Рішення № 37154646, 12.02.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2014 р. Справа № 917/2545/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (вул. Дегтярівська, буд. 27 Т, м. Київ, 041194; вул. Щорса, буд. 7/9, м. Київ, 03150)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник-LTD" (с. Божківське, вул. Заводська, буд. 3, Полтавський район, 38733; с. Сухорабівка, Решетилівський район, Полтавська область, 38432)

про стягнення 9660,62 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

Розглядається позовна заява про стягнення 9660,62 грн., у тому числі 9573,14 грн. заборгованості за простроченими лізинговими платежами, згідно договору оперативного лізингу № 120326-51/ФЛ-Ю-І від 26.03.2012р., 71,07 грн. пені, 16,41 грн. - 3% річних.

Відповідач правом на подання відзиву згідно ст. 59 ГПК України не скористався, заперечень по суті спору суду не надав.

За даними веб-сайту з Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство “Інформаційно-ресурсний центр” від 23.12.2013р.. відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрник LTD" зареєстроване, як юридична особа, за юридичною адресою: вул. Заводська, буд. 3, с. Божківське, Полтавський район, 38733 (а.с.43).

В пункті 2 Договору № 120326-51/ФЛ-Ю-І від 26.03.2012р. відповідач зазначив свою фактичну адресу: с. Сухорабівка, Решетилівський район, Полтавська область.

На вказані адреси відповідачу надсилалися судові ухвали по даній справі.

Ухвали, надіслані на юридичну адресу відповідача, повернулися до суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресата.

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали, надіслані на фактичну адресу відповідача, були йому вручені, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 23.12.2013р., від 24.01.2014р. (а.с. 39, 49).

Отже, відповідач повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

Позивач повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 23.12.2013р., від 24.01.2014р. (а.с. 40-41, 47-48).

Зважаючи на те, що про час і місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін судом обов’язковою не визнавалася, наявні в справі документи дають можливість вирішити спір без присутності сторін, тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.02.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрник-LTD» (відповідачем) був укладений договір оперативного лізингу № 120326-51/ФЛ-Ю-1 від 26.03.2012р., з загальними умовами Договору лізингу та додатками до нього (далі – Договір; а.с.15-31).

Відповідно до умов Договору лізингу позивач зобов’язався передати відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в специфікації до договору, а відповідач зобов’язався прийняти майно (предмет лізингу), своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строком передбачені договором лізингу.

Згідно Договору та специфікації предметом лізингу є с/г техніка: трактор колісний МТЗ та причіп з тентом КрКЗ-210 загальною вартістю 182000,00 грн. (з ПДВ); (а.с.17).

Факт передання відповідачу предмету лізингу (трактора колісного МТЗ та причіпом з тентом КрКЗ-210) підтверджується двостороннє підписаними актами прийому – передач від 06.04.2012р., від 12.04.2012р. (а.с.32-33).

За п. 2.2 Договору усі платежі за договором відповідач зобов’язався здійснювати в національній валюті України відповідно до Графіку та Загальних умов шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лизингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) Лізингодавця.

В Графіку сплати лізингових платежів сторони визначили кількість чергових лізингових платежів та їх суми (а.с.16).

Пунктом 2.4 Загальних умов Договору лізингу сторони визначили, що всі чергові лізингові платежі, відповідно до Графіку та Загальних умов, лізингоодержувач сплачує у число сплати в кінці кожного періоду лізингу з урахуванням положень пунктів 2.7-2.9 Загальних умов, починаючи, з наступного календарного місяця за календарним місяцем, в якому був підписаний Акт.

Відповідно до п.2.1.7 Загальних умов Договору число сплати – це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке співпадає з числом підписання Акту.

Тобто, відповідач зобов’язався сплачувати чергові платежі - 6 числа кожного місяця (першиий платіж 06 травня 2012р., другий 06 червня 2012р. і т.д.) в розмірі, визначеному в Графіку сплати лізингових платежів.

Відповідач свої зобов’язання за Договором лізингу щодо сплати лізингових платежів виконував не в повному обсязі, внаслідок чого на дату подачі позову виникла заборгованість в розмірі 9573,14 грн. Даний борг складається з заборгованостей по лізинговим платежам за 20 період лізингу в сумі 4418,23 грн., який мав бути сплачений 05.11.2013р., та за 21 період лізингу в сумі 5154,91 грн., який мав бути сплачений 06.12.13р.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.

Після звернення позивача з позовом до суду відповідач сплатив 9573,14 грн. основного боргу, що підтверджено банківськими виписками з рахунку позивача з 27.12.2013р. по 20.01.2014р. Згідно призначень платежу дані кошти були сплачені відповідачем як чергові лізингові платежі.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 9573,14 грн. боргу слід припинити в зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Умовами п. 7.1.1 Договору передбачено, що за порушення обов’язку з своєчасної сплати платежів передбачених даним договором та/або чинним законодавством України – лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

За період з 07.11.2013р. по 13.12.2013р. позивачем правомірно нараховано 71,07 грн. пені. Правильність розрахунку перевірено судом (розрахунок суду - в матеріалах справи).

За ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом,

На підставі вказаної норми позивачем визначено суму 3% річних за період з 07.11.2013р. по 13.12.2013р. в розмірі 16,41 грн. (правильність розрахунку перевірено судом).

Як свідчить призначення платежів, проведених відповідачем з 27.12.2013р. по 20.01.2014р., відповідачем були сплачені лише чергові лізингові платежі. Доказів сплати відповідачем річних та пені не надано. Позивач в цій частині відмови від позову не заявляв. За таких обставин у суду відсутні підстави для зарахування сплачених відповдіачем коштів лізингових платежів на погашення пені та річних.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 71,07 грн. пені, 16,41 грн. – 3% річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки сплата заборгованості відбулася після звернення позивача з позовом до суду відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст. 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник-LTD" (адреса місцезнаходження: с. Божківське, вул. Заводська, буд. 3, Полтавський район, 38733; фактична адреса: с. Сухорабівка, Решетилівський район, Полтавська область, 38432 ідентифікаційний код 31389299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (вул. Дегтярівська, буд. 27 Т, м. Київ, 041194; вул. Щорса, буд. 7/9, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 33880354) 71грн. 07 коп. пені, 16грн. 41 коп. річних, 1720грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 9573,14 грн. основного боргу за лізиновими платежами.

Повне рішення складено та підписано: 14.02.2014р.

Суддя Безрук Т. М.