Постанова № 37152807, 16.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 січня 2014 року № 826/16792/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2013 №0003152220.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрус Алко» (надалі - позивач, Товариство), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.06.2013 №0003152220.

Ухвалою суду від 28.10.2013 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 18.11.2013, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України (надалі - ПК України), оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Кодексу при визначенні суми податкового кредиту з податку на додану вартість є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини позивача з підприємствами, які, на думку податкового органу, мають ознаки фіктивності. А тому, правочини, що укладені між позивачем та контрагентами є нікчемними/недійними та такими, що не мали на меті настання реальних наслідків, а у позивача відсутнє законне право на віднесення сум по спірним правовідносинам до податкового кредиту з податку на додану вартість. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на положення ч.6 ст. 128 КАС України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2013 відповідачем, на підставі акта перевірки №359/22.2.09/36942172 від 31.05.2013, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003152220, яким позивачу за порушення п.п.198.2, 198.3, 198.6, 200.1 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 3656332,75грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 3069972грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 586360,75грн.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, збільшення суми грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на обставинах недійсності на нікчемності правочинів між позивачем та контрагентами.

Нікчемність та недійсність правочинів, в свою чергу, встановлена податковим органом на підставі актів перевірок/неможливості проведення зустрічних звірок контрагентів позивача та ґрунтується на наступних обставинах.

Так, відповідно до акта від 19.03.2013 №103/221/35809530 про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Прімула-Дніпро», Новомосковською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС не встановлено місцезнаходження даного підприємства. До перевірки підприємством не надано бухгалтерських та податкових документів, що сприйнято ДПІ як невідповідність операцій купівлі-продажу даного суб'єкта господарювання вимогам ст.203, 215 ЦК України (ст.22 акта).

Від Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС до відповідача надійшов акт від 05.12.2012 №5699/1/22-4/36095411 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Федельта», згідно якого посадовими особами контролюючого органу не встановлено місцезнаходження підприємства, а внаслідок відсутності на час проведення зустрічної звірки первинних документів, ДПІ дійшла переконання про неправомірності формування товариством податкового кредиту та витрат. В ході проведення зустрічної звірки також не встановлено фактів передачі/придбання товарів, що, на думку податкового органу, свідчить про нікчемність правочинів ТОВ «Федельта» з контрагентами (ст.27акта).

Актом від 04.03.2013 №219/22.2-10/37797302 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Барс-11» встановлено чисельність працівників у кількості однієї особи, а також відсутність активів та наявність ознак «податкової ями». Крім того, від ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва отримано висновок про наявність ознак фіктивності ТОВ «Барс-11», що сприйнято відповідачем як безумовний доказ протиправності поведінки позивача.

Стосовно ТОВ «Біоблок», відповідач посилається на те, що від ГВПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва отримано інформацію про наявність ознак «фіктивності» даного суб'єкта господарювання. Згідно пояснень директора ОСОБА_2, останній зареєстрував підприємство за грошову винагороду при цьому не маючи на меті здійснення підприємницької діяльністю.

Відповідно до акта ДПС у Харківській області від 04.04.2013 №246/2220/37364400 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сатур-Сю», підприємство за юридичною адресою не знаходиться, що сприйнято відповідачем як належний та достатній доказ укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Стосовно господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Інфосервіском», контролюючий орган посилається на акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інфосервіском» від 07.07.2011 №733/3-23-20, в якому зазначено, що кількість працюючих на підприємстві 1 особа (директор), складські приміщення, виробничі потужності відсутні, внаслідок чого зроблено висновок про нікчемність угод даного підприємства з контрагентами, в тому числі позивачем (ст.39 акта).

Аналогічним чином, посилаючись на акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 07.07.2011 №733/3-23-20 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інфосервіс», відповідач прийшов до переконання про протиправність поведінки позивача в частині формування податкового кредиту за наслідками взаємовідносин з ТОВ «ТД «Трейд Стар». Разом з тим, представник відповідача під час розгляду справи не зміг пояснити суду, яким чином господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Інфосервіс» впливають на формування податкового кредиту позивачем за наслідками взаємовідносин з ТОВ «ТД «Трейд Стар». При цьому, ТОВ «Інфосервіс» та ТОВ «Трейд Стар» в господарські взаємовідносини безпосередньо не вступали. Іншого акт перевірки не містить.

По приватному підприємству «Мітра 2009» відповідач посилається на матеріали досудового розслідування №12013100200000428 від 19.01.2013, в рамках якого допитано свідка ОСОБА_3, який пояснив, що засновником та директором ПП «Мітра2009» не являється, фінансово-господарську діяльність не здійснює, де знаходить підприємство та хто здійснює управління підприємством йому не відомо.

Згідно акта Васильківської ОДПІ від 27.06.2012 №60/22-04/34413898 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дюполь Системс», від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва надано висновок про наявність ознак фіктивності та відсутність факту реального здійснення господарської діяльності даним підприємством. Крім того, в даному випадку, відповідач посилається на ряд актів про неможливість проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання ТОВ «Київські промислові технології», ТОВ «КТФ «Оптроздрібторг», ТОВ «КПТ», ТОВ «Реді капітал» тощо, в яких встановлено фіктивність діяльності даних підприємства та недійсність або нікчемність їхніх угод з контрагентами, в тому числі і позивачем.

Відповідно до акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 16.08.2012 №3140/22-9/35310898 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МВ Консалтінг», контролюючим органом встановлено фіктивність даного підприємства з огляду на висновок №1054, складений ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва. Висновком експертного дослідження №325 від 22.06.2012 також встановлено, що підписи на статуті ТОВ «МВ Консалтінг» від імені ОСОБА_4 виконані різними особами.

На думку контролюючого органу, вищезазначене свідчить про те, що діяльність ТОВ «МВ Консалтінг» носить фіктивний характер.

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає вищевказані висновки відповідача помилковими, враховуючи наступне.

Так, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину.

За змістом ст.228 Цивільного кодексу України, у редакції, чинній на момент здійснення розглядуваних господарських операцій, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, вина особи, яка виражається в намірі порушити публічний порядок (щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним) сторонами правочину або однією зі сторін, жодним чином не може бути встановлена на підставі актів перевірок позивача або його контрагентів, інформацій про відсутності постачальників в ланцюгу постачання за адресою реєстрації та/або наявності у податкового органу податкової інформації про відсутність у постачальника виробничих можливостей для провадження власної господарської діяльності.

При цьому, згідно статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Посилання відповідача в акті перевірки на ст.203, 215, 216, 228 ЦК України є передчасними, адже згідно ст. 20 Податкового кодексу України, органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається відповідач, жодним чином не можуть бути безумовним та достатнім доказом нікчемності угод та/або укладення між позивачем Контрагентом угод, які завідомо суперечать інтересам держави, адже, як вже зазначалось, доказом вини особи в порушенні публічного порядку або фіктивному підприємництві є виключно вирок суду та/або рішення суду про визнання угоди недійсною, з урахуванням ч.4 ст.72 КАС України, наявності яких, як на час проведення перевірки так і станом на час розгляду даної справи, судом не встановлено.

Крім того, оцінивши письмові докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з Договором про надання послуг №04/03-2012 від 04.06.2012 ТОВ «Прімула-Дніпро» проведено маркетингове дослідження ринку алкогольної продукції щодо визначення цільової аудиторії споживачів алкогольної продукції, цінових пропозицій конкурентів. Результати проведеного дослідження викладені в Звіті про маркетингове дослідження ринку алкогольної продукції від 27.06.2012. Оскільки основним видом господарської діяльності ТОВ «Петрус-Алко» є оптова реалізація алкогольної продукції, суд вважає за можливе погодитись з позицією позивача стосовно того, що результати маркетингового дослідження безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Згідно з Договором про надання послуг по виготовленню сувенірної упаковки №02/05-05-2012 від 27.04.2012 ТОВ «Прімула-Дніпро» виготовлені креслення пакувальних коробок для пляшок алкогольних напоїв, реалізацією яких займається ТОВ «Петрус-Алко». Як зазначив представник позивача, виробництво вказаної продукції в пакуванні, розробленому ТОВ «Прімула-Дніпро» було зумовлено подальшою реалізацією алкогольної продукції ТОВ «Петрус-Алко» під час проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу «ЕВРО-2012».

Згідно з Договором про надання поліграфічних послуг з друку на виробах замовника №02/05-04-2012 від 27.04.2012 ТОВ «Прімула-Дніпро» надані послуги з друку на футболках та портфелях логотипу торгівельної марки «Златогор», під якою ТОВ «Петрус-Алко» випускаються однойменні алкогольні напої. Зі слів представника позивача, зазначені футболки та портфелі використовувалися ТОВ «Петрус-Алко» під час проведення заходів по просуванню алкогольних напоїв в торгівельній мережі, а також для індивідуалізації працівників під час проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу «ЕВРО-2012».

Згідно з Договором про надання транспортно-експедиційних послуг №04/03-01-2012 від 04.06.2012 ТОВ «Прімула-Дніпро» в червні 2012 здійснені транспортні перевезення алкогольних напоїв, реалізацією яких займається ТОВ «Петрус-Алко», що підтверджується відповідними транспортними заявками і товарно-транспортними накладними, належним чином завірені копії яких залучені до матеріалів справи. Доставка алкогольних напоїв здійснювалася вантажним транспортом до орендованих ТОВ «Петрус-Алко» складських приміщень, які використовуються останнім в якості місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв та які внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв, що представником відповідача не заперечується.

Вказані обставини підтверджуються належним чином завіреними копіями: Договору про надання послуг №04/03-2012 від 04.06.2012, Акту виконаних робіт №7 від 27.06.2012, податковою накладною №7 від 27.06.2012, звітом про маркетингове дослідження ринку алкогольної продукції від 27.06.2012; Договору про надання послуг з виготовлення сувенірної упаковки №02/05-05-2012 від 27.04.2012, Актів приймання-передачі виконаних робіт від 31.05.2012 №17, №18, податкових накладних від 31.05.2012 №17, №18, звітом про надані послуги від 31.05.2012; Договору про надання поліграфічних послуг з друку на виробах замовника №02/05-04-2012 від 27.04.2012 з додатками №1, №2, №3, Акту здачі - приймання товарно-матеріальних цінностей від 27.04.2012; Акту приймання-передачі виконаних робіт №16 від 31.05.2012, акту здачі-прийняття товарно-матеріальних цінностей від 31.05.2012, податкової накладної №16 від 31.05.2012; Договору про надання транспортно-експедиційних послуг №04/03-01-2012 від 04.06.2012, Актів приймання-передачі виконаних робіт від 27.06.2012 №8, №9, №10, №11, податкових накладних від 27.06.2012 №8, №9, №10, №11, транспортних заявок від 04.06.2012 №0406-01, від 05.06.2012 №0506-01, №0506-02, від 07.06.2012 №0706-01, №0706-02, №0706-03, №0706-04, від 08.06.2012 №0806-01, №0806-02, від 11.06.2012 №1106-01, №1106-02, від 12.06.2012 №1206-01, №1206-02, від 13.06.2012 №1306-01, від 14.06.2012 №1406-01, від 15.06.2012 №1506-01, від 18.06.2012 №1806-01, №1806-02, від 19.06.2012 №1906-01, №1906-02; Товарно-транспортних накладних форми №1-ТН від 04.06.2012, від 05.06.2012, від 07.06.2012, від 08.06.2012, від 11.06.2012, від 12.06.2012, від 13.06.2012, від 14.06.2012, від 15.06.2012, від 18.06.2012, від 19.06.2012, від 20.06.2012.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ «Федельта», представник позивача зазначив наступне

Згідно з Договором про надання транспортно-експедиційних послуг №02/05-06-2012 від 27.04.2012 та Договором про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів в автомобільному сполученні №02/05-2012 від 27.04.2012 ТОВ «Федельта» у квітні-травні 2012 здійснено транспортні перевезення алкогольних напоїв, реалізацією яких займається ТОВ «Петрус-Алко», що підтверджується відповідними транспортними заявками і товарно-транспортними накладними, належним чином завірені копії яких залучені до матеріалів справи. Доставка алкогольних напоїв здійснювалася вантажним транспортом до орендованих ТОВ «Петрус-Алко» складських приміщень, які використовуються останнім в якості місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв та які внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв.

Згідно з Договором про надання консультаційних послуг №02/05-01-2012 від 27.04.2012 ТОВ «Федельта» надано письмові консультації, результати яких викладені в Звіті від 31.05.2012, який наявний в матеріалах справи. Як зазначив представник позивача, замовлення таких послуг пов'язане з відсутністю в штатному розкладі ТОВ «Петрус-Алко» посади юрисконсульта, а надані консультації з питань оподаткування, були використані з метою недопущення порушень податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності.

Згідно з Договором №02/05-02-2012 від 27.04.2012 ТОВ «Федельта» надано послуги з розробки концепції (проекту) будівництва підприємства по переробці насіння рапсу на біо дизель потужністю 75000тон/рік. Результати проведених досліджень і розрахунків викладені в Звіті від 31.05.2012. Як зазначив представник позивача, замовлення вказаних послуг обумовлено прийняттям виконавчим органом ТОВ «Петрус-Алко» рішення щодо будівництва на території Київської області вказаного виробництва біо дизеля.

Згідно з Договором про надання послуг №04/03-02-2012 від 04.06.2012 ТОВ «Федельта» надані послуги з аналізу сегменту ринку складських приміщень, результати яких викладені в Звіті від 27.06.2012. Замовлення таких послуг пов'язане з необхідністю прийняття виконавчим органом ТОВ «Петрус-Алко» правильних рішень під час вибору та укладення договорів оренди складських приміщень на території України, з метою використання їх для зберігання оптових партій алкогольних напоїв, що безпосередньо пов'язане з основним видом господарської діяльності ТОВ «Петрус-Алко».

Згідно з Договором про надання послуг №04/03-02-2012 від 04.06.2012 ТОВ «Федельта» виготовлено дизайн сувенірної коробки для пляшок алкогольних напоїв місткістю 0,05 куб.см. в асортименті: горілка особлива «Златогор м'яка», настоянка «Златогор медова з перцем», бальзам « 9 сил», горілка особлива «Златогор чиста сльоза», бальзам «Давній рецепт», які являють собою сувенірну продукцію, реалізацією якої займається ТОВ «Петрус-Алко».

На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Федельта» позивачем до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії наступних документів, а саме: Договору про надання транспортно-експедиційних послуг №02/05-06-2012 від 27.04.2012, Акти приймання-передачі виконаних робіт від 29.05.2012 №Мй-000024, від 30.05.2012 №Мй000026; податковими накладними від 29.05.2012 №24, від 30.05.2012 №26; транспортними заявками від 21.05.2012 №2105-01, від 22.05.2012 №2205-01, від 23.05.2012 №2305-01, від 24.05.2012 №2405-01, від 25.05.2012 №2501-01, від 28.05.2012 №2805-01; Договору про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів в автомобільному сполученні №02/05-2012 від 27.04.2012 з Додатком №1, Акти приймання-передачі виконаних робіт від 29.05.2012 №Мй-000023, від 30.05.2012 №Мй000025, від 31.05.2012 №Мй-000027; податкові накладні від 29.05.2012 №23, від 30.05.2012 №25, від 31.05.2012 №27; Транспортні заявки від 27.04.2012 №2704-01, №2704-02, від 30.04.2012 №3004-01, №3004-02, від 04.05.2012 №0405-01, від 07.05.2012 №0705-01, від 10.05.2012 №1005-01, від 11.05.2012 №1101-01, від 14.05.2012 №1405-01, від 15.05.2012 №1505-01, від 16.05.2012 №1605-01, №1605-02, від 17.05.2012 №1705-01, №1705-02, від 18.05.2012 №1805-01, №1805-02, від 21.05.2012 №2105-01, від 22.05.2012 №205-01, від 23.05.2012 №2305-01, від 24.05.2012 №2405-01, від 25.05.2012 №2505-01, від 28.05.2012 №2805-01; Товарно-транспортними накладними форми №1-ТН від 27.04.2012, від 30.04.2012, від 04.05.2012, від 07.05.2012, від 10.05.2012, від 11.05.2012, від 14.05.2012, від 15.05.2012, від 16.05.2012, від 17.05.2012, від 18.05.2012, від 21.05.2012, від 22.05.2012, від 23.05.2012, від 24.05.2012, від 25.05.2012, від 28.05.2012, від 29.05.2012; Договору про надання консультаційних послуг по юридичним питанням №02/05-01-2012 від 27.04.2012, Акт виконаних робіт від 31.05.2012 №Мй-000028, податкову накладну від 31.05.2012 №28, Звіт про надані послуги від 31.05.2012; Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №02/05-02-2012 від 27.04.2012, Акт виконаних робіт від 31.05.2012 року №Мй-000029, податкову накладну від 31.05.2012 року №29, Звіт про надані послуги від 31.05.2012; Договір №02/05-03-2012 від 27.04.2012 року, акт приймання-передачі виконаних робіт від 31.05.2012 №Мй-000030, податкову накладну від 31.05.2012 №30, Звіт про надані послуги від 31.05.2012; Договір №04/03-02-2012 від 04.06.2012, Акти приймання-передачі виконаних робіт від 27.06.2012 №Ин-000022, №Ин-000023, податкові накладні від 27.06.2012 року №22, №23, звіт про надані послуги від 27.06.2012 року.

На підтвердження факту проведення позивачем розрахунків з ТОВ «Федельта» за вищевказаними правочинами на суму 170000,00грн., позивачем до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії платіжних доручень №16883 від 27.06.2012, №16950 від 04.07.2012, №17367 від 19.07.2012, №17421 від 23.07.2012.

Згідно з Договором про надання експедиційних послуг №02/05-07-2012 від 27.04.2012 з боку ТОВ «Барс-11» надано позивачу послуги з організації транспортних перевезень алкогольних напоїв, реалізацією яких займається ТОВ «Петрус-Алко», що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт від 31.05.2012 №310506, №310507, №310508; податковими накладними від 31.05.2012 №21, №22, №23; Транспортними заявками та товарно-транспортними накладними форми №1-ТН від 27.04.2012, від 28.04.2012, від 29.04.2012, від 30.04.2012, від 30.05.2012, від 04.05.2012, від 05.05.2012, від 07.05.2012, від 10.05.2012, від 11.05.2012, від 12.05.2012, від 16.05.20012, від 18.05.2012, 17.05.2012, від 21.05.2012, від 22.05.2012, від 25.05.2012, від 29.05.2012, від 30.05.2012.

Факт проведення позивачем розрахунків з ТОВ «Барс-11» на суму 80000грн. підтверджується платіжними дорученнями №16884 від 27.06.2012, №17369 від 19.07.2012, №17420 від 23.07.2012

Згідно з Договором поставки від 04.05.2011 ТОВ «Біоблок» на адресу ТОВ «Петрус-Алко» в травні 2011 поставлено товарно-матеріальні цінності (сувенірна пляшка, етикетки та інше в асортименті), що підтверджується Договором поставки від 04.05.2011, видатковими накладними від 12.05.2011 №25, від 19.05.2011 №26; податковими накладними від 12.05.2011 року №25, від 19.05.2011 №26; Товарно-транспортними накладними форми №1-ТН від 12.05.2011, від 19.05.2011.

Проведення Позивачем розрахунків з ТОВ «Біоблок» за вищевказаними правочинами на суму 894328,20грн. підтверджується платіжними дорученнями №8409 від 13.09.2011, №323 від 14.09.2011, №8521 від 16.09.2011, №8562 від 19.09.2011, №8571 від 20.09.2011, №8602 від 21.09.2011, №8650 від 22.09.2011, №8733 від 23.09.2011, №8752 від 26.09.2011.

Згідно з Договором купівлі-продажу товару №КП31/11-01 від 31.05.2011 ТОВ «Сатур-Сю» на адресу ТОВ «Петрус-Алко» в червні 2011 поставлено пляшку ТМ «Статус» в асортименті, що підтверджується видатковою накладною від 07.06.2011 №РН-70601; податковою накладною від 07.06.2011 року №702; Товарно-транспортними накладними форми №1-ТН від 07.06.2011, від 08.06.2011, від 09.06.2011, від 10.06.2011.

Проведення позивачем розрахунків з ТОВ «Сатур-Сю» на суму 78300грн. підтверджується належним чином завіреними копіями платіжних доручень №7892 від 25.08.2011.

Згідно з Договором поставки №10-07 від 10.07.2012 ПП «Мітра 2009» на адресу ТОВ «Петрус-Алко» в липні 2012 поставлено сувенірну пляшку в асортименті. Крім того, згідно з Договором про надання транспортних послуг №21-06 від 21.06.2012 ПП «Мітра 2009» в липні 2012 надано позивачу послуги по здійсненню транспортних перевезень алкогольних напоїв, реалізацією яких займається ТОВ «Петрус-Алко». На підтвердження виконання умов вказаних договорів, позивачем до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії видаткової накладної №МТ-00000045 від 31.07.2012, податкової накладної від 31.07.2012 №169, товарно-транспортної накладної форми №1-ТН від 31.07.2012; Акту здачі - приймання робіт (надання послуг) від 31.07.2012 №МТ-0000307, №МТ-0000308, №МТ-0000309, №МТ-0000310, №МТ-0000311, податкової накладної від 31.07.2012 №164, №165, №166, №167, №168, товарно-транспортних накладних форми №1-ТН від 02.07.2012, від 03.07.2012, від 04.07.2012, від 05.07.2012, від 06.07.2012, від 07.07.2012, від 09.07.2012, від 10.07.2012, від 13.07.2012, від 14.07.2012, від 16.07.2012, від 17.07.2012, від 21.07.2012, від 25.07.2012.

Згідно з Договором про надання послуг №ІСК-129 від 23.05.2011 ТОВ «Петрус-Алко» в особі філії «Брендбар» замовлено у ТОВ «Інфосервіском» розроблення оригінал-макетів рекламних листівок, настільних календарів та банерів з зображенням алкогольних напоїв, які виробляються позивачем, що підтверджується актами виконаних робіт від 20.06.2011 №ІС-0000008, від 29.06.2011 №ІС-0000014, податковими накладними від 20.06.2011 №394, від 29.06.2011 №605, звітом до договору про надання послуг №ІСК-129 від 23.05.2011 з додатками №1 від 20.06.2011, №2 від 29.06.2011

Позивачем в повному обсязі проведено розрахунок з ТОВ «Інфосервіском», що підтверджується Актом приймання - передачі векселів від 06.02.2012, простим векселем від 06.02.2012 серії АА№1312517.

Згідно з Договором поставки №21/3-6 від 21.03.2011 ТОВ «ТД «Трейдстар» на адресу Філії «Брендбар» ТОВ «Петрус-Алко» поставлено ароматизатори, пристрій для закупорювання пляшок та інше в асортименті, що підтверджується видатковими накладними від 04.05.2011 №114, від 01.06.2011 №20, від 01.07.2011 №43, №44, податковими накладними від 04.05.2011 №114, від 01.06.2011 №20, від 01.07.2011 №43, №44; Товарно-транспортними накладними форми №1-ТН від 04.05.2011, від 01.06.2011, від 01.07.2011.

Позивачем в повному обсязі проведено розрахунок з ТОВ «ТД «Трейдстар» за, що підтверджується Актами приймання - передачі векселів від 17.10.2011 та від 16.01.2012, простими векселями від 17.10.2011 Серії АА№1312502, від 16.01.2012 Серії АА№1312520.

При цьому, як зазначив представник позивача та не заперечувалось представником відповідача, отримані від ТОВ «ТД «Трейдстар» товарно -матеріальні цінності в подальшому були реалізовані Філією «Брендбар» ТОВ «Петрус-Алко» на користь ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» та ПрАТ «Чернігівський лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка».

Згідно з Договором №01/09-11 від 01.09.2011 ТОВ «Дюполь Системс» надано послуги з проведення передпродажної підготовки алкогольних напоїв, реалізацією яких здійснює Філія «Брендбар» ТОВ «Петрус-Алко», шляхом примотування до пляшок алкогольних напоїв іншої продукції (сироп «Гренадин», напоїв «Швепс») та розміщення їх на прилавках торгівельних мереж. Результати наданих послуг відображені в Звіті до Договору №01/09-11 від 01.09.2011.

Згідно з Договором поставки №ДС-12/09-6 від 12.09.2011 ТОВ «Дюполь Системс» на адресу Філії «Брендбар» ТОВ «Петрус-Алко» поставлено ароматизатори, пристрій для закупорювання пляшок та інше в асортименті.

Вказані обставини підтверджуються актами здачі - приймання робіт від 01.09.2011 №ДС-0000023, від 09.09.2011 №ДС-0000024, від 16.09.2011 №ДС-0000025, від 23.09.2011 №0000028, від 30.09.2011 №000037, №0000038, від 31.10.2011 №ДС-0000056, від 15.11.2011 №ДС-0000059, від 30.11.2011 №ДС-0000068, від 05.12.2011 №ДС-0000072, від 13.12.2011 №ДС-0000С77, від 19.12.2011 №0000079, від 26.12.2011 №ДС-0000083; податковими накладними від 01.09.2011 №84, від 09.09.2011 №97, від 16.09.2011 №106, від 23.09.2011 №118, від 30.09.2011 №130, №131, від 31.10.2011 №191, від 15.11.2011 №230, від 30.11.2011 №259, від 05.12.2011 №269, від 13.12.2011 №297, від 19.12.2011 №309, від 26.12.2011 №321; Звітом до Договору №01/09-11 від 01.09.2011; Видатковими накладними від 06.10.2011 №РН-0000110, від 01.11.2011 №141, від 01.12.2011 №193; податковими неладними від 06.10.2011 року №155, від 01.11.2011 №199, від 01.12.2011 №263; Товарно-транспортними накладними форми №1-ТН від 06.10.2011, від 01.11.2011, від 01.12.2011.

Позивачем в повному обсязі проведений розрахунок з ТОВ «Дюполь Системс» за вищевказаними правочинами, що підтверджується Актом приймання-передачі векселів від 28.12.2011, простим векселем від 28.12.2011 року Серії АА№1312511.

Згідно з Договором про надання маркетингових послуг №21/11-11 від 21.11.2011 ТОВ «MB «Консалтинг» проведено організацію дегустаційних заходів нових видів лікерів та розроблено проекти Технічних умов лікерів з вмістом спирту від 18% до 24% і настоянок з вмістом спирту 47%.

Результати наданих послуг відображені в Звіті про ринок лікерів від 30.03.2012, а також в протоколах засідань комісії для оцінки зразків продукції і проектах відповідних Технічних умов. Як зазначає представник позивача, оскільки основним видом господарської діяльності ТОВ «Петрус-Алко» є оптова реалізація алкогольної продукції, а тому результати вказаного маркетингового дослідження безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, що судом, в даному випадку, під сумнів не ставиться, а представником відповідача не заперечується.

На підтвердження належного виконання ТОВ «МВ «Консалтинг» взятих на себе господарських зобов'язань, позивачем до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії: актів здачі-прийняття робіт від 13.01.2012 №МВ-0000003, від 27.01.2012 №МВ-0000013, від 10.02.2012 №МВ-0000045, від 20.02.2012 №МВ-0000056, від 29.02.2012 №МВ-0000065, від 12.03.2012 №МВ-0000108, від 16.03.2012 №МВ-0000117, від 23.03.2012 №МВ-0000125, від 30.03.2012 №МВ-0000131; Розпорядження директора філії «Брендбар» ТОВ «Петрус-Алко» від 01.12.2011 про утворення комісії для оцінки зразків продукції, Протоколи засідання комісії для оцінки зразків продукції від 13.01.2012, від 10.02.2012, від 29.02.2012; Проекти технічних умов на настоянку із вмістом спирту 47% та лікери із вмістом спирту від 18% до 24%; Податкових накладних від 13.01.2012 №13, від 27.01.2012 №46, від 10.02.2012 №27, від 20.02.2012 №45, від 29.02.2012 №71, від 12.03.2012 №1, від 16.03.2012 №46, від 23.03.2012 №60, від 30.03.2012 №76; Звіту про ринок лікерів від 30.03.2012.

Позивачем в повному обсязі проведено розрахунок з ТОВ «MB «Коисалтинг» за вищевказаними правочинами, що підтверджується Актом приймання - передачі векселів від 20.06.2012, простим векселем від 20.06.2012 Серії АА№1312514.

При цьому, не приймаючи до уваги змісту та обсягу господарських операцій, що вказані в зазначених вище документах, тим самим приходячи до переконання про відсутність об'єкту оподаткування по спірним господарським операціям, податковий орган посилається на те, що внаслідок порушень норм податкового законодавства контрагентом позивача (відсутність за місцезнаходженням), вказані документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, внаслідок чого останній позбавлений законного права на віднесення сум по документам до податкового кредиту та витрат.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. «а» ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Між тим, наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Як вже зазначалось, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Суд позбавлений можливості прийняти до уваги посилання відповідача на невідповідність первинних документів вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», адже самі по собі порушення норм податкового законодавства іншими, аніж позивач особами, в розумінні ч.4 ст. 70 КАС України, не можуть бути доказом протиправної поведінки позивача.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що в розумінні ст.16 ПК України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат.

ПК України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток як наявність розбіжностей між податковим кредитом покупця та податковими зобов'язаннями відповідача, та/або наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак «фіктивності» контрагента, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується належним чином завіреними копіями доказів, що наявні в матеріалах справи.

За таких обставин, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентом недійсними/нікчемними та не можуть одночасно бути достатніми доказами «безтоварності»/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами, внаслідок чого спірне податкове повідомлення - рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з пояснень позивача, а зворотного акт перевірки не містить, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагент позивача, як юридична особа був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та був зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту/витрат, однак таких обставин в ході розгляду даної справи встановлено не було.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Вищевказана позиція Окружного адміністративного суду м. Києва узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» № 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 13.06.2013 №0003152220.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПЕТРУС-АЛКО" (код ЄДРПОУ 36942172, адреса: 03115, м.Київ, ВУЛИЦЯ СВЯТОШИНСЬКА, будинок 32) судові витрати в сумі 2328 (дві тисячі триста двадцять вісім)грн. 41коп з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ ІНСПЕКЦІЇ У СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ МІНДОХОДІВ У М. КИЄВІ (код ЄДРПОУ 38760467 адреса: 03115, м.Київ, ВУЛ. ВЕРХОВИННА, будинок 9).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.