчується. (арк. спр. 7).

Відповідно до пункту 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Мінпраці № 307 від 20 листопада 2000 року, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Також п. 8 ч. 1 ст. 45 Закону України від 05.07.2012 року №5067-XII «Про зайнятість населення», який набрав чинності 01.01.2013 року (який діяв на час прийняття наказу, яким припинено виплату допомоги по безробіттю позивачу та знято його з обліку) передбачає, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі, зокрема, встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Наказом відповідача від 17.07.2013 року № НТ130717 з 17.07.2013 року припинено виплату позивачу допомоги по безробіттю позивачу, у зв'язку із встановленням факту подання особою недостовірних відомостей та знято позивача з обліку.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 908229 станом на 10.09.2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2перебуває в стані припинення за судовим рішенням та відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності (дата, номер запису) відсутні.

Згідно припису статті 43 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 2390-VI від 01.07.2010 р. (Закон № 2390-VI), дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ч.1 статті 46 Закону № 2390-VI, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Частиною 3 статті 46 зазначеного Закону № 2390-VI від 01.07.2010 р., передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Статтею 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачений порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця.

За приписами статті 49 вказаного закону суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.

З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем застосовуються обмеження, які встановлені законом, зокрема частиною восьмою статті 47 цього Закону.

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 цього Закону.

А саме, для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням; свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця; довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах); довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості; довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що вона не перебувала на обліку.

Документи, які подаються для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) заявнику з відміткою про дату надходження документів.

Дата надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

За відсутності підстав для залишення документів, які передбачені частиною тринадцятою цієї статті, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Таким чином, навіть за наявності судового рішення, для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, Закон зобов'язує саме фізичну особу вчинити певні дії і лише при належному їх виконанні державний реєстратор вносить відповідний запис до Єдиного державного реєстру.

Апеляційним судом встановлено та підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, до реєстру внесено судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не пов'язане з її банкрутством та станом на 10.09.2013 року позивач перебував в стані припинення за судовим рішенням.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що після надання позивачу статусу безробітного та призначення допомоги, державним реєстратором зроблено лише запис про початок процесу припинення фізичної особи-підприємця, але фактично відповідно до вимог ч.3 ст.46 Закону № 2390-VI припинення не відбулось. Доказів позбавлення статусу підприємця, шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру позивачем не надано та матеріали справи не містять.

Колегія суддів зазначає, що Законом України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року № 803-XII (який діяв на час надання позивачу статусу безробітного) так і Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року №5067-XII, який набрав чинності 01.01.2013 року (який діяв на час прийняття наказу, яким припинено виплату допомоги по безробіттю позивачу та знято його з обліку), не передбачено, як підставу для визнання права особи на призначення статусу безробітного фактичне нездійснення підприємницької діяльності, оскільки юридичне значення має сам факт відсутності державної реєстрації підприємницької діяльності на момент звернення з заявою про отримання статусу безробітного.

Відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізична особа - підприємець не позбавляє статусу підприємця та відповідно до вищенаведених норм на час подання документів для реєстрації вважався зайнятою особою.

Позивач при поданні заяви не зазначив про те, що він на час звернення зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та не здійснив самостійних заходів для припинення його підприємницької діяльності у відповідності з законом. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач надав неправдиві відомості та відповідно не мав права на призначення статусу безробітного та на виплату допомоги по безробіттю.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку щодо правомірності спірного наказу та дій відповідача щодо його прийняття.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 р. у справі № 805/17230/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 р. у справі № 805/17230/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 13 лютого 2014

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва