Постанова № 37152644, 06.02.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 лютого 2014 р. Житомир справа № 806/8008/13-a

час прийняття: 14 год. 30 хв. категорія 8.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Панкеєвої В.А.,

за участі секретарів Бондаренка Д.А., Лукач В.Ю.,

за участі представника позивача Середи О.П.,

за участі представника відповідача Бистрицької Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компхелп" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006532200 від 24.10.2013 р.,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компхелп" (далі - ТОВ "Компхелп") звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Новоград-Волинська ОДПІ) щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що оформлена актом № 690/22-00/37529349 від 15 жовтня 2013 року та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24 жовтня 2013 року № 0006532200. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податкова перевірка проведена за відсутності законних підстав встановлених Податковим кодексом України, при проведенні перевірки відповідач вийшов за рамки власних повноважень та безпосередньо у акті постановив рішення стосовно недійсності цивільних угод та протиправно визначив податкові зобов'язання. Висновки акту перевірки на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам. У контролюючого органу відсутні повноваження самостійно встановлювати факти нечинності правочинів укладених з ТОВ "Комп'ютерний центр Лімітед".

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на висновки акту перевірки. Зазначив, що нарахування податків, штрафних санкцій, здійснені законно та обґрунтовано, просив відмовити в позові за безпідставністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.03.2011 року виконавчим комітетом Новоград-Волинської міської ради Житомирської області ТОВ "Компхелп" зареєстроване юридичною особою, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.45,47).

Позивач перебуває на обліку в Новоград-Волинській ОДПІ з 18.03.2011 року за № 610, про що свідчить копія довідки про взяття на облік платника податків № 316/29-13 від 21.03.2011 року (а.с.48).

З матеріалів справи вбачається, що з 09.10.2013 р. по 11.10.2013 р. посадовою особою контролюючого органу проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Компхелп" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Комп'ютерний центр Лімітед" за липень 2013 року, за результатами якої складено акт № 690/22-00/37529349 від 15.10.2013 р. (а.с.11-19).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2013 року № 0006532200, яким ТОВ "Компхелп" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 11785,00 грн., в т.ч. 9428,00 грн. за основним платежем та 2357,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.27).

Суд при розгляді справи застосовує законодавство, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин.

Надаючи правову оцінку діям відповідача щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Компхелп" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Комп'ютерний центр Лімітед", за результатами якої складено вказаний акт, суд виходить з наступного.

У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.21.1.1. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України (далі - ПК України) посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з п.75.1. ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 79.1. статті 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.78.4. ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як видно з матеріалів справи, ТОВ "Комхелп" повідомлене про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки письмовим повідомленням від 09.10.2013 р. за № 3764/22-00 та вручено копію наказу від 09.10.2013 р. № 245, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, отримане головним бухгалтером 12.10.2013 р., в той час як сама перевірка проводилась з 09.10.2013 р. по 11.10.2013 р. (а.с.11).

В ході судового розгляду відповідачем не надано доказів вручення ТОВ "Компхелп" під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки від 09.10.2013 р. № 245 до початку проведення зазначеної перевірки.

Таким чином, контролюючим органом проведена вказана перевірка всупереч вимогам ст. ст.78, 79 ПК України.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленю-рішенню від 24 жовтня 2013 року № 0006532200, яким ТОВ "Компхелп" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 11785,00 грн., в т.ч. 9428,00 грн. за основним платежем та 2357,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.27), суд виходить з наступного.

Матеріали справи свідчать, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення базується на висновках контролюючого органу, які відображенні в акті перевірки, а саме перевіркою встановлено порушення ТОВ "Комхелп":

- ч.1 ст. ст.203, 215, 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинну вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених з ТОВ "Комп'ютерний центр Лімітед";

- п.198.1., п.198.2., п.198.6. ст.198 ПК України, в результаті чого товариству донараховано податку на додану вартість на загальну суму 9428 грн., в тому числі за липень 2013 року - на суму 9428 грн.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 вказаного Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до пункту 201.4. статті 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п.198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Матеріалами справи підтверджено, що 01 лютого 2013 року між позивачем (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерний центр Лімітед" (Постачальник) укладено договір поставки № 1096 А/01 (а.с.22-26), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити і передати на умовах даного договору товар у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити на умовах і у порядку, визначених договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, погодженими сторонами та зазначеними у документах (накладних, деклараціях і т.д.), що підтверджують факт отримання товару і являються невід'ємною частиною договору.

В підтвердження реальності здійснення господарських господарських операцій представником позивача до суду наданні видаткові накладні (а.с.49-55), податкові накладні (а.с.56-62), платіжні доручення (а.с.81-87), копії яких є в матеріалах справи.

Посилання перевіряючого на те, що надані видаткові накладні ТОВ "Комп'ютерний центр Лімітед" не містять суми ПДВ, нараховану на вартість придбаної комп'ютерної техніки є безпідставним, оскільки зазначені ревізором накладні (а.с.15) містять суми ПДВ (а.с.49-55).

Всі документи складені належним чином, відповідно до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, відповідно до роз'яснень наданих Вищим адміністративним судом України сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (інформаційний лист від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

Договір, укладений між позивачем та ТОВ "Комп'ютерний центр Лімітед", спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільним і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим ст.203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Крім того, слід зазначити, що в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010р. № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначається, що у разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано доказів щодо умислу укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Усі господарські операції підтверджені первинними документами, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та ПК України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Використання позивачем придбаних товарів у господарський діяльності підтверджується копіями податкових накладних (а.с.88-94) та видаткових накладних (а.с.95-101).

Висновок контролюючого органу про те, що відсутність товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, прибуткових ордерів, актів приймання-передачі товару не дає можливості підтвердити факт придбання товариством товарів від ТОВ "Комп'ютерний центр Лімітед", а саме комп'ютерної техніки на загальну суму 56565 грн. є безпідставним, виходячи з наступного.

Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 р. 2344-III, із змінами і доповненнями, та Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. N 363, із змінами і доповненнями (далі - Правила), визначають товарно-транспортну накладну обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29.12.1995 № 488/346 затверджена типова форма товарно-транспортної накладної. Проте, даний документ не було внесено до Державного реєстру нормативно-правових актів, у зв'язку з чим його норми носять лише рекомендаційний характер.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.05.2006 р. N 493 було виключено п.11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 N 363, згідно якого товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером.

А тому документи, що підтверджують факт транспортування товару (подорожні листи, товарно-транспортні накладні, квитанції від перевізників) не є первинними документами в розумінні ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, як роз'яснило Міністерство доходів і зборів України у листі від 19.09.2013 р. N 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 "товарно-транспортна накладна не міститься у переліку документів, які дають право на формування податкового кредиту".

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

Згідно із частиною 2 статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що реальне здійснення господарських операцій, використання придбаного товару в оприбуткованих операціях, наявність первинних документів, в тому числі виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість податкових накладних, надавало позивачу право на формування податкового кредиту. Позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних по господарським операціям з ТОВ "Комп'ютерний центр Лімітед" та на підставі норм Податкового кодексу України, відтак, нарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість товариству з підстав наведених контролюючим органом є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 24.10.2013 р. № 0006532200 прийняте з порушенням норм податкового законодавства, а тому позовні вимоги про його скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, сплачений судовий збір в розмірі 240,86 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, підлягає відшкодуванню на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст.71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області щодо проведення з 09.10.2013 р. по 11.10.2013 р. позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Компхелп" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Комп'ютерний центр Лімітед" за липень 2013 р.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0006532200 від 24.10.2013 р.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компхелп" з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирської області 240,86 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.А. Панкеєва