ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
___________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" травня 2009 р.
Справа № 24-8/55-09-1099
м. Одеса
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді М.В. Сидоренко
суддів Н.Б. Таценко, М.А. Мишкіної
при секретарі судового засідання Скуділо О.В.
за участю представників сторін
від позивача – Таргонська В.В.
від відповідача – Поправка Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Акціонерного комерційного банку „Фінбанк”
на рішення господарського суду Одеської області від 27.04.2009 р.
у справі № 24-8/55-09-1099
за позовом Закритого акціонерного товариства „Інформаційні комп’ютерні системи”
до Акціонерного комерційного банку „Фінбанк”
про стягнення 124044,39 грн.
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням господарського суду від 27.04.2009 р. (суддя Оборотова О.Ю.) позов Закритого акціонерного товариства „Інформаційні комп'ютерні системи” (далі –ЗАТ „Інформаційні комп'ютерні системи”) задоволений повністю, з акціонерного комерційного банку „Фінбанк” (АКБ „Фінбанк”) на користь ЗАТ „Інформаційні комп'ютерні системи” стягнута заборгованість у сумі - 124 044,39 грн., з яких 113 452,86 грн. –основний борг, 6490,13 грн. –сума пені; 811,27 грн. –3% річних; 3290,13 грн. - інфляційні збитки.
Не погоджуючись з наведеним вище рішенням АКБ „Фінбанк” звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його (рішення) скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити частково. При цьому, скаржник вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з’ясуванні обставин, які мають значення для справи. Так, на думку скаржника, суд не прийняв до уваги, що несплата ним передбаченої договором № Сод-0004 від 15.01.2008 р. суми пов’язана з тим, що „...Банк на сьогоднішній день переживає скрутні часи, які викликані світовою економічною кризою та змушений боротися за виживання на фінансовому ринку України.”. Також скаржник зазначає, що позивач в уточненні до позовної заяви про стягнення дебіторської заборгованості та штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов’язання посилається на неіснуючий договір № Сод-0004 від 15.01.2009 р., тобто позивачем помилково зазначений рік укладення цього договору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія, приходить до наступного.
Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв’язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Рішенням господарського суду позовні вимоги ЗАТ „Інформаційні комп'ютерні системи” про стягнення з АКБ „Фінбанк” 113 452,86 грн. основного боргу, 6490,13 грн. пені, 811,27 грн. 3% річних та 3290,13 грн. інфляційних збитків задоволені повністю з мотивів, наведених в описовій частині цієї постанови. Наразі, апеляційна інстанція повністю погоджується з висновком господарського суду про неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань по договору № Сод-0004 від 15.01.2008 р. та про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, пені та 3% річних. Отже, судове рішення в цій частині цілком відповідає вимогам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.
Посилання скаржника на неможливість визнання його винним в порушенні строків оплати за вказаним договором у зв’язку зі скрутною економічною ситуацією, що склалася і, яка, на думку останнього, ні в якому разі не залежить від волі відповідача, а тому нарахування штрафних санкцій є незаконним, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки між сторонами існують саме договірні відносини, які врегульовані ними безпосередньо умовами договору № Сод-0004 від 15.01.2008 р., що не містять такої підстави для звільнення сторони від відповідальності за порушення зобов’язань, будь-які зміни чи доповнення до умов згаданого договору сторони не вносили. Крім того, скаржник, у відповідності до вимог чинного законодавства, вказану обставину не довів, а наявна в справі довідка банку про рух коштів (а. с. 21) свідчить про зворотне.
Не заслуговує на увагу і посилання скаржника на зазначення позивачем в уточненні до позовних вимог в одному випадку (а. с. 49) неправильного року укладення договору „2009 р.” замість „2008 р.”, оскільки зазначена технічна описка ніяким чином не впливає на висновок господарського суду в оскаржуваному рішенні.
Між тим, апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції, визначаючи розмір інфляційних збитків на підставі ст. 625 ЦК України, помилково не застосував до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 232 ГК України, відповідно до якої, в даному випадку, збитки повинні відшкодовуватись в частині не покритій штрафними санкціями.
Так, як вбачається з позовних вимог ЗАТ „Інформаційні комп'ютерні системи” разом із стягненням основного боргу, пені та 3% річних також просив стягнути з відповідача і 3290,13 грн. інфляційних збитків, які, за своєю правовою природою та згідно до приписів ч. 1 ст. 22 ЦК України, ч. 1 ст. 225 ГК України, являються саме збитками. Господарський суд, розглядаючи даний спір, на наведену вище обставину уваги не звернув. Разом з тим вона (обставина) має суттєве значення для правильного вирішення спору, оскільки, між сторонами у даній справі: 1) існують саме господарські відносини; 2) сторони не визначили в договорі можливість стягнення збитків у повній сумі, понад штрафних санкцій. Відтак, за приписами ч. 1 ст. 232 ГК України, в цьому випадку збитки повинні відшкодовуватись лише в частині, яка не покрита штрафними санкціями (залікова неустойка).
Враховуючи наведені вище положення, судова колегія приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3290,13 грн. інфляційних збитків слід було відмовити, а тому судове рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги. Судові витрати в задоволеній частині апеляційної скарги слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 27.04.2009 р. у справі № 24-8/55-09-1099 частково скасувати, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
„1. Позов Закритого акціонерного товариства „Інформаційні комп'ютерні системи” до акціонерного комерційного банку „Фінбанк” про стягнення 124044,39 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з акціонерного комерційного банку „Фінбанк” (65044, м. Одеса, вул. пр. Шевченка, 4А) р/р 744249001001100 в АКБ „Фінбанк” м. Одеса, МФО 328685, код 20041917 на користь Закритого акціонерного товариства „Інформаційні комп'ютерні системи” (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31/33) р/р 260083010178 в АБ „Національні інвестиції”, МФО 300498, код 21670779 заборгованість у сумі 120754,26 грн., з яких 113 452,86 грн. –основного боргу, 6490,13 грн. –сума пені; 811,27 грн. –3% річних.
3. В частині стягнення 3290,13 грн. інфляційних збитків в позові відмовити.
4. Стягнути з акціонерного комерційного банку „Фінбанк” (65044, м. Одеса, вул. пр. Шевченка, 4А) р/р 744249001001100 в АКБ „Фінбанк” м. Одеса, МФО 328685, код 20041917 на користь Закритого акціонерного товариства „Інформаційні комп'ютерні системи” (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31/33) р/р 260083010178 в АБ „Національні інвестиції”, МФО 300498, код 21670779 витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 114,87 грн.
5. Стягнути з акціонерного комерційного банку „Фінбанк” (65044, м. Одеса, вул. пр. Шевченка, 4А) р/р 744249001001100 в АКБ „Фінбанк” м. Одеса, МФО 328685, код 20041917 на користь Закритого акціонерного товариства „Інформаційні комп'ютерні системи” (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31/33) р/р 260083010178 в АБ „Національні інвестиції”, МФО 300498, код 21670779 держмито у сумі 1207,55 грн.”.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Інформаційні комп'ютерні системи” на користь акціонерного комерційного банку „Фінбанк” 16,45 грн. державного мита, сплаченого за подачу апеляційної скарги.
Зобов’язати господарський суд Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.
Головуючий суддя Сидоренко М.В.
Суддя Таценко Н.Б.
Суддя Мишкіна М.А.
Постанова підписана 27.05.2009 р.
Судове рішення № 3715467, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 26.05.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 24-8/55-09-1099. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: