Рішення № 3715251, 26.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.09 Справа№ 32/108

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Приватного підприємства „Дніпро-Захід”, м.Львів.

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова мережа „Арсен”, м.Львів.

Про стягнення 259 794,04 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Нуцковська С.В. –представник (довіреність вих. №2 від 02.01.2009р.).

від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Cуть спору: Приватне підприємство „Дніпро-Захід”, м.Львів подало позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова мережа „Арсен”, м.Львів про стягнення 259 794,04 грн. заборгованості з яких 257 821,56 грн. основний борг, 1 753,32 грн. пеня, 219,16 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 08.05.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 26.05.2009р.

Рішення прийнято 26.05.2009р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, подав клопотання, яким просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі, позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду від 08.05.2009р. не виконав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, що підтверджується повідомленням по вручення рекомендованого поштового відправлення № 4282665 від 08.05.2009р. - вручено 12.05.2009р.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

06.03.2009р. між Приватним підприємством „Дніпро-Захід” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгова мережа „Арсен” (покупець) було укладено договір № ТП-070 (далі по тексту –договір), згідно якого постачальник зобов’язується на умовах та в порядку, визначених цим договором систематично поставляти покупцю (передавати у власність покупця) визначений цим договором товар, а покупець зобов’язуєтся на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати названий товар та оплачувати його. Предметом поставки за цим договором є товар: продукти харчування.

Згідно п.1.3. та п.1.4. покупець складає замовлення постачальнику на підставі специфікацій (додаток № 1), затверджених сторонами, в яких вказано асортимент і ціна товарів, що поставляються за цим договором і які є невід’ємною частиною цього договору. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, а також право власності на товар переходить до покупця з моменту передання товару та підписання сторонами товаросупровідних документів.

Поставка товару здійснюється силами постачальника та за його рахунок (п.2.1. договору).

Згідно п.2.4. договору постачальник, який здійснює поставку товару власними силами, зобов’язаний поставити товари в усі торгові підрозділи до терміну та за адресами, вказаними в додатку № 2 до цього договору.

За умовами п.2.7. договору постачальник зобов’язаний поставляти і передавати у власність товари з усією товаросупровідною документацією.

Згідно п.2.10. договору покупець має право повернути, а постачальник зобов’язаний прийняти від покупця товар у наступних випадках:

2.10.1. –після закінчення промоційної акції, на яку товар був поставлений та нереалізований;

2.10.2. –якщо товар був повернутий кінцевим споживачем покупцю з приводу неналежної якості товару;

2.10.3. –якщо буде виявлено, що постачальником були порушені умови щодо торгівельних марок на продукцію, щодо авторських прав, патентів та ліцензій на здійснення певних видів діяльності;

2.10.4. - якщо буде виявлено, що товар не відповідає нормам санітарно-епідеміологічного законодавства України або законодавства про захист прав споживачів;

2.10.5. - якщо буде виявлено, що товар не відповідає вимогам щодо: асортименту, якості, упаковки та маркування товару;

2.10.6. –якщо виявиться, що товар не відповідає вимогам викладеним у замовленні покупця. Витрати пов’язані з поверненням товару несе постачальник.

За умовами п.2.11. договору за умови настання обставин, перерахованих у п.2.10. даного договору, покупець повідомляє про час та місце отримання постачальником товару, який підлягає поверненню. Постачальник в обумовлений термін, але не пізніше 10 (десяти) днів від дати отримання повідомлення, зобов’язаний прийняти товар, який підлягає поверненню, та вивезти зі складу покупця за власний рахунок та на власний ризик. Право власності на товар, що повертається, переходить до постачальника з моменту підписання сторонами накладної (товарно-транспортної накладної), що засвідчує факт отримання товарів постачальником. Також при поверненні товару постачальник зобов’язаний на протязі 10 (десяти) робочих днів від дати повернення товару повернути покупцю гроші або зменшити борг покупця за інший товар. У випадку невиконання постачальником положень даного пункту, він зобов’язаний сплатити покупцю неустойку в розмірі 1% від суми вартості товару, що повертається і забрати його.

Відповідно до п.3.1. договору постачальник зобов’язується поставляти (передавати у власність покупця) товари за цінами зазначеними у специфікації затвердженій сторонами (додаток № 1). Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які надаються постачальником покупцеві для проведення оплати, та складені на підставі кількості поставленого товару, що зазначено у транспортній накладній. Ціна товару включає вартість упаковки.

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 45 (сорок п’ять) календарних днів з моменту отримання товару від постачальника за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. У випадку несвоєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається термін розрахунків продовжується на відповідну кількість днів протермінування (п.3.3. договору).

Загальна сума договору складається з окремих сум операцій, проведених на виконання даного договору.

Постачальник зобов’язаний щомісячно проводити звірку взаєморозрахунків з покупцем, а також вчасно надавати покупцю декларації про встановлені виробником (чи

імпортером) максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (п. 3.5. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних за період з 06.03.2009р. по 18.03.2009р. на загальну суму 258 237,96 грн. (копії знаходяться в матеріалах справи, оригінали оглянуто в судовому засіданні).

Загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем з врахуванням повернутого відповідно до п.2.10. та п. 2.11. договору товару на суму 416,40 грн., становить 257 821,56 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків проведеним та підписаним сторонами.

Відповідач оплату за отриманий товар у строки визначені сторонами в п.3.4. договору, не провів, отже порушив свої зобов’язання згідно договору.

Позивач на підставі п.6.2 договору нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 1 753,32 грн.

Крім того, позивач керуючись ст.625 ЦК України нарахував 3% річних в сумі 219,16 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт виконання позивачем зобов’язань по договору підтверджується видатковими накладними за період з 06.03.2009р. по 18.03.2009р. на загальну суму 258 237,96 грн.

Згідно п.2.10. та п.2.11. договору відповідач має право повернути товар за настання передбачених договором обставин.

Повернення товару, що був раніше поставлений відповідачу за договором відбулося 11.03.2009р. та 18.03.2009р. на загальну суму 416,40 грн. Що підтверджується накладними на повернення за період з 11.03.2009р. по 18.03.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи станом на 05.05.2009р. сума основного боргу складає 257 821,56 грн.

Відповідач станом на дату прийняття судом рішення, оплату не провів.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно п.6.2. договору за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню за кожний протермінований день від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня. Сплата пені не звільняє покупця від виконання договірних зобов’язань.

Відтак, з відповідача правомірно підлягає стягненню пеня, що згідно поданого позивачем розрахунку становить 1 753,32 грн.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню згідно поданого останнім розрахунку 219,16 грн. 3% річних.

Загальна сума заборгованості становить 259 794,04 грн., з яких 257 821,56 грн. основний борг, 1 753,32 грн. пеня, 219,16 грн. 3% річних.

Відповідач проти позову у встановленому порядку не заперечив, заходів щодо погашення заборгованості не вжив.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, таким, що підлягає до задоволення повністю.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 838 від 05.05.2009р. на суму 2 597,94 грн. - держмито, № 839 від 05.05.2009р. на суму 118,00 грн., № 194.5 від 05.05.2009р. на суму 194,50 грн. - вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 525,526, 530, 625, 611,612, 712 ЦК України, ст.ст. 174, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84,115,116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова мережа „Арсен” (79040, м. Львів, вул.Городоцька, 359, р/р № 26000900003463 в філії ВАТ „Укрексімбанк” у м.Львові; МФО 325718; код ЄДРПОУ 36361131) на користь Приватного підприємства „Дніпро-Захід” (79024, м.Львів, вул.Опришківська, 5; р/р 26002239077001 в ЗГРУ КБ Приват Банк; МФО 325321, ЄДРПОУ 23961110) 259 794,04 грн. з яких 257 821,56 грн. основний борг, 1 753,32 грн. пеня, 219,16 грн. 3% річних, а також 2 597,94 грн. держмита та 312,50 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя