Постанова № 37153653, 11.02.2014, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

255/15573/13-а

№2а/255/40/2014

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Цукурова В.П.,

при секретарі - Губаль В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача Миронова А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, старшого інспектора ДПС роти ДПС ДАІ Донецького МУ Миронова Артура Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 202110 від 26 листопада 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, старшого інспектора ДПС роти ДПС ДАІ Донецького МУ Миронова Артура Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 202110 від 26 листопада 2013 року, посилаючись на наступне.

26.11.2013 року позивач, керуючи автомобілем KIS Ceed, д/н НОМЕР_1, на перехресті пр. Ленінський - пл. Комунарів, був зупинений інспектором ДПС ДАІ м. Донецьк Мироновим А.М, який пояснив, що позивач проїхав перехрестя на заборонений «червоний» сигнал світлофору.

Інспектором був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АБ2 №436689 від 26.11.2013 року, в якому містяться наступні пояснення позивача: «ехал на разрешенный сигнал светофора, свидетели лично не присутствовали при проезде мной светофора на перекрестке, а были остановлены через 10 минут послу моей останови, один их свидетелей является сотрудником ГАИ, со ст. 63 Конституции Украины ознакомлен не был, после остановки просил предоставить возможность воспользоваться услугами адвоката, сотрудник ГАИ использовал мобильный телефон для видеосъемки и после моего требованим прекратить - продолжал это делать».

Постановою інспектора ДПС м. Донецька серії ПС1 №202110 від 26 листопада 2013 року у справі про адміністративне правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень.

Позивач вважає дану постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам законодавства.

Просив скасувати постанову ПС1 №202110 від 26.11.2013 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень, провадження у справі закрити.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач інспектор ДПС роти ДПС ДАІ Донецького МУ Миронов А.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Проти задоволення позову заперечував. Пояснив, що позивач не заявляв клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Свідок ОСОБА_3, інспектор ДПС роти ДПС ДАІ Донецького МУ, пояснив, що 26.11.2013 року він разом із відповідачем Мироновим А.М. несли службу на пр. Ленінському біля ТЦ «Золоте кільце» щодо нагляду за дорожнім рухом. Миронов А.М. виявив порушення ПДР - проїзд на заборонений сигнал світлофора, водієм автомобіля марки КІА, та був зупинений інспектором. Інспектор підійшов, назвався, пояснив причину зупинки. Водій не був згоден з причиною зупинки та відмовлявся надавати документи. З метою фіксації факту відмови надання документів, він запросив свідка - водія з м. Краматорська. Був складений протокол, винесено постанову. Позивач намагався поїхати з місця його зупинки.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

Відповідальність за порушення Правил дорожнього руху України та порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства.

Згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 №202110 від 26.11.2013 року, 26.11.2013 року о 16 годині 07 хвилин ОСОБА_1 керуючи автомобілем KIS Ceed, д/н НОМЕР_1, на перехресті пр. Ленінський - пл. Комунарів проїхав на заборонений «червоний» сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3 ПДР (а.с. 5). Даною постановою позивача притягнуто до адміністративною відповідальності з ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень на користь держави.

Так, пунктом 8.7.3 ПДР встановлено вимоги, згідно яких сигнали світлофора мають такі значення: е) червоний сигнал, у тому числі і миготливий сигнали - забороняють рух.

Обставини, викладені в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підтверджені матеріалами справи, зокрема, показаннями свідка.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, по ясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поте рпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями техніч них приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забез печення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і докумен тів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, суд приймає показання свідка як належний та допустимий доказ у даній адміністративній справі. Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, його винність у повному обсязі встановлена наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника тощо тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Отже, з наявних у справі доказів вбачається, що ОСОБА_1 було здійснено проїзд на заборонений сигнал світлофора. Таким чином, дії інспектора щодо оформлення матеріалів про адміністративне порушення відповідають вимогам нормативних документів, що регламентують діяльність Державтоінспекції, інспектор діяв правомірно, в межах своїх повноважень, тому підстав для визнання постанови по справі про адміністративне правопо рушення незаконною та її скасування немає.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, старшого інспектора ДПС роти ДПС ДАІ Донецького МУ Миронова Артура Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 202110 від 26 листопада 2013 року - відмовити повністю.

На підставі ст. 2, 122, 251, 252, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, старшого інспектора ДПС роти ДПС ДАІ Донецького МУ Миронова Артура Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 202110 від 26 листопада 2013 року - відмовити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 171-2 КАС України рішення у справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Постанова надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька В.П. Цукуров